"24" березня 2016 р.Справа № 916/191/16
За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю „ЧОРНОМОРГІДРОБУД"
До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про виселення та стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: Коваленко О.О. згідно довіреності №07/02 від 11.01.2016р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ ) „ЧОРНОМОРГІДРОБУД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи- підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 96 000 грн., пені в розмірі 15 270 грн. 58 коп., 3 відсотків річних у розмірі 1 839 грн. 79 коп., інфляційного збільшення у розмірі 5 055 грн. Окрім того , позивач просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м. , розташоване за адресою: АДРЕСА_2
Позивачем 11.03.2016р. було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 96 000 грн., пеню в розмірі 15 270 грн. 58 коп., 3 відсотки річних у розмірі 1 839 грн. 79 коп., інфляційне збільшення у розмірі 5 055 грн., а також виселити ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення (звільнивши приміщення від майна) - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м. , розташованого за адресою: АДРЕСА_2
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, судову кореспонденцію повернуто поштою із зазначенням „за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату та місце проведення судових засідань та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01 березня 2015 року між Відокремленим підрозділом „Будівельне управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м.Одесі", в особі начальника ОСОБА_3,, що діяв на підставі Положення та довіреності №5 від 02.01.2015р. (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір №5 оренди нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування не житлове приміщення - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з метою здійснення виробничої діяльності.
Строк дії Договору : з 01.03.2015р. по 31.12.2015р.
Згідно акту прийому - передачі орендованого приміщення від 01.03.2015р. Орендар прийняв, а Орендодавець передав в користування нежитлове приміщення - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до п. 3.1 Договору Орендар повинен сплачувати Орендодавцю орендну плату в розмірі 12 000 грн. в місяць ( з ПДВ).
У відповідності до п. 3.2 Договору Орендар повинен сплачувати Орендодавцю орендну плату не пізніше першого числа місяця, за який сплачується орендна плата.
За умовами п.4.2 договору Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Але, як зазначає позивач, свої обов'язки Орендаря за Договором №5 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р. щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати відповідач належним не виконав.
22 жовтня 2015р. сторони за Договором уклали Додаткову угоду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р. згідно якої Договір розірвано за взаємною згодою сторін з 31.10.2015р.; Орендар зобов'язується звільнити та передати Орендодавцеві за актом орендоване приміщення не пізніше 31.10.2015р. та погасити заборгованість з орендної плати з 01.03.2015р. по 31.10.2015р. у сумі 96 000 грн. не пізніше 30.11.2015р.
Позивач зазначає, що заборгованість відповідачем не сплачена станом на теперішній час, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 96 000 грн.
Згідно п. 8.2 Договору за порушення строків оплати оренди (п. п. 3.2, 3.3 Договору) Орендатор сплачує пеню на суму заборгованості за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.
Враховуючи наведене , позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 15 270 грн. 58 коп.
Позивач також зазначив, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наведеного позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1 839 грн. 70 коп., а також суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 5 055 грн.
Позивач також зазначив, що відповідно Додаткової угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р, що була підписана сторонами 22.10.2015р., Орендатор зобов'язався звільнити орендоване приміщення та передати його Орендодавцю не пізніше 31.10.2015р., однак , як зазначає позивач, відповідач станом на теперішній час не виконав умови Додаткової угоди та орендоване ним приміщення не звільнив.
За таких обставин, позивач просить суд виселити ФОП ОСОБА_1 з . з нежитлового приміщення (звільнивши приміщення від майна) - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м. , розташованого за адресою: АДРЕСА_2
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2015р. року між Відокремленим підрозділом „Будівельне управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м.Одесі", в особі начальника ОСОБА_3,, що діяв на підставі Положення та довіреності №5 від 02.01.2015р. (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір №5 оренди нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування не житлове приміщення - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з метою здійснення виробничої діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що спірний Договір без будь-яких зауважень підписано повноважними представниками сторін, а також завірено печатками сторін.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №17487103 від 07.02.2014р. нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, належать на праві приватної власності ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД".
Відповідно до акту прийому - передачі від 01.03.2015р. позивач виконав умови Договору №5 оренди нежитлового приміщення та передав відповідачу приміщення складу на території „Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м. , розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке знаходиться на балансі відокремленого підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі.
Згідно п. 3.1 Договору орендна плата складає 12 000 грн. в місяць в тому числі ПДВ 2 000 грн. Відповідно п. 3.2 Договору орендна плата сплачується Орендарем на банківський рахунок Орендодавця не пізніше першого місяця робочого дня місця, за який сплачується орендна плата.
Як вбачається з матеріалів справи , відповідач порушив умови Договору №5 оренди нежитлового приміщення, з підстав чого у нього перед відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 96 000 грн., що підтверджується актами виконаних послуг (підписаними та завіреними печатками сторін по справі) від 31.03.2015р., 30.04.2015р., 31.05.2015р., 30.06.2015р., 31.07.2015р., 31.08.2015р., 30.09.2015р., 31.10.2015р., а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2015р. підписаним СПДФО ОСОБА_1, Додатковою угодою про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р, що була підписана сторонами 22.10.2015р.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Договір №5 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р. відповідно до вимог чинного законодавства, як правочин, є правомірним, оскільки на даний час його недійсність прямо не встановлена законом і не була визнана судом, а тому зазначений Договір , в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведене , суд вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати у розмірі 96 000 грн.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Як встановлено судом, відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором №5 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р. в строки , встановлені зазначеним Договором.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 8,2 Договору №5 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р. передбачено, що за порушення строків орендної плати (п. п. 3.2, 3.3 договору) Орендар сплачує пеню на суму заборгованості за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
За таких обставин правомірною та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 15 270 грн. 58 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1 839 грн. 79 коп.. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 5 055 грн.
Аналізуючи вимоги позивача в частині виселення ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення -т „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м. , розташованого за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення приміщення від майна, судом встановлено, що згідно п. 2.3 Договору в випадку закінчення дії Договору приміщення повертається Орендарем Орендодавцю.
Згідно Додаткової угоди про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р., укладеної сторонами 22.10.2015р. , Договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2015р. розірвано за взаємною згодою сторін з 31.10.2015р., та Орендар зобов'язується звільнити та передати Орендодавцю по акту орендоване приміщення не пізніше 31.10.2015р.
Згідно акту від 15.02.2016р., складеного за участю начальника „Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" ОСОБА_4, відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням складу на території „Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі , розташованим за адресою: АДРЕСА_2, та продовжує зберігати в орендованому приміщенні свої речі.
За таких обставин, на думку суду, вимога позивача щодо виселення ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі" , загальною площею 600 кв.м. , розташованого за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення приміщення від майна ФОП ОСОБА_1М, є обгрнутованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, позовна заява ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Товариство з додатковою відповідальністю „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" ( юр. Адреса: м.Одеса, пл..Катерининська, 7-А, поштова адреса: м.Одеса, вул..Івана Франка, 27, код ЄДРПОУ 01385539, рр26006121638 в ПАТ „Марфін Банк" м.Іллічівськ, МФО 328168) заборгованість у розмірі 96 000 грн., пеню у розмірі 15 270 грн. 58 коп., 3 % річних у розмірі 1 839 грн. 79 коп., інфляційного збільшення у розмірі 5 055 грн., та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 150 грн. 48 коп.
3. Виселити фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДПОУ НОМЕР_1) з нежитлового приміщення - „Склад на території Промбази" структурного підрозділу „Будівельного управління №463 ТДВ „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" в м. Одесі", загальною площею 600,00 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2,на користь Товариства з додатковою відповідальністю „ЧОРНОМОРГІДРОБУД" ( юр. Адреса: м.Одеса, пл..Катерининська, 7-А, поштова адреса: м.Одеса, вул..Івана Франка, 27, код ЄДРПОУ 01385539, рр26006121638 в ПАТ „Марфін Банк" м.Іллічівськ, МФО 328168), шляхом звільнення від майна, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДПОУ НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 березня 2016 р.
Суддя Н.В. Рога