про повернення позовної заяви
28.03.2016 Справа № 908/768/16
Суддя господарського суду Запорізької області Науменко А.О., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІЗ” (69093, Україна, м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, буд. 9)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Електротехнічний Люберецький інноваційний завод.М” (305035, Російська Федерація, Курська область, м. Курськ, вул. Дзержинського, буд. 49, офіс 16)
про стягнення суми
23.03.2016р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІЗ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Електротехнічний Люберецький інноваційний завод.М” про стягнення заборгованості за контрактом на поставку електротехнічної продукції № 12/14 від 20.01.2014р. у розмірі 2 539 800,00 рублів РФ.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі пункту 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного:
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Як свідчить опис вкладення, доданий до позовної заяви, позивачем направлено позовну заяву та додані до неї документи - на адресу ТОВ “Електротехнічний Люберецький інноваційний завод.М” (125424, РФ, Москва, Волоколамське шосе, дім 108, приміщення VIII).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб (відомості про юридичну особу Російської Федерації станом на 28.03.2016р.), місцезнаходженням відповідача як суб'єкта господарювання (юридичної особи) - Товариства з обмеженою відповідальністю “Електротехнічний Люберецький інноваційний завод.М” є: 305035, Російська Федерація, Курська область, м. Курськ, вул. Дзержинського, буд. 49, офіс 16).
Отже, враховуючи вищенаведені норми Господарського процесуального кодексу України, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення іззазначенням у ньому адреси згідно державної реєстрації місцезнаходження відповідача та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви.
Не надання заявником доказу, який би свідчив про надсилання на адресу державної реєстрації місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, є безумовним порушенням приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України та прямим порушенням процесуальних прав відповідача.
Наданий заявником оригінал опису вкладення на адресу ТОВ “Електротехнічний Люберецький інноваційний завод.М” (125424, РФ, Москва, Волоколамське шосе, дім 108, приміщення VIII), суд не може прийняти як належний доказ, в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до позову документів. Інших доказів належного направлення стороні копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем не надано.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відсутність належних доказів направлення позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача є підставою для повернення позову згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позовна заява підлягає поверненню заявникові без розгляду.
При цьому, суд зауважує, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.
Керуючись ч. 1 ст. 56, п. 2 ч.1 ст. 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕЛІЗ” без розгляду.
Додаток на адресу позивача: позовні матеріали на 42 аркушах, в тому числі оригінали: фіскального чеку ФН НОМЕР_1 від 23.03.2016р., опису вкладення у цінний лист від 23.03.2016р., платіжного доручення № 687 від 23.03.2016р. на суму 14672,30 грн.
Суддя А.О. Науменко