23 березня 2016 року Справа № 909/90/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В. (головуючого, доповідача),
Гончарука П.А.,
Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Калина ІФ" ЛТД на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у справі № 909/90/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Калина ІФ" ЛТД до відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" та публічного акціонерного товариства "Мегабанк", третя особа: Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, про визнання права власності та вилучення майна з акту опису,
У січні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на козловий кран ККТМ-1036, зав. №36/115 та вилучення його з акту опису та арешту майна боржника ВАТ "Прикарпатагробуд".
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції проведено опис та арешт майна ВАТ "Прикарпатагробуд", до переліку якого увійшов козловий кран ККТМ-1036, зав. № 36/115, який є власністю позивача на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2014 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 року (суддя Матуляк П.Я.) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року (судді: Мельник Г.І., Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати та позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач ПАТ "Мегабанк" вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представника відповідача ПАТ "Мегабанк", дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що 01.12.2011 року між ВАТ "Прикарпатагробуд" (продавець) та ПП "Енергобудпостач" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця бувший у вжитку козловий кран ККТМ-1036, заводський № 36/115, рег. № И1558, а покупець - прийняти й оплатити його.
Згідно з п. 3.2. договору від 01.12.2011 року товар вважається переданим покупцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі товару.
У відповідності до п. 4.2 договору від 01.12.2011 року право власності на товар переходить до покупця з моменту його прийняття за актом прийому-передачі.
На виконання цього договору сторонами складено Акт прийому-передачі від 08.12.2011 року, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв бувший у вжитку козловий кран ККТМ-1036, зав. № 36/115, рег. № И1558.
На виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2011 року у справі № 29/425-10 видано судовий наказ від 04.10.2011 року № 29/425-10 про стягнення з ВАТ "Прикарпатагробуд" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованості за Іпотечним договором від 23.07.2008 року № ГД 04/2008-з2 у сумі 2 465 463,30 грн.
26.09.2012 року на підставі заяви стягувача ПАТ "Мегабанк" головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34409296.
В ході виконавчого провадження 02.11.2012 року державним виконавцем складено Акт опису та арешту майна, відповідно до якого, зокрема, накладено арешт на козловий кран ККТМ-1036, що належить ВАТ "Прикарпатагробуд".
На момент проведення опису і арешту козлового крана він знаходився у боржника - ВАТ "Прикарпатагробуд" та був за ним зареєстрований і відповідно до акту опису і арешту майна був переданий на відповідальне зберігання представнику стягувача - ПАТ "Мегабанк" Гайдукевичу В.П. При цьому, після укладення ВАТ "Прикарпатагробуд" та ПП "Енергобудпостач" договору купівлі-продажу від 01.12.2011 року та підписання ними акту прийому-передачі від 08.12.2011 року, кран не був знятий з реєстрації за ВАТ "Прикарпатагробуд".
16.05.2014 року між ПП "Енергобудпостач" (продавець) та ТОВ Фірмою "Калина ІФ" ЛТД (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 24, відповідно до умов якого продавець продає належний йому бувший у вжитку козловий кран ККТМ-1036, заводський № 36/115 та технічну документацію на нього, а покупець приймає та оплачує товар.
Згідно з п. 4.2. договору № 24 товар вважається переданим покупцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі товару.
Пунктом 5.1. договору № 24 передбачено, що право власності на товар зберігається за продавцем до моменту підписання Акту приймання-передачі.
У відповідності до п. 5.2. договору № 24 право власності на товар переходить до покупця з моменту його прийняття за актом приймання-передачі.
На виконання договору № 24 сторонами складено Акт прийому-передачі від 16.05.2014 року, відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає козловий кран ККТМ-1036, заводський № 36/115, та технічну документацію на нього.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2014 року у справі № 909/513/14 в позові ВАТ "Прикарпатагробуд" до ПП "Енергобудпостач" та ТОВ Фірми "Калина ІФ" ЛТД про розірвання договору купівлі-продажу від 01.12.2011 року козлового крана ККТМ 1036, зав. № 36/115 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі № 909/513/14, вказане рішення господарського суду скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, зазначений договір купівлі-продажу від 01.12.2011 розірвано у зв'язку з несплатою покупцем ціни за придбаний товар.
Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, до стягувача і боржника про визнання права власності на це рухоме майно, та вилучення його з акту опису й арешту майна боржника.
Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю позивачем виникнення права власності на спірне майно, оскільки фактичної передачі цього майна від продавця - ПП "Енергобудпостач" до покупця - ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД або товарно-розпорядчих документів на нього не відбулося.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" та ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі № 909/513/14, встановлено, що за ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД козловий кран ККТМ 1036, заводський № 36/115 зареєстрований у встановленому чинним законодавством порядку не був.
До того ж, договору купівлі-продажу від 16.05.2014 року № 24 спірного майна між ПП "Енергобудпостач" та ТОВ Фірмою "Калина ІФ" ЛТД на час складання акту опису й арешту майна від 02.11.2012 року не існувало.
При цьому фактичної передачі козлового крана ККТМ-1036 від продавця до покупця за договором купівлі-продажу від 16.05.2014 року № 24 не відбулося, оскільки на момент укладення вказаного договору та підписання зазначеного акту козловий кран ККТМ 1036, заводський №36/115 знаходився на відповідальному зберіганні у стягувача - ПАТ "Мегабанк".
Разом з тим, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі № 909/513/14 договір купівлі-продажу від 01.12.2011 року, укладений між ВАТ "Прикарпатагробуд" (продавець) та ПП "Енергобудпостач", розірвано у зв'язку з несплатою покупцем ціни за придбаний товар.
Таким чином, при вирішенні спору попередні судові інстанції всебічно та повно з'ясувавши обставини спору, встановивши обставини недоведеності виникнення у позивача права власності на спірне майно, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові про визнання права власності на арештоване майно та зняття з нього арешту.
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання права власності на спірне майно за позивачем та зняття з цього майна арешту.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Калина ІФ" ЛТД залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року - без змін.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді П.Гончарук
Н.Нєсвєтова