23 березня 2016 року Чернігів Справа № 825/201/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Терехової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки"
до 1. Митного поста ''Прилуки'' Чернігівської митниці Державної фіскальної служби
2. Чернігівської митниці Державної фіскальної служби
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, скасування карток відмови, -
02.02.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до 1. Митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС, 2. Чернігівської митниці ДФС визнання протиправними та скасування рішень Митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.07.2015 № 102040000/2015/000217/1; від 22.07.2015 № 102040000/2015/000218/1; від 24.07.2015 № 102040000/2015/000220/1; від 27.07.2015 № 102040000/2015/000221/1 та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05220; № 102040000/2015/05221; № 102040000/2015/05223; № 102040000/2015/05225.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що складені митним органом за результатами розгляду митної декларації рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів, поставлених відповідно до умовконтракту № Т01/12-Р від 14 травня 2012 року за митною вартістю, заявленою ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" знаходяться поза межами правового поля, оскільки існують всі підстави для визначення митної вартості товару за основним методом. При цьому зауважив, що митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача 2. - Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України в судове засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Надав через канцелярію суду заперечення проти позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що після здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів, а саме прайс-листів, копій митних декларацій та експертних висновків було встановлено, що документи подані до митного оформлення не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості, про що зазначено в електронному запиті, витребувано додаткові документи, проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та запропоновано надати декларанту інформацію про рівень митної вартості наявний у декларанта, оскільки при проведенні аналізу митних оформлень, імпортованих на митну територію України, було встановлено що він значно вищий, ніж вказує декларант. При цьому просив особливу увагу звернути на те, що при подачі документів до митного оформлення позивача заявлено пов'язаною особою з продавцем товару, що підтверджується наданими позивачем деклараціями митної вартості, попри це, жодної ініціативи, направленої на виконання вимог Митного Кодексу, позивачем при подачі документів до митного оформлення, проявлено не було. Інформацію щодо митної вартості подібних або ідентичних товарів, яка могла б бути використана для порівняння відповідно до ч.18 ст.58 Митного кодексу України, не було надано і під час проведення консультації. В зв'язку з зазначеним митний орган прийшов до висновку, що позивач документально не підтвердив наявність або відсутність впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) на ціну спірного товару. Крім того, такий взаємозв'язок, на думку відповідача, було перенесено і у експертний висновок, поданий декларантом при митному оформленні. Зазначене унеможливило визнання митним органом митної вартості товару, визначеної декларантом за ціною контракту.
Щодо інших методів визначення митної вартості, представник відповідача зазначив наступне: метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не було застосовано, оскільки відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів; метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовувався, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна виробництва, виробник; метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовувався, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України; метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовувався, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника. В зв'язку з відсутністю можливості застосування цих методів, при здійсненні митної оцінки, відповідачем було застосовано резервний метод. Враховуючи те, що у ході проведених з позивачем консультацій останній не надав цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну територію України та не підтвердив відсутність впливу взаємозв'язку на ціну товару, відповідачем у якості інформації використовавулась цінова база ЄАІС, а саме митної декларації від 20.01.2015 №102040000/2015/045070. Таким чином, посадові особи митниці прийняли письмові рішення про коригування митної вартості. Тобто, надані позивачем документи не підтверджували заявленої декларантом митної вартості товарів. Представник відповідача також зазначив, що позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за ціною договору (контракту) митну вартість, проте жодних документів так і не надав.
Представник відповідача - Митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, пояснень не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
На підставі контракту № Т01/12-Р від 14 травня 2012 року (далі - "Контракт"), укладеного з з Бритіш Американ Тобакко (Суплай Чейн Дабл Ю І) Лімітед (British American Tobacco (Supply Chain WE) Limited), Лондон, Англія, Позивач імпортує тютюнову сировину в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до Контракту (п. 1.1. Контракту).( т.1 а.с. 19-22).
Відповідно до умов Контракту: ціна розуміється на умовах DAP склад Покупця в Прилуках (п. 1.5.); Постачальник здійснює поставку на умовах DAP склад покупця у Прилуках, визначених в «Інкотермс-2010», протягом строку дії Контракту (п.3.1.); усі ризики, а саме, проте не обмежуючись цим, витрати, пошкодження товару, переходять до Покупця після прийняття товару на склад Покупця у відповідності з умовами DAP склад покупця (п. 3.4.); покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок продавця протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, яким був датований рахунок (п. 4.1. в редакції Додаткового договору № 1 від 03.03.2014).
В липні 2015 року на підставі додатку № 9 до Контракту від 26.01.2015 Позивач імпортував тютюн експондований, що використовується в якості сировини для виготовлення сигарет, SEGB243002Z_ET_ROLLS_TW_ADF_Z (надалі - «товар»), а саме:
1 поставка від 20.07.2015 (митна декларація 102040000/2015/046175) у кількості 18000 кг на загальну суму 149400,00 Євро;
2 поставка від 22.07.2015 (митна декларація 102040000/2015/046197) у кількості 12000 кг на загальну суму 99600,00 Євро;
3 поставка від 24.07.2015 (митна декларація 102040000/2015/046209) у кількості 6000 кг на загальну суму 49800,00 Євро;
4 поставка від 27.07.2015 (митна декларація 102040000/2015/046226) у кількості 18000 кг на загальну суму 149400,00 Євро.
Після прибуття кожної поставки на митну територію України позивач звертався до Митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС для здійснення митного оформлення імпорту. Митна вартість кожної поставки була визначена позивачем за основним методом - за ціною контракту (вартістю операції).
Одночасно з митною декларацією позивачем по кожній поставці товару були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № Т01/12-Р від 14 травня 2012 року з додатковими договорами № 1 та 2, зміною № 1 до контракту та Додатком № 9; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за ідентичні товари; ліцензію на виробництво тютюнових виробів № 508 від 21.03.2011; інші додаткові документи, що супроводжували поставку товару: пакувальні листи, товарно-транспортні накладні, сертифікати про походження товару, документи санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю.
Також позивачем, додатково до основних документів було подано листи-калькуляції, копії митних декларацій країни відправлення, інформацію середньо-розрахункової вартості товарів при імпорті в Україну та експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-35 від 02.03.2015 про підтвердження контрактних цін.
На підставі ст.54 Митного кодексу України (далі - МК України), після розгляду митним органом всіх отриманих документів, позивач по всім поставкам отримав електронні повідомлення з інформацією про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, а саме: наявний у електронному виді лист-калькуляція наданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту); за даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору пов'язані між собою. Перевірити документально про відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим; наявна у електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить інформації для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару; наявний у електронному виді експертний висновок від 02.03.2015 № ПК-35 ґрунтується виключно на даних листа-калькуляції, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості, наявні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 МКУ здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню; при проведенні аналізу митний оформлень «тютюн експондований, що використовується в якості сировини для виготовлення сигарет SEGB243002Z_ET_ROLLS_TW_ADF_Z, країна походження Великобританія», імпортованих на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 8,53 Євро/кг, МД № 102040000/2015/045070 від 20.01.2015.
Таким чином, згідно п.7 ч.3 ст.52 МК України, електронними повідомленнями, декларанту було повідомлено про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, та згідно ч.5 ст.55, ч.4 ст.57 МК України проведено консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, та запропоновано надати інформацію про рівень митної вартості наявний у декларанта з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.
Оскільки декларантом не було документально підтверджено вартісні показники складових митної вартості та не показано, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв зазначеному в п.1-3 ч.18 ст.58 МК України, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами, митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості з застосуванням резервного методу та відмовлено в митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю, а саме: від 20.07.2015 № 102040000/2015/000217/1; від 22.07.2015 № 102040000/2015/000218/1; від 24.07.2015 № 102040000/2015/000220/1; від 27.07.2015 № 102040000/2015/000221/1.
Відповідач у своїх рішеннях зазначає наступні причини здійснення коригування.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів на підставі ст.54 МК України орган доходів і зборів встановив, що в зовнішньо-економічному договорі (контракті) від 14.05.2012 №Т01/12-Р в розділі 4 «Умови оплати» та у відповідному розділі інвойсу від 03.07.2015 № 95522367 виявлені розбіжності.
Наявний в електронному виді лист-калькуляція наданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. Limited Великобританія. За даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою, перевірити документально про відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим.
Наявна в електронному виді копія митної декларацій країни відправлення не містить інформації для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.
Наявний в електронному виді експертний висновок від 02.03.2015 № ПК-35, ґрунтується виключно на даних листа-калькуляції, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості.
Наявні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 МКУ здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості.
При проведенні аналізу митних оформлень «тютюн експонований, що використовується в якості сировини для виготовлення сигарет SEGB243002Z_ET_ROLLS_TW_ADF_Z, країна походження Великобританія», імпортованих на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 8,53 EURO/кг, МД № 102040000/2015/045070 від 20.01.2015. Митну вартість за вказаною митною декларацією не було оскаржено в судовому порядку.
Основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товар, що оцінюється за всіма ознаками ідентичних товарів:
а) фізичні характеристики;
б) якість та репутація на ринку;
в) країна виробництва;
г) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів; якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна виробництва, виробник.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.
Декларантом не надано на стадії проведення консультації цінової інформації щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при проведенні митної оцінки застосований шостий (резервний) метод.
При проведенні аналізу митних оформлень «тютюн експонований, що використовується в якості сировини для виготовлення сигарет SEGB243002Z_ET_ROLLS_TW_ADF_Z, країна походження Великобританія», імпортованих на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 8,53 EURO/кг, МД № 102040000/2015/045070 від 20.01.2015
Також повідомлено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу. Право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно глави 4 МК України або до суду.
Відповідно, Митним постом "Прилуки" Чернігівської митниці було складено картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 102040000/2015/05220; № 102040000/2015/05221; № 102040000/2015/05223; № 102040000/2015/05225, якими було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів.
При цьому, позивач не погоджується з рішеннями відповідача, вважає їх протиправними, прийнятими з порушенням, без достатніх правових підстав, а тому вбачає необхідним їх оскарження в судовому порядку.
Відтак, нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (МК України).
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ст.52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Тобто, частиною 3 ст.53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз наведених норми свідчить, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов'язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Положення ст.54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Зокрема п.1 ч.5 ст.54 встановлено право органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" товару, що імпортувався та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів було встановлено, що наявна у електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить цінової інформації про товари. В наявному у електронному вигляді листі-калькуляції постачальника відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру. Даний лист-калькуляція наданий не виробником товару, а продавцем - стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), що є пов'язаним з покупцем. За даними, що заявляє декларант у митній декларації сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою, перевірити документально про відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим; наявний у електронному виді експертний висновок (№ПК-35 від 02.03.2015) ґрунтується на документах, які надавались при митному оформленні товарів. При проведенні експертного дослідження експертом використовувалась цінова інформація з листа-калькуляції постачальника, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи джерела Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар.
Згідно з положенням ч.4 ст.53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до пунктів 12, 13 ст.58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Крім того, за наявності таких обґрунтувань та підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість сумнівів, як передбачено ч.4 ст.53 МК України, орган доходів і зборів, має витребувати у декларанта додаткові документи, передбачені цим пунктом для підтвердження чи спростування такого впливу.
При цьому слід зазначити, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Наведена позиція визначена Верховним Судом України в постанові від 02.06.2015 у справі №21-498а15, які згідно зі ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно ч.3 ст.53 МК України, орган доходів і зборів витребує додаткові документи, зокрема, якщо подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зазначене положення закону кореспондується з правами органу доходів і зборів, закріплених ч.5 ст.54 МК України.
Так, згідно п.2 зазначеної норми, у випадках, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Частиною 18 ст.58 МК України передбачено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
- вартість операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
- митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 МК України (метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості);
- митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 МКУ (метод визначення митної вартості на основі додавання вартості).
При цьому, відповідно до ч.20 ст.58 МК України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 ч.18 ст.58 МК України, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при декларуванні товару не було надано митному органу документального підтвердження наявності або відсутності впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) на ціну спірного товару.
Судом також встановлено, що позивачем було надано перелік документів, відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а також надано додаткові документи, які декларант має право надати, але не зобов'язаний. Подання позивачем певних додаткових документів за власним бажанням, не є перешкодою для витребування відповідачем інших додаткових документів, що передбачені ч.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості. Зокрема позивачем надано листи-калькуляції, копії митних декларацій країни відправлення, інформацію середньо-розрахункової вартості товарів при імпорті в Україну та експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-35 від 02.03.2015, однак зазначені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості, при тому, що сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою особи. Позивачем не вжито жодних заходів щодо доведення митному органу наявності або відсутність впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) на ціну спірного товару, а саме не надано інформаціі, яка могла б бути використана для порівняння відповідно до ч.18 ст.58 МК України.
При цьому, у митного органу наявна інформація, відображена в митній декларації від 20.01.2015 №102040000/2015/045070, згідно якої ціна на товар, що була задекларована ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки", визначена вище рівня цін, зазначених в митних деклараціях позивачем в липні 2015 року, а отже, вказані обставини свідчать про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей, що у свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування у позивача додаткових документів ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" на підтвердження складових митної вартості при продажу товарів між пов'язаними особами зовнішньоекономічного договору (контракту).
З матеріалів справи вбачається, що з огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявністю інформації щодо іншої ціни на товар, у Митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган провів процедуру консультацій та проінформував позивача, які з наданих товариством документів не дозволяють визначити митну вартість за ціною договору.
Відповідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
В даному випадку, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості, так як не показано, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно та відповідає одному із критеріїв зазначеному в п.1-3 ч.18.ст.58 МК України, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами.
Тобто у відповідності до норм ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.
Оскільки позивачем належні документи для підтвердження митної вартості надано не було, що дало підстави для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст.ст.57,64 МК України, з урахуванням раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей, суд визнає, що Митницею обґрунтовано та доведено неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості та зазначено у своєму рішенні номер та дату митної декларацій, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність коригування Чернігівською митницею митної вартості задекларованого товару.
За правилами Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.5 ст.55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Частинами 7 та 8 ст.55 МК України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Як було встановлено, за зверненням декларанта спірний товар випущено у вільний обіг, що підтверджується копіями митних декларацій № 102040000/2015/046180 від 20.07.2015; № 102040000/2015/046198 від 22.07.2015; № 102040000/2015/046213 від 24.07.2015; № 102040000/2015/046229 від 27.07.2015.
Тобто, позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару, однак ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки зазначені документи Чернігівській митниці не було надано. Так суд встановив, що митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, однак декларант всупереч положенням ч.4 ст.53 МК України на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, не подає (за наявності) визначені в ній документи. При цьому помилкові посилання відповідача на те, що декларантом не було документально підтверджено вартісні показники складових митної вартості, не спростовують висновку про те, що відсутність порівняння (щодо існуючого взаємозв'язку між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість), робить не можливим застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) при продажу товарів між пов'язаними особами.
Отже, оскільки Митницею було виявлено, що вартість такого товару була позивачем занижена, у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними, а тому скасуванню не підлягають, оскільки Чернігівською митницею на законних підставах було застосовано шостий резервний метод визначення митної вартості товару, за встановленого факту не надання позивачем додаткових документів, які б підтверджували повні відомості щодо складових митної вартості між пов'язаними особами, де ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Таким чином позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень від 20.07.2015 № 102040000/2015/000217/1; від 22.07.2015 № 102040000/2015/000218/1; від 24.07.2015 № 102040000/2015/000220/1; від 27.07.2015 № 102040000/2015/000221/1 задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як свідчить обґрунтування каток відмови, в них зазначено причина відмови у митному оформлення (випуску) товарів, а також порядок оскарження зазначеної картки. При цьому, у картках відмови вказано повний перелік документів, якими посадові особи митниці керувались при їх прийнятті.
Отже, Чернігівською митницею було доведено правомірність винесених рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Навпаки позивачем не доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості та не доведено, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв зазначеному в п.1-3 ч.18. ст.58 МК України, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами, за встановленого факту не надання відповідачу документів в повному обсязі при продажу товарів між пов'язаними особами.
Таким чином суд визнає, що підстави для визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів об'єктивно відсутні.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, а також скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Ю.О.Скалозуб