Справа № 642/10357/15-п Головуючий суддя І інстанції Сватіков А.В.
Провадження № 33/790/200/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.
Категорія: ст.124 КУпАП
29 березня 2016 року м. Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м.Харкова від 12 січня 2016 року про притягнення
ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, працює - ФОП ОСОБА_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
Постановою судді Ленінського районного суду м.Харкова від 12 січня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 15 лютого 2016 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ленінського районного суду м.Харкова від 12 січня 2016 року, розглянути справу по суті та винести постанову про закриття справи відносно нього. В обґрунтування апелянт посилається на порушення судом вимог ст.268 КУпАП з огляду на розгляд справи без його участі та не повідомлення про дату, час та місце судового засідання, що позбавило його можливості надати пояснення суду, подати докази, заявити клопотання, а тому зазначене, на думку апелянта, є грубим порушенням його процесуальних прав. ОСОБА_2 вказує, що не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, мав намір в суді першої інстанції надати додаткові пояснення щодо фактичних обставин ДТП, чого суд його позбавив, що свідчить про відсутність всебічного та об*єктивного судового розгляду. Посилання суду на його пояснення, як на доказ, що підтверджує вину у скоєнні адміністративного правопорушення, апелянт вважає безпідставними, оскільки він наполягав, що аварійну ситуацію на дорозі створив саме водій ОСОБА_4, який допустив різке маневрування вліво, чим порушив вимоги п.10.1 ПДР України.
Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилається на те, що справа розглянута за його відсутності, без виклику у судове засідання, а копію оскаржуваної постанови він отримав у суді лише 11 лютого 2016 року.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В оскаржуваній постанові суд зазначив про неявку в судове засідання ОСОБА_2, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість, матеріали справи не містять жодних відомостей про належне сповіщення ОСОБА_2 про розгляд у судовому засіданні 12 січня 2016 року матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього.
За таких обставин ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Це є грубим порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справи нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції від 12 січня 2016 року підлягає безумовному скасуванню.
Окрім того, із фабули адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі серії АП1 №953357 та в оскаржуваній постанові, вбачається, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди є водії ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Проте, даних про потерпілих, всупереч вимогам ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не містить. Водії автомобілів, яким внаслідок ДТП завдана майнова шкода, до участі у справи судом взагалі не залучені, чим також порушені їх процесуальні права, передбачені ст.269 КУпАП.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 не мотивований. Зміст пояснень учасників ДТП та інших доказів, які суд прийняв до уваги, не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана. А відтак доводи апелянта щодо неповноти судового розгляду є також обґрунтованими.
Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 247,278,280,283,284 КУпАП і п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, суддя місцевого суду не забезпечив реалізацію прав учасників процесу, не з*ясував належним чином, зокрема шляхом допиту учасників ДТП, свідків, витребування письмових доказів та за необхідності, призначення експертизи, обставини, передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість водія ОСОБА_2, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП, що не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м.Харкова від 12 січня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко