Справа № 612/169/16-п Головуючий суддя І інстанції Масло С.П.
Провадження № 33/790/222/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.
Категорія: ст.124 КУпАП
29 березня 2016 року м. Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Близнюківського районного суду Харківської області від 01 березня 2016 року про притягнення
ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
01 березня 2016 року постановою судді Близнюківського районного суду Харківської області Апалькова Олександра Івановича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Суд першої інстанції встановив, що 14 лютого 2016 року о 13 год. ОСОБА_2 на автодорозі Близнюки - В.Самара, керуючи автомобілем ВАЗ-21063 держномер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості та допустив перекидання, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
При розгляді справи суддя дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який порушив вимоги п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно зазначено про порушення ним п.12.1 ПДР України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази його вини, а постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи та є необґрунтованою. На думку ОСОБА_2 суд не врахував, що схема місця ДТП містить неправдиві відомості щодо напрямку руху автомобіля, не підписана ним. Окрім того апелянт зазначив, що його автомобіль було розукомплектовано, з цього приводу наявне кримінальне провадження, проте такі його пояснення не відображені в судовому рішенні, а безпідставно зазначено про його згоду із протоколом про адміністративне правопорушення.
В судове засідання апелянт ОСОБА_2 не з*явився; про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; надіслав суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП України, неявка апелянта за викладених обставин не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановлені всі обставини дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Ст.124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пункт 12.1 ПДР України зобов*язує водія, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Доводи апелянта на спростування своєї провини про те, що автомобіль було розукомплектовано, за фактом чого здійснюється кримінальне провадження, є неспроможними, оскільки з метою забезпечення безпеки дорожнього руху перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, а під час руху - бути уважним та стежити за технічним станом транспортного засобу, є обов*язком водія, прямо передбаченим п.2.3 а)б) ПДР України. Більш того, експлуатація транспортних засобів, які мають технічні несправності, заборонена п.31.4 ПДР України. Неналежний стан транспортного засобу (його розукомплектація), як на те посилається апелянт, не звільняє водія від обов*язку виконувати вимоги п.12.1 ПДР України, а саме під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Невірне зазначення у схемі ДТП напрямку руху автомобіля, як на те вказує ОСОБА_2, у даному випадку на правильність висновку суду про наявність в його діях порушення вимог ПДР України не вплинуло, оскільки, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлено судом першої інстанції, дорожньо-транспортна пригода сталася на автодорозі Близнюки - В.Самара, що не спростовується і апелянтом.
Таким чином, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим, а кваліфікація його дій за ст.124 КУпАП є вірною. Будь-які нові докази, які спростовують правильність висновку суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2 апеляційному суду не надані. Підстав для скасування постанови суду від 01 березня 2016 року не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Близнюківського районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко