Справа № 645/622/16-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/790/403/16 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: застосування запобіжного
заходу (ст.194 КПК України)
28 березня 2016 року м.Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
з секретарем - ОСОБА_7 ,
розглянула у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 березня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 березня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Фрунзенського відділення поліції Орджонікідзевського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 ; до підозрюваного ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27 м.Харкова на 60 днів, до 18 год. 16 травня 2016 року, із визначенням застави у розмірі 27560 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_8 покладені обов*язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 та подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 18 березня 2016 року скасувати. На думку апелянта, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановленою за відсутності підстав для застосування до ОСОБА_8 найсуворішого запобіжного заходу. Не спростовуючи обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, захисник вважає недоведеними існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного більш м*якого запобіжного заходу. Апелянт вказує, що ОСОБА_8 свою вину визнав у повному обсязі, щиро кається, має намір відшкодувати завдану потерпілій шкоду; не вчинював жодних дій, які б свідчили про його спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків. Зазначене у сукупності, на переконання автора апеляційної скарги, свідчить про те, що застосування до ОСОБА_8 найбільш суворого запобіжного заходу є надмірним, неоправданим та несправедливим.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 в обґрунтування доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Фрунзенським ВП Орджонікідзевського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220460000205 від 20 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (а.с.4), про підозру у вчиненні якого 18 березня 2016 року повідомлено ОСОБА_8 (а.с.15-16).
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 умисного середньої тяжкості злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України; ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку за попереднім вироком (а.с.1-3).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були з*ясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яка в апеляційній скарзі не оспорюється апелянтом.
Окрім того, слідчий суддя визнав доведеним існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Доводи апелянта в цій частині висновків суду не спростовують, оскільки ті обставини, що ОСОБА_8 вину визнав у повному обсязі, щиро кається, має намір відшкодувати завдану потерпілій шкоду; до цього часу не вчинював жодних дій, які б свідчили про його спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку слідчого судді щодо існування ризиків у кримінальному провадженні не впливають.
Разом з тим, рішення слідчого судді про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не узгоджується із вимогами кримінального процесуального законодавства.
Так, відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м*яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Пунктом 2 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Підозрюваний ОСОБА_8 є раніше судимою особою. Санкція інкримінованого йому злочину за ч.1 ст.122 КПК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Клопотання старшого слідчого СВ Фрунзенського відділення поліції Орджонікідзевського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 взагалі не містить відомостей про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Не зазначав про наявність таких обставин і прокурор при розгляді клопотання слідчим суддею.
Таким чином, запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою застосований слідчим суддею необґрунтовано, всупереч вимогам п.2 ч.2 ст.183 КПК України, що є безумовною підставою для скасування судового рішення, з постановленням нової ухвали, відповідно до ч.3 ст.407 КПК України.
З огляду на викладені обставини у сукупності, враховуючи середню тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 злочину та відповідного покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов*язків, запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов*язків, передбачених п.п.1,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 березня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 27560 грн. скасувати, а ОСОБА_8 з-під варти звільнити.
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Фрунзенського відділення поліції Орджонікідзевського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонити йому цілодобово залишати житло за адресою: квартира АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, та покласти на ОСОБА_8 обов*язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
-утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим;
-здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області закордонний паспорт громадянина України на ім*я ОСОБА_8 (за наявності), як документ, який надає право на виїзд з України та в*їзд до України.
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії даної ухвали - в межах строку досудового розслідування, до 18 травня 2016 року.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :