Провадження № 22-ц/790/1862/16 Головуючий суддя - Срокіна І.І.
Справа № 639/2876/15-ц Доповідач - Сащенко І.С.
Категорія - договірні
23 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів: - Бездітко В.М., Овсяннікової А.І.,
за участю секретаря - Бойко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.01.2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - ОСОБА_5 про визнання оцінки вартості майна предмету іпотеки істотною умовою договору іпотеки,-
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог посилався на те, що 29.08.2008 року між ним та ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк», було укладено договір іпотеки №6769755, на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 6769624 від 29.08.2008 року, укладеному між ЗАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_5
Відповідно до умов договору іпотеки, предметом іпотеки за цим договором є будівля, реєстраційний номер: 5338312, загальна площа: 88,7 кв.м., житлова площа: 58,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна вартість нерухомого майна, вказаного в цьому пункті, становить 548100 грн. (Звіт про оцінку нерухомого майна від 21.07.2008 року, виконаний ПФ «Харківське агентство нерухомості»).
Визначення в договорі іпотеки від 29.08.2008 року оцінки вартості майна предмету іпотеки свідчить про те, що ОСОБА_4 та ПАТ «Перший український міжнародний банк» досягли згоди щодо даної умови в договорі іпотеки, а тому в розумінні ст. 18 Закону України «Про іпотеку» визначили її як істотну, що ПАТ «Перший український міжнародний банк» не визнається.
Вважає, що ПАТ «Перший український міжнародний банк» не уклав би договір іпотеки з ОСОБА_4 та не видав кошти ОСОБА_5, якби в договорі іпотеки обов'язковою умовою не була визначена вартість предмету іпотеки.
З урахуванням уточнень, просив визнати, що оцінка вартості майна предмету іпотеки по АДРЕСА_1 за договором іпотеки № 6769755 від 29.08.2008 року є істотною умовою договору.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача позов не визнав, зазначив на пропуск позивачем строків позовної давності.
Третя особа позовні вимоги ОСОБА_4 підтримала.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано оцінку вартості майна предмету іпотеки істотною умовою договору іпотеки №6769755 від 29.08.2008 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «Перший український міжнародний банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити. При цьому посилається на порушення судом матеріального та процесуального права. Зазначає, що при зверненні стягнення та реалізації предмету іпотеки іпотекодержатель не буде будь-яким чином обмежений вартістю предмета іпотеки, зазначеною у договорі, оскільки відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з наявності для цього підстав.
Проте погодитись з таким рішенням суду першої інстанції не можна.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Встановлено, що 29.08.2008 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 6769624, згідно умов якого остання отримала кредит в сумі 40000 доларів США під 13,99 % річних з кінцевим стром повернення 28.08.2023 року ( а.с. 20 - 23 ).
На забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, 29.08.2008 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «Перший український міжнародний банк» було укладено договір іпотеки №6769755, предметом іпотеки за цим договором є будівля, реєстраційний номер: 5338312, загальна площа: 88,7 кв.м., житлова площа: 58,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 10 - 13 ).
В п. 1.2.11 договору іпотеки зазначена вартість іпотечного майна в сумі 548100 грн., встановлена на підставі звіту про оцінку нерухомого майна від 21.07.2008 року, виконаного ПФ «Харківське агентство нерухомості» ( а.с. 10 ).
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 18 Закону України «Про іпотеку» визначені істотні умови, які має містити іпотечний договір, а саме: для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Виходячи з цих вимог Закону, оцінка вартості майна предмету іпотеки не є істотною умовою іпотечного договору.
Посилання в позовній заяві на постанову НБУ №541/13808 від 25.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» як на підставу для задоволення позову, судовою колегією не приймаються.
Вказана постанова зобов'язує банки надавати споживачу інформацію про умови кредитування та інші дані щодо кредиту, ніяких обов'язків банку вважати оцінку предмета іпотеки істотною умовою договору вона не містить.
Крім того, згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Кожна особа має право на судовий захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Доказів того, що банком не визнається оцінка вартості предмета іпотеки, чи таке невизнання якимось чином порушує права іпотекодавця ОСОБА_4 суду не надано.
Також згідно п. 1.3 договору іпотеки встановлено, що при зверненні стягнення та реалізації предмету іпотеки іпотекодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною вартістю предмету іпотеки.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4; 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.01.2016 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - ОСОБА_5 про визнання оцінки вартості майна предмету іпотеки істотною умовою договору іпотеки - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді