Справа № 638/14281/15-ц Головуючий 1-ї інстанції - Семіряд І.В.
Провадження № 22-ц/790/1614/16 Доповідач - Піддубний Р.М.
Категорія: «договірні правовідносини»
22 березня 2016 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: судді: Піддубного Р.М.,
суддів: Гуцал Л.В., Котелевець А.В.,
за участю секретаря: Новокщонової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним окремого положення кредитного договору, -
встановила:
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 15 грудня 2006 року між акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 0255/06/12 - N, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 34 150 доларів США та зобов'язалась повернути вказану суму відповідно до графіку погашення у строк до 14 грудня 2021 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом із розрахунку 13% річних на суму залишку заборгованості. Того ж дня, у забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 0255/06/12 - N (П), за яким остання зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором, а у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором - виконати за нього таке зобов'язання на умовах, у порядку і у строки, встановлені кредитним договором. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Посилаючись на те, що вказані умови кредитного договору є несправедливими, оскільки містять вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором, ОСОБА_1 просила на підставі ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визнати п. 4.1 кредитного договору № 0255/06/12 - N від 15 грудня 2006 року недійсним.
Представник ПАТ «Банк Форум» проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним п. 4.1 кредитного договору № 0255/06/12-N від 15 грудня 2006 року, укладений між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 Стягнуто з ПАТ «Банк Форум» на користь державного бюджету 243 грн. 60 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк Форум», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позов про визнання недійсним п.4.1 кредитного договору від 15 грудня 2006 року, суд першої інстанції виходив із того, що зазначений пункт договору є несправедливим, оскільки встановлює вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі виконання зобов'язання, що порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків.
Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 15 грудня 2006 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 0255/06/12 - N, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 34 150 доларів США та зобов'язалась повернути вказану суму відповідно до графіку погашення у строк до 14 грудня 2021 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом із розрахунку 13% річних на суму залишку заборгованості.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.
У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором того ж дня між АКБ «Форум» та позивачем було укладено договір поруки № 0255/06/12 - N (П).
Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст. 6, 627 ЦК України законодавець визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодження умов договору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець, виконавець, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема такою ознакою є встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Доводи позивача про несправедливість умов п.4.1 кредитного договору в частині визначення розміру пені 0,2% є безпідставними, оскільки нарахування пені за умовами договору встановлено у розмірі 0,2% за кожен день прострочення платежу не від суми отриманого кредиту (вартості продукції), чи всієї суми, що необхідно сплатити за договором в цілому (сукупної вартості кредиту), а лише із тієї частини суми боргу, сплату якого прострочена позичальником.
Сторони в договорі домовились саме про такий розмір пені, що не суперечить положенням цивільного законодавства.
Як убачається з рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2015 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 15 грудня 2006 року становить 17 959 дол. США, яка складається з: 16 665 дол. США заборгованості за кредитом, 1 294, 96 дол. США заборгованості за процентами.
Сума нарахованої пені становить 363,27 дол. США.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що встановлений умовами кредитного договору розмір пені, що обчислюється не від сукупної вартості кредиту, а від розміру платежу, що прострочено, є непропорційно великим (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції), не відповідає обставинам справи.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, позивачем, яка до того ж не є стороною оспорюваного нею правочину, не надано суду доказів, що на момент укладення договору було порушено її права як споживача.
За таких обставин апеляційна скарга ПАТ «Банк Форум» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним окремого положення кредитного договору відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді