23 березня 2016 рокусправа № 808/8865/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду
від 04 грудня 2015 року
у справі № 808/8865/15
за позовом ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 69006;
до відповідача Судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя
Махіборода Ніна Олександрівна,
вул. 40 років Радянської України, 1/2, м. Запоріжжя, 69006;
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 подала позов до судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя Махіборода Ніна Олександрівна про визнання дій щодо порушення правил етичної поведінки протиправними та про зобов'язання надати письмові вибачення.
Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Матяш О.В.) своєю ухвалою від 04 грудня 2015 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду мотивована тим, що суддя при розгляді конкретних справ не є суб'єктом владних повноважень, що виконує владні управлінські функції. Даний спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, Позивач, вказує на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що її вимоги не пов'язані зі здійсненням правосуддя.
Суддя, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, припустилася неетичної поведінки у відношенні до учасника слухання у справі, предметом якої не є її особисті права.
Просить ухвалу окружного адміністративного суду скасувати, з направленням матеріалів до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались.
З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.
З огляду на приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, під адміністративною юстицією розуміється особливий вид правосуддя, метою якого є здійснення розгляду скарг громадян, їхніх об'єднань, інших фізичних і юридичних осіб на незаконні рішення дії чи бездіяльність органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування (адміністративних органів), їхніх посадових і службових осіб. Важливо, що права порушено суб'єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах.
У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності. Однак, під управлінською діяльністю прийнято розуміти здійснення заходів щодо створення умов, необхідних для судової діяльності, її кадрового, організаційного і ресурсного забезпечення.
Напроти, у стадії судового розгляду у певному порядку та послідовності, встановленими законом, здійснюються всі процесуальні дії.
В рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів», у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Етичні вимоги до поведінки судді, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, являють собою сукупність моральних правил поведінки судді, за допомогою яких можна оцінити його дії з точки зору таких цінностей як справедливість, сумління, гідність, людяність тощо.
Суддя зобов'язаний не допускати будь-яких дій, що можуть заподіяти шкоду, порушити нормальну діяльність суду чи дискредитувати судову владу в цілому. Суддя не повинен як під час виконання службових повноважень, так й у приватному житті вчиняти дії, що можуть негативно вплинути на його моральний вигляд, завдати шкоди його професійній та громадській репутації.
Однак, для судді, який не дотримується етичних засад діяльності, повинні наставати негативні наслідки, зокрема, дисциплінарна відповідальність.
Під час розгляду цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення суддя не здійснює владні управлінські функції, а тому не є суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, та, відповідно, не може бути відповідачем у справі про визнання дій неправомірними в зв'язку з виконанням повноважень по розгляду справи та постановленням процесуального рішення.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року у справі № 808/8865/15 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна