Постанова від 17.03.2016 по справі 822/5753/15

Копія

Справа № 822/5753/15

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року 12:00м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Ніколайчука М.Є. (головуючий), суддів - Петричковича А.І. , Блонського В.К. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2015 у виконавчому провадженні № 48417711 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 24670207 від 30.07.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 14.11.2009 Хмельницьким міськрайонним судом ухвалено рішення, яким з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "ВТБ Банк" стягнуто в солідарному порядку прострочену заборгованість 1545149,09 доларів США.

25.11.2010 було видано виконавчі листи, на підставі яких було відкрито декілька виконавчих проваджень, в тому числі за № 24670207, про існування яких позивач не знав.

Стягувач - ПАТ "ВТБ Банк" прийняв рішення про реалізацію предмету іпотеки в процедурі банкруцтва відповідно до умов мирової угоди, схваленої рішенням комітету кредиторів від 07.03.2014 (протокол № 13) у справі № 4/2/164-Б-10 про банкруцтво фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка перебувала у провадженні господарського суду Хмельницької області, затвердженої ухвалою господарського суду від 20.03.2014.

На виконання зазначеної ухвали господарського суду всі предмети іпотеки були відчужені. В результаті реалізації предмету іпотеки банк задовольнив свої майнові вимоги та довідкою № 206/716-2 від 20.03.2014 повідомив, що заборгованість по кредитним та іншим зобов'язанням перед ПАТ "ВТБ Банк" відсутня, претензій будь-якого характеру за кредитним договором та договором забезпечення немає.

Правонаступником стягувача ПАТ "ВТБ Банк" є ОСОБА_2, перед якою у позивача залишилася заборгованість у розмірі непогашеної частини грошових зобов'язань за кредитними договорами.

14.04.2014 позивач звернувся до ДВС України із заявою, де просив повідомити про існування виконавчих проваджень з його участю. Із відповіді на вказану заяву ОСОБА_1 дізнався, що у відділі примусового виконання рішень ДВС України перебуває виконавче провадження № 24670207, відкрите на підставі постанови державного виконавця від 15.02.2011. Зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження позивач не одержував.

23.04.2015 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було визначено спосіб та строки виконання обумовлених договором зобов'язань, після чого третя особа звернулась до відповідача із заявою про повернення виконавчого листа стягувачу, а 30.06.2015 ОСОБА_2 повторно звернулась до ДВС України з аналогічною заявою.

30.07.2015 року відповідачем винесено постанови про заміну сторони виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, про повернення виконавчого документа стягувачеві, про стягнення з боржника виконавчого збору, а 03.08.2015 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 24670207 від 30.07.2015.

Вважаючи, що постанову ДВС від 03.08.2015 винесено без наявності юридичних підстав для притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду, позивач просить визнати її неправомірною і скасувати.

Судове засідання, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України проведено в порядку письмового провадження, оскільки від представників сторін 17.03.2016 до суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а представник відповідача - покладається на думку суду.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши та давши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2009 у справі № 2-5899/09 з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "ВТБ Банк" стягнуто в солідарному порядку прострочену заборгованість 1545149,09 доларів США.

На підставі вказаного рішення суду 25.11.2010 було видано виконавчий лист №2-5899/09.

15.02.2011 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Каращук К.Л. відкрито виконавче провадження №24670207.

30.07.2015 відповідачем винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, про стягнення з боржника виконавчого збору, про заміну назви сторони виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні ВП №24670207.

03.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Кузьменком О.С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №48417711 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №24670207 від 30.07.2015.

Частинами 1, 6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (далі - Закон) передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Також судом встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015 по адміністративній справі №822/3622/15 визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №24670207 від 30.07.2015. Дане рішення набрало законної сили 23.02.2016.

Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що обставини адміністративної справи №822/5753/15 були досліджені судом під час розгляду справи №822/3622/15, тому є встановленими і доказуванню не підлягають, а визнання неправомірною і скасування постанови від 30.07.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору є підставою для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1, щодо скасування постанови від 03.08.2015 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Керуючись ст.ст. 8-14, 158-163, 254, 255 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2015 у виконавчому провадженні № 48417711 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 24670207 від 30.07.2015.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя судді М.Є. Ніколайчук А.І. Петричкович В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом"

Попередній документ
56726146
Наступний документ
56726148
Інформація про рішення:
№ рішення: 56726147
№ справи: 822/5753/15
Дата рішення: 17.03.2016
Дата публікації: 30.03.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: