23 березня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3840/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,
встановив:
Звернувшись до суду з вказаним позовом, представник ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтував тим, що з 2008 по 2015 роки позивач проходила службу в органах внутрішніх справ, а саме у підрозділі ДАІ на посаді старшого інспектора з кадрового забезпечення батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон). Наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 № 411 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 була звільнена з ОВС за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). На день звільнення позивачу було присвоєно спеціальне звання - капітан міліції. Грошове забезпечення нараховувалось та сплачувалось ОСОБА_1 фінансовою службою УДАІ УМВС України в Херсонській області.
З дати звільнення і до моменту звернення до суду остаточного розрахунку при звільненні з позивачем проведено не було.
Представник позивача вважає вказану бездіяльність протиправною, посилаючись на приписи пунктів 1.4., 1.6, 1.18, 4.1 Інструкції №499, згідно з якими грошове забезпечення особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади виплачується в управліннях МВС за місцем служби, з дня призначення на посаду та у разі звільнення зі служби до дня виключення зі списків особового складу включно. При цьому, при звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті. На підставі вищевикладеного, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.01.2016 р., представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення 06.11.2015 р. з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні в сумі 9269,52 грн.;
- стягнути з управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.
23.03.2016 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав. Разом з тим, Херсонським окружним адміністративним судом за його юридичною адресою було направлено повістку про виклик рекомендованою поштою. Поштове відправлення повернулось до суду із позначкою працівника поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Частиною 11 ст. 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати дану справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 05.11.2008 р. по 06.11.2015 р. проходила службу у підрозділі ДАІ на посаді старшого інспектора з кадрового забезпечення батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон).
Наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 р. № 411 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).
На день звільнення ОСОБА_1 було присвоєно спеціальне звання - капітан міліції. Проте, 06.11.2015 р. відповідач не провів із позивачем повного розрахунку при звільненні.
Відповідно до довідки УДАІ УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 № 127 сума повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 складає 2380,68 грн.
Проведення повного розрахунку із позивачем здійснено УДАІ УМВС України в Херсонській області 29.12.2015 р., із затримкою у 52 календарні дні ( з 07.11.2015 р. по 28.12.2015 р.).
Вирішуючи спір, суд дійшов наступного.
Частиною 7 ст. 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За приписами ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту 1.4. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС від 31.12.2007 № 499 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896 (далі - Інструкція № 499) грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково - дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.
Пунктом 1.6. Інструкції № 499 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
При прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно (п. 1.18. Інструкції № 499).
Згідно п. 4.1. Інструкції № 499, при переміщенні, переведенні, а також звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті.
Таким чином, наведеними вище нормами закону обумовлено обов'язок роботодавця, зокрема, органу внутрішніх справ, щодо проведення при звільненні виплати усіх сум працівникові, що належать йому від установи в день звільнення.
Тобто, станом на 06.11.2015 р. згідно з відомостями, відображеними у довідці УДАІ УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 № 127, відповідач був зобов'язаний виплатити позивачу грошове забезпечення в розмірі 2380,68 грн. Проте, усупереч вимогам чинного законодавства, своєчасно не провів з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні.
Відповідно до п. 1.12, п.1.13 Інструкції № 499 грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право. Звернення осіб рядового і начальницького складу щодо неправильної виплати грошового забезпечення розглядаються у встановленому законодавством порядку.
У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно (п.1.18 Інструкції № 499).
Зі змісту абзацу 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Так, згідно з п. 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як вбачається з довідки від 06.11.2015 № 127 заробітна плата (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за вересень 2015 року складає 3258,90 грн., за жовтень 2015 року - 4406,40 грн.
Кількість робочих днів у вересні 2015 року становить 22 дні, у жовтні 2015 року - 21 день.
Відтак, розрахунок суми, яка підлягає стягненню за затримку повного розрахунку складає: 3258,90 грн. + 1406,40 грн. = 7665,30 грн. (грошове забезпечення за два повних календарних місяці). Кількість робочих днів за два повних календарних місяців: 22 дні + 21 день = 43 дні.
Отже, середньоденне грошове забезпечення на день звільнення: 7665,30 грн./ 43 дні = 178,26 грн./день.
Таким чином, за період затримки повного розрахунку при звільненні, а саме з 07.11.2015 р. по 28.12.2015 р., не виплачена позивачеві сума грошового забезпечення нараховує 178,26 грн. *52 дні = 9269,52 грн.
Згідно з вимогами ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо правомірності вчинених дій та бездіяльності. Натомість долучені представником позивача до позову документи свідчать про обґрунтованість заявлених вимог.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та ураховуючи те, що позивач була звільнена зі служби у відповідача 06.11.2015 р., а повний розрахунок при звільненні із нею було проведено лише 29.12.2015 р., тому суд приходить до висновку про задоволення вимог представника позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача відносно не проведення 06.11.2015 р. з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні в розмірі 9269,52 грн.
Що стосується вимоги представника ОСОБА_1 щодо стягнення з управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 3000,00 грн. витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Вимога про стягнення витрат на оплату правової допомоги задоволенню не підлягає, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є представником ОСОБА_1, його повноваження посвідчено довіреністю від 21.12.15 р., проте, звіту про надання правової допомоги даним представником до суду не надано, як і розрахунків, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» та ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Наявна у справі копія квитанції № 004953 від 21.12.2015 р. не містить опису наданих позивачу правових послуг та не засвідчує факту надання правової допомоги ОСОБА_1 саме в межах даної справи із розрахунком в межах граничного розміру компенсації.
Враховуючи вищевикладене, даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 128, 158-163 КАС України, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області щодо не проведення 06.11.2015 р. з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні.
Стягнути з управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні в сумі 9269 (дев'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 52 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Варняк С.О.
кат. 12.3