Копія
Справа № 822/140/16
15 березня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретаріГорячій Д.Л.
за участі:представника позивача, представників відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, -
В січні 2016 року позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.02.2016 року просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо складання акта №0004/22-01-22-03/38303789 від 02.02.2016 року відмови від надання документів ТОВ "Ванакір";
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо складання акта "Про не допуск до проведення планової документальної перевірки ТОВ "Ванакір" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року" №5/22-01-22-03/38303789 від 03.02.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії відповідача, які полягають у складанні вищезазначених актів є протиправними, оскільки вчинені не у порядку та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України), безпідставно та упереджено, а тому просить адміністративний позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача в задоволенні позовних вимог просили відмовити, надали письмове заперечення проти позову від 22.02.2016 року. Пояснили, що відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2016 року було заплановано проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Ванакір" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року. Стверджують, що позивача проінформовано про проведення вказаної перевірки повідомленням №2 від 20.01.2016 року та наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області №22 від 22.01.2016 року, які фактично вручені 22.01.2016 року засобами поштового зв'язку. Повідомили, що за проханням платника вказана перевірка повинна була проводитись у приміщенні ГУ ДФС у Хмельницькій області, 02.02.2016 року директор ТОВ "Ванакір" прибув до ГУ ДФС у Хмельницькій області та надав перевіряючим журнал реєстрації перевірок підприємства, в якому ревізорами вчинений запис №2 від 02.02.2016 року про початок проведення перевірки та зафіксовано інші необхідні відомості. Також, керівнику підприємства були пред'явлені направлення на перевірку №46 - 49 від 01.02.2016 року, у яких зазначено та засвідчено підписом директора ТОВ "Ванакір", що службові посвідчення перевіряючих та направлення на перевірку були йому пред'явлені 02.02.2016 року та вручено запит, в якому зазначається про необхідність надання документів, що належать або пов'язані із предметом перевірки за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.
02.02.2016 року перевіряючими складений акт відмови від надання документів підприємством № 004/22-01/22-03/38303789, від ознайомленням з яким директор ТОВ "Ванакір" відмовився, оскільки вважав, що службові посвідчення перевіряючих, пред'явлених йому повторно, заповнені з порушенням вимог чинного законодавства.
03.02.2016 року від директора ТОВ "Ванакір" до ГУ ДФС у Хмельницькій області надійшов лист про не допуск перевіряючих до перевірки у зв'язку з непред'явленням ними службових посвідчень.
У зв'язку з цими обставинами податковим органом складений акт №5/9/22-01-22-0 про не допуск до проведення планової документальної перевірки ТОВ "Ванакір" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Вважають дії відповідача такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" просили відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ванакір" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Хмельницькій області.
20.01.2016 року ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнятий наказ №22 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача тривалістю 10 робочих днів починаючи з 02.02.2016 року.
Повідомленням №2 від 20.01.2016 року позивача було проінформовано про наступне проведення перевірки. Рекомендоване повідомлення про вручення наказу та повідомлення про проведення перевірки доводить факт одержання 22.01.2016 року вказаних документів платником.
28.01.2016 року позивач звернувся до податкового органу із проханням провести перевірку в приміщенні ГУ ДФС у Хмельницькій області, на що отримав згоду податкового органу.
02.02.2016 року директор ТОВ "Ванакір" прибув до ГУ ДФС у Хмельницькій області та надав перевіряючим журнал реєстрації перевірок підприємства, в якому ревізорами вчинений запис №2 від 02.02.2016 року про початок проведення перевірки та зафіксовано інші необхідні відомості.
Крім того, керівнику підприємства були пред'явлені направлення на перевірку №46 - 49 від 01.02.2016 року, у яких зазначено та засвідчено підписом директора ТОВ "Ванакір", що службові посвідчення перевіряючих та направлення на перевірку були йому пред'явлені 02.02.2016 року об 11 год. 30 хв.
Також 02.02.2016 року директору ТОВ "Ванакір" було вручено запит, в якому зазначається про необхідність надання документів, що належать або пов'язані із предметом перевірки за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.
02.02.2016 року перевіряючими складений акт відмови від надання документів підприємством № 004/22-01/22-03/38303789, від ознайомленням з яким директор ТОВ "Ванакір" відмовився.
Наступного дня, 03.02.2016 року від директора ТОВ "Ванакір" до ГУ ДФС у Хмельницькій області надійшов лист про не допуск перевіряючих до перевірки у зв'язку з непред'явленням ними службових посвідчень.
У зв'язку з цими обставинами податковим органом складений акт №5/9/22-01-22-0 про не допуск до проведення планової документальної перевірки ТОВ "Ванакір" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Під час розгляду справи доводи позивача про те, що пред'явлені посадовими особами відповідача службові посвідчення заповнені з порушенням вимог чинного законодавства були спростовані, що підтверджується: копіями посвідчень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні), копією журналу видачі службових посвідчень, в якому зазначено строк дії посвідчення, які пред'являлись на момент перевірки , які містяться в матеріалах справи.
Крім того, в судовому засіданні в якості свідків були допитані: ОСОБА_3, головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок у сфері послуг управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області; ОСОБА_4 - головний державний ревізор-інспектор відділу контролю ризикових операцій та моніторингу ризикових операцій управління моніторингу та митного аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області; ОСОБА_6 - головний державний ревізор-інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області, які пояснили, що директором ТОВ "Ванакір" ОСОБА_7 надано перевіряючим журнал реєстрації перевірок ТОВ "Ванакір", в якому ревізорами було вчинено запис 02.02.2019 року №2 про початок проведення перевірки, зафіксовано реквізити направлень та службових посвідчень. Пояснили, що службові посвідчення двічі пред'являлися директору ТОВ "Ванакір" - ОСОБА_7
Суд також звертає увагу на те, що дії контролюючого органу по призначенню та проведенню перевірки направлені на реалізацію повноважень, наданих таким органам чинним законодавством України, не порушують права, свободи та інтереси, та направлені виключно на виконання положень податкового законодавства з метою подальшого забезпечення контролю за реалізацією наданих прав і покладених обов'язків платника податків.
Згідно із ст.ст. 11, 71, 86 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Водночас, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та рішень.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір".
Згідно положень ст. 94 КАС України, відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 158-163, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 17 березня 2016 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк