Ухвала
23 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ЮровськаГ.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування акта про порушення правил користування електричною енергією, зобов'язання припинити дії відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1.
16 грудня 2013 року представниками Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Києівенерго») було складено акт про порушення № 23882, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, порушив ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 10, 14, 42 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), а саме: пошкодження лічильника електричної енергії (пошкодження цілісності корпусу), пломба на фасадному ящику № 6299980 пошкоджена.
На підставі наведеного вище ОСОБА_2 просив суд:
- визнати, що відповідач при складанні акта від 16 грудня 2013 року
№ 23882 про порушення споживачем ПКЕЕН та протоколу від 26 березня 2015 року № 1566 засідання комісії щодо розгляду акта про порушення
від 16 грудня 2013 року № 23882, проведенні ним розрахунків та спробі стягнення збитків за невраховану електроенергію та за проведення криміналістичної експертизи діяв з порушенням Правил і Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил;
- скасувати акт від 16 грудня 2013 року № 23882 про порушення споживачем і рішення ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом
від 26 березня 2015 року № 1566 засідання комісії щодо розгляду акта про порушення від 16 грудня 2013 року № 23882;
- заборонити відповідачу припиняти (обмежувати) позивачу постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, за несвоєчасну сплату коштів за недораховану електричну енергію, яку слід сплатити згідно з рішенням, закріпленого в протоколі від 26 березня
2015 року №1566;
стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня
2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 23 лютого 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, які саме пункти Правил і Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил порушено відповідачем при складанні акта про порушення ПКЕЕН.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування акта про порушення правил користування електричною енергією, зобов'язання припинити дії відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Г.В.Юровська