22 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Іваненко Ю.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання заповіту нікчемним,
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом, в обґрунтування якого вказала, що є рідною дочкою ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті позивач, як спадкоємець першої черги, звернулася до приватного нотаріуса Яшана Р.Р. із заявою про прийняття спадщини за законом, однак від нотаріуса вона дізналася про заповіт батька на ім'я ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_4 не мала права на спадщину ОСОБА_5, оскільки не була з ним в офіційному шлюбі, не проживала з ним більше 5 років, а фактично була домашньою робітницею.
19 червня 2015 року позивач подала заяву про збільшення позовної вимоги, якою фактично змінила позовні вимоги та просила визнати заповіт ОСОБА_5 від 17 грудня 2014 року на ім'я спадкоємця ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу в Івано-Франківській області Стефурак Н.Я. нікчемним з підстав того, що цей заповіт не підписаний ОСОБА_5, а також, що цей заповіт не містить рукописного зазначення заповідачем відомостей про те, що заповіт зі слів заповідача записаний нотаріусом, заповідачем прочитаний.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання заповіту ОСОБА_5. від 17 грудня 2014 року на ім'я спадкоємця ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу в Івано-Франківській області Стефурак Н.Я. нікчемним, відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просять скасувати ухвалу апеляційного суду, якою залишено без змін судове рішення першої інстанції, та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції з підстав його законності та обґрунтованості, апеляційний суд виходив з того, що заповіт, укладений ОСОБА_5 17 грудня 2014 року відповідає вимогам закону, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання його нікчемним.
Суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення вірно врахували висновок від 25 січня 2016 року № 4841 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів за матеріалами даної цивільної справи, згідно з яким підписи на двох примірниках заповіту виконані ОСОБА_5 під впливом збиваючих факторів природного характеру.
Порівнявши форму оспорюваного заповіту із формою посвідчувального напису на заповіті, визначеного у додатку 25 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вірно визначив, що форма посвідчувального напису оспорюваного заповіту відповідає встановленій формі.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції були допущені порушення норм процесуального та матеріального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 та її представнику ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання заповіту нікчемним.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Ю.Г.Іваненко