23 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Писаної Т.О., ЮровськоїГ.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Львівської області від 07 грудня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, та остаточно просив стягнути з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» (далі - АТ «ПРОСТО-Страхування») на його користь 41 573 грн 35 коп. матеріальної шкоди та 30 000 грн моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 07 грудня 2012 року його автомобіль марки «BMW 5231» застраховано у АТ «ПРОСТО-Страхування», а 07 грудня 2013 року стався страховий випадок - автомобіль було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
ОСОБА_4 вказав, що згідно з умовами договору страхування, він звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування, проте оскільки суму страхового відшкодування йому не виплачено, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ «ПРОСТО-Страхування» на користь ОСОБА_4 41 573 грн 35 коп. матеріальної шкоди та 800 грн витрат на проведення експертизи.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 07 грудня 2015 року апеляційну скаргу АТ «ПРОСТО-Страхування» задоволено, рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2015 року в частині часткового задоволення позову та стягнення з АТ «ПРОСТО-Страхування» на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди та судових витрат - змінено, зменшено розмір стягнення матеріальної шкоди з 41 573 грн 35 коп. до 13 982 грн 34 коп.
Виключено з мотивувальної частини рішення посилання суду на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода особою, яка безпосередньо завдала шкоду, а враховуючи, що до обов'язків страховика згідно з умовами договору страхування входить здійснення виплати у разі страхового випадку, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із страховика на користь страхувальника страхового відшкодування у розмірі 41573 грн 35 коп. згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 24 листопада 2014 року № 398.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд мотивував свої висновки тим, що позивач не довів як наявність такої шкоди та протиправність дій відповідача, так і наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діями страховика та вини останнього в її заподіянні.
Суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір стягнення матеріальної шкоди до 13982 грн 34 коп., на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, виходив з того, що саме вказана сума фактично складає розмір завданого позивачу збитку унаслідок страхового випадку, який стався 07 грудня 2013 року, та була розрахована з урахуванням висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 15 січня 2014 року № 3/14 за винятком пошкоджень, що мали місце до цього випадку.
При цьому колегія суддів апеляційного суду вмотивовано не взяла до уваги розмір матеріальної шкоди у сумі 41 573 грн 35 коп., який визначено у висновку експертного дослідження від 24 листопада 2014 року № 398, оскільки ним розраховано вартість завданої автомобілю позивача шкоди з врахуванням усіх пошкоджень, що мав автомобіль станом на 07 грудня 2013 року, а не тих що були спричинені саме 07 грудня 2013 року.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги стосовно невідповідності матеріалам справи висновків апеляційного суду про отримання позивачем листа страхової компанії з посиланням на його копію (а. с. 141) не заслуговують на увагу та не впливають на правильність вирішеного спору по суті, а також не спростовують розмір визначеної судом матеріальної шкоди.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
За приписами ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
Т.О. Писана
Г.В.Юровська