23 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2015 року,
У липні 2014 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», банк) звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 528,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03 червня 2014 року становить 231 946 грн 50 коп.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 27 лютого 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11122800000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 30 000,00 доларів США на споживчі цілі під 13,0 % річних строком до 26 лютого 2018 року.
Цього ж дня у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 11122800000/П, згідно з яким відповідачка зобов'язалася відповідати перед банком за невиконання ОСОБА_4 усіх його зобов'язань.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 порушено умови кредитного договору, у зв'язку із чим станом на 03 червня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 19 528,12 доларів США, що еквівалентно 231 946 грн 50 коп., з яких заборгованість за кредитом - 18 082,64 доларів США, що еквівалентно 214 777 грн 71 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 963,82 доларів США, що еквівалентно 11 447 грн 83 коп., пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту, - 401,03 доларів США, що еквівалентно 4 763 грн 26 коп., та пеня за прострочення сплати відсотків -80,63 доларів США, що еквівалентно 957 грн 70 коп., банк просив суд стягнути з відповідачів на його користь вказану суму заборгованості за кредитним договором.
У судовому засіданні 08 липня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» подав заяву про збільшення позовних вимог та з урахуванням додаткової угоди від 20 вересня 2007 року № 1 до кредитного договору, якою банк зобов'язувався надати кредит у розмірі 39 000,00 доларів США, та за якою надання кредиту здійснюється двома траншами: перший транш - 27 лютого 2007 року, другий транш 20 вересня 2007 року, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість станом на 07 липня 2015 року у розмірі 22 574,80 доларів США, з яких заборгованість за кредитом складає 18 082,64 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 492,16 доларів США, пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту, - 57 248 грн 65 коп., пеня за прострочення сплати відсотків - 22 735 грн 02 коп. (а. с. 199-212, т. 1).
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2015 року позов задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 19 528, 12 доларів США, що становить за офіційним курсом Національного банку України 231 946 грн 50 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та пояснення ОСОБА_5 на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції врахував, що позивачем та ОСОБА_5 рішення суду щодо розміру стягнутої заборгованості не оскаржувалося, а тому, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_4, які зводилися, зокрема, до незгоди з отриманням кредиту саме в доларах США, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановивши характер правовідносин сторін у справі та застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, виходив з того, що ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 30 000,00 доларів США, та з 05 березня 2007 року почав погашати заборгованість по тілу кредиту та за процентами саме у доларах США (а. с. 16-28, т. 1), а тому врахувавши розрахунок відповідача та надані ним квитанції про сплату кредитної заборгованості, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана