УхвалА
іменем україни
24 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, заінтересовані особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 7 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2015 року
У червні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з указаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2008 року, що набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., управління земельних ресурсів у м. Львові, третя особа - Львівська міська рада, та встановлено межі користування між земельними ділянками будинковолодінь по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, а також зобов'язано відповідачів не чинити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перешкод у приватизації вказаної земельної ділянки шляхом надання згоди як суміжних землекористувачів. На виконання указаного судового рішення 10 липня 2009 року було видано виконавчий лист.
Посилаючись на те, що виконавчий лист, який було видано на виконання вищеуказаного рішенням суду, неможливо виконати з вини стягувачів, він не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а рішення суду є незаконним, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 7 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2015 року, у задоволенні заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Інші заявники судові рішення не оскаржили.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. 369 ЦПК України, дійшли до правильного висновку про те, що підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявники не довели, що є їх процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги про те, що рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2008 року не може бути виконане, а у зв'язку з цим виконавчий лист виданий на його виконання необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 14 ЦПК України, рішення суду підлягає обов'язковому виконанню.
Іншим доводам заяви, а саме про те, що позов було забезпечено, можливість відстрочити виконання рішення суду, відсутність необхідних для виконання рішення суду документів, тощо, суди дали належну правову оцінку.
За таких обставин, у силу п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України колегія суддів відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвали судів першої та апеляційної інстанції без змін, оскільки їх прийнято з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 7 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик