22 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Романюка Я.М.,
Яреми А.Г.,
розглянувши заяву фермерського господарства «Бурка В.В.» про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2015 року у справі за позовом фермерського господарства «Бурка В.В.» до прокуратури Львівської області, держави в особі Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди,
Галицький районний суд м. Львова рішенням від 3 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року, відмовив у задоволенні позовних вимог фермерського господарства «Бурка В.В.» (далі - ФГ «Бурка В.В.»).
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 30 грудня 2015 року касаційну скаргу ФГ «Бурка В.В.» відхилила, рішення Галицького районного суду м. Львова від 3 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року залишила без змін.
4 березня 2016 року ФГ «Бурка В.В.», за дорученням якого діє Бурка В.В., звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2015 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 23, частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На обґрунтування підстави перегляду вказаного судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2015 року, в якій, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваному судовому рішенні, застосовано вказані норми матеріального права.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Постановляючи ухвалу 30 грудня 2015 року, про перегляд якої порушує питання заявник, касаційний суд, залишивши без змін судові рішення, погодився з їх висновками про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Бурка В.В.» про відшкодування майнової та моральної шкоди, оскільки позивач не довів факт заподіяння йому такої шкоди неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача; при цьому встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, факту протиправної бездіяльності органів прокуратури не може бути підставою для відшкодування майнової і моральної шкоди при недоведеності факту наявності такої шкоди та причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Разом з тим, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2015 року, наданій заявником для порівняння, касаційний суд, направивши справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, указав на необхідність визначитися із нормами матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини; притягнути до участі у справі як відповідача відповідний орган Державного казначейства України; встановити усі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору щодо відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці протиправною бездіяльністю державного виконавця та закінченням виконавчого провадження, оскільки обставини протиправної бездіяльності державного виконавця та незаконності постанови про закінчення виконавчого провадження встановлені в адміністративній справі і не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи.
Отже, порівняння наведеного судового рішення із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим регулюванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом фермерського господарства «Бурка В.В.» до прокуратури Львівської області, держави в особі Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, за заявою фермерського господарства «Бурка В.В.» про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2015 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
А.Г. Ярема