23 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Судді-доповідачаКоротких О.А.,
Суддів:Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року у справі за його позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби про скасування наказу, звільнення та поновленні на роботі,
17 березня 2016 року позивач подав до Верховного Суду України заяву про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС.
У заяві позивач посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм процесуального права.
На підтвердження наведених у заяві доводів позивач надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 лютого 2013 року, 5 листопада 2015 року та 11 лютого 2016 року (№№ К/9991/50676/12, К/800/21655/15 та К/800/20798/15 відповідно).
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодивився з рішеннями судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду на підставі того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення з позовом до суду.
На підтвердження неоднакового застосування норм процесуального права, позивач посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 лютого 2013 року, 5 листопада 2015 року та 11 лютого 2016 року проте ці рішення не можуть братися до уваги, оскільки у зазначених справах касаційний суд, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справи направив на новий розгляд до судів першої інстанцій, а отже в наведених судових рішеннях не розв'язано спір по суті і вони не містить остаточного висновку щодо правильного застосування одних тих самих норм процесуального права, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Сумської митниці Державної фіскальної служби про скасування наказу, звільнення та поновленні на роботі, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року.
Суддя-доповідач О.А. Коротких
Судді: І.Л. Самсін
О.О. Терлецький