Суддя Маслов М. І.
Справа № 644/354/16-ц
Провадження № 2/644/802/16
18.03.2016
18 березня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Маслова М.І.,
при секретарі - Шпиця Л.В.,
за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житлового кооперативу «Алмаз -4, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та як частку в спільній сумісній власності подружжя, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до Житлового кооперативу «Алмаз -4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та як частку в спільній сумісній власності подружжя. Позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, як частку в спільній сумісній власності подружжя і на 1/6 частку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5. Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять визнати за ними право власності по 1/6 частці за кожним в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_5. В обґрунтування своїх позивних вимог посилаються на те, що 14.02.1975 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1. У шлюбі народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_6,син - ОСОБА_2. Трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_2 в Житловому кооперативі «Алмаз-4» була отримана ОСОБА_5 у користування на підставіобмінного ордеру №10266 від 04.01.1987 року на склад їх сім'ї з 4-х осіб. Повна вартість квартири, шляхом пайових внесків, була сплачена в листопаді 1992 року. 19.11.1993 року ОСОБА_5 помер. На час смерті ОСОБА_5 набув право власності на житло, але не зареєстрував право власності на вказану квартиру. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3. Право на 1/2 частину квартири належить його дружині ОСОБА_1, як частка в спільній сумісній власності подружжя. Позивачі зазначають, що є єдиними спадкоємицями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 Спадщину вони прийняли фактично, вступивши в управління і володіння спадковим майном, проживали на час відкриття спадщини з спадкодавцем за однією адресою однією сім»єю. Отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану квартиру вони не змогли, так як згідно листа нотаріуса №559/01-16 від 18.12.2015 р. повинні були надати правовстановлюючий документ на житло, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5. За таких обставин позивачі вимушені звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивачі ОСОБА_1М, ОСОБА_2 і ОСОБА_3В, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача ЖК « Алмаз-4» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений за своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, надав суду лист про розгляд справи в його відсутність, проти позову не заперечував.
Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судовим розглядом встановлені наступні юридично значимі факти та відповідні ним правовідносини.
19.11.1993 р. помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1V-ВЛ № 400240, виданим 19.11.1993 р. Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції.
Позивачка по справі ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5. На підтвердження цього факту нею надано свідоцтво про укладення шлюбу (а.с.6). Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3В є дітьми ОСОБА_5,що підтверджується їх свідоцтвами про народження (а.с.6-7). 02.09.1994 року в Палаці «Одруження» м. Харкова ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 і прийняла прізвище чоловіка «Степанова» (а.с. 7 а ).
Матеріали справи свідчать, щона підставі обмінного ордеру №10266 від 04.01.1987 року, ОСОБА_5, під час шлюбу з ОСОБА_1, отримав в користування ізольовану трикімнатну квартиру АДРЕСА_4, в ЖК «Алмаз-4» на склад сім'ї з 4 оcіб - ОСОБА_5 та позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Як зазначено в довідці №53 від 15.12.2015 року, виданої відповідачем, членом ЖК «Алмаз-4» було прийнято ОСОБА_5 на підставі виписки з протоколу ЖК «Алмаз-4» №4 від 24.11.1986 року. Повна вартість квартири, шляхом пайових внесків, була сплачена в листопаді 1992 року. (а.с. 9 ).
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р., який набрав сили з 15.04.1991 р. та діяв на час виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно.
В повідомленні приватного нотаріуса ХМНО Харківської області ОСОБА_8 про розгляд звернення №559/01-16 від 18.12.2015 року нотаріус зазначив, що пунктом 4,15 частини 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22.02.2012 р. №296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю (а.с.12).Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 18.12.2015 року відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_5 відсутні. В довідці КП «ХМБТІ» №1903827 від 25.12.2015 року зазначено, що станом на 31.12.2012 рік право власності на квартиру АДРЕСА_5 не зареєстровано, що перешкоджає позивачам отримати свідоцтво про право власності на спірне майно в нотаріальному порядку.
За даними технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_6 її загальна площа складає 66,4 кв.м..
Згідно положень ст. 22,28 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року - майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і належить їм в рівних частках. Отже, частка позивачки ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_7 становить 1/2 частку.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири № 207, по вул. Шариковій, 53 в м. Харкові.
Згідно пунктів 4, 5 «Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу 2004 року», положення зазначеного кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.
За змістом пункту 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
Виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від його державної реєстрації.
Отже, юридичний факт смерті спадкодавця ОСОБА_5 відбувся в період дії Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, який передбачав фактичне прийняття спадщини спадкоємцями. Спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, про що зазначено у ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є спадкоємцями першої черги за законом згідно ч. 1 ст. 529 ЦК України 1963 року, прийняли спадщину після померлого, оскільки вступили в управління та володіння майном, фактично проживаючи та зареєстровані на час смерті спадкодавця у квартирі АДРЕСА_8, що підтверджується довідкою ЖК «Алмаз-4» №52 від 15.12.2015 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року, 1/2 частка житлової квартири АДРЕСА_9 розподілилась в рівних частках між ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, тобто кожному по 1/6 частці.
Згідно ст. 548 ЦК України 1963 р. - прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за кожним з них, як спадкоємицями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5, права власності по 1/6 частці квартири №207, по вул. Шариковій, №53 в м. Харкові і за ОСОБА_1 на 1/2 частку цієї квартири , як частку в спільній сумісній власності подружжя, підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 197, 209, 212-218 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р, ст. 529, 549, 548 ЦК України 1963 року, ст. 22, 28 КпШС України 1969 року, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житлового кооперативу «Алмаз -4, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та як частку в спільній сумісній власності подружжя - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5, як частку в спільній сумісній власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5,який помер 19.11.1993 р..
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_10 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 19.11.199 р..
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 19.11.1993 р..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: М.І. Маслов