17 березня 2016 року м. Київ К/800/11303/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
провівши попередній розгляд касаційних скарг Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України та Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення,-
30 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНіколь» (далі - ТОВ «Завод «ТехноНіколь») пред'явило позов Дніпропетровської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 11 червня 2013 року № 72 та № 73, винесених Дніпропетровською митницею Міндоходів на підставі Акту № Н12/13/110000000/32944149 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Завод ТехноНіколь» законодавства України з питань митної справи; скасування рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 07.08.2013 року № 8416/6/99-99-10-01-06-15, визнання протиправним дій Дніпропетровської митниці Міндоходів щодо проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Завод ТехноНіколь» законодавства України з питань митної справи, внаслідок чого був складений Акт № Н12/13/110000000/32944149 про проведення перевірки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ «Завод «ТехноНіколь» задоволено частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано податкові повідомлення форми «Р» від 11 червня 2013 року № 72 та № 73, винесені Дніпропетровською митницею Міндоходів на підставі Акта № Н12/13/110000000/32944149 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Завод ТехноНіколь» законодавства України з питань митної справи, скасовано рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 07 серпня 2013 року № 8416/6/99-99-10-01-06-15.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржники оскаржили його.
У касаційних скаргах Дніпропетровська митниця та Державна фіскальна служба, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просять рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню із огляду на наступне.
Судами встановлено, що ТОВ «Завод ТехноНіколь» ввезено на митну територію України дві партії товарів в межах одного зовнішньоекономічного контракту № 01 від 02 березня 2012 року.
Товаром, що переміщувався, був компаунд термопластичний в первинних формах - гранулах, код товару, що був заявлений декларантом - 4002999000 УКТЗЕД - інший каучук синтетичний і фактик, одержані з олії або масел, у первинних формах або у формі пластин, листів або стрічок; суміші будь-якого прокату товарної позиції 4001 з одним із продуктів цієї товарної позиції у первинних формах або у вигляді пластин, ставки ввізного мита 0%.
Під час здійснення поставки першої партії товару було оформлено ВМД від 20 квітня 2012 року.
Митний орган підтвердив правильність класифікації товару згідно товарної позиції 4002999000 УКТЗЕД. Вказаний товар пройшов митне оформлення, про що свідчать відмітки митного органу щодо закінчення здійснення митних процедур та випуску товару у вільний обіг.
Після оформлення наступної партії товару, поданої до митного оформлення в березні 2013 року, митним органом прийнято рішення про визначення коду товару та встановлено, що заявлений декларантом код товару не може бути застосованим під час митного оформлення компаунд термопластичного, в зв'язку із чим прийнято рішення від 05 квітня 2013 року про визначення коду товару за товарною позицією - 4005100090 УКТЗЕД - інші не вулканізовані гумові суміші у первинних формах з доданням сажі або діоксину кремнію.
Митниця мотивувала своє рішення тим, що відповідно до висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 27 березня 2013 року під час лабораторного дослідження зразків другої партії товару було виявлено наявність мінерального пігменту - сажі, що й стало підставою для подальшого висновку, що товар повинен бути віднесений до товарної підкатегорії 4005100090 УКТЗЕД згідно примітки 5 А до товарної групи 40 УКАЗЕД Закону України «Про митний тариф України» як каучук, що був змішаний з пігментами чи барвниками. Тобто, митний орган прийшов до висновку, що саме наявність мінерального пігменту (сажі) є підставою для прийняття рішення про визначення коду товару за товарною підкатегорією 4005100090 УКТЗЕД, що передбачає ставку ввізного мита у розмірі 5%.
Рішення митного органу про визначення коду товару компаунд термопластичного при переміщенні другої партії товарів стало підставою для проведення перевірки товариства «Завод ТехноНіколь» в питаннях правильності визначення коду товару і під час переміщення першої партії товарів на підставі ВМД 110010000/2012/3167 від 20 квітня 2012 року.
За наслідками перевірки з'ясовано, що під час переміщення першої партії товарів за ВМД 110010000/2012/3167 від 20 квітня 2012 року також було застосовано код товару, який на думку митного органу, не підлягає застосуванню в даному випадку, а застосування такого коду товару призводить до заниження розміру митних зборів. Зокрема, вважаючи, що товари, переміщені в першій та другій товарних партіях є ідентичними, митний орган прийшов до висновку, що компаунд термопластичний, що був переміщений в першій партії товарів згідно ВМД 110010000/2012/3167 від 20 квітня 2012 року також містить у своєму складі мінеральний пігмент - сажу, що є підставою для його віднесення до товарної підкатегорії 4005100090 УКТЗЕД.
Дніпропетровською митницею 11 червня 2013 року на адресу ТОВ «Завод ТехноНіколь» направлено податкові повідомлення форми «Р» від 11 червня 2013 року за № 72 та 73, якими визначені податкові зобов'язання позивача по оплаті податків та зборів у розмірі 27186,59 грн., (основний платіж - 18124,39 грн., штрафні санкції - 9062,20 грн.) щодо мита на товар, що ввозиться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та у розмірі 5437,32 грн., (основний платіж - 3624, 88 грн., штрафні санкції - 1812, 44 грн.) щодо податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушені вимоги Закону України «Про митний тариф України» в частині класифікації імпортованих товарів, що призвело до заниження оподаткування митом та податком на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції не погодився та зазначив, що під час митного оформлення першої партії товару згідно ВМД 110010000/2012/3167 від 20 квітня 2012 року митний орган прийняв ВМД, відніс товар до певної товарної номенклатури та пропустив його на митну територію України, а тому в подальшому митний орган не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку із виявленням помилки в класифікації товару.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення винесені без відповідних підстав для їх винесення, що призвело до порушення норм законодавства, в зв'язку із чим, вони підлягають скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України; далі - МК України) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
Пунктом 19 статті 1 МК України визначено, що митними процедурами є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 313 МК України (в редакції, чинній на момент пропуску товарів через державних кордон України) передбачено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
За правилами пункту 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України; далі - Порядок), при митному контролі здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).
При цьому пунктом 25 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку передбачено, що посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.
Відповідно до статті 69 МК України (в редакції, чинній на момент пропуску товарів через державних кордон України) незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.
Однак, як встановлено судами, доказів на підтвердження подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам під час переміщення першої партії товарів за ВМД 110010000/2012/3167 від 20 квітня 2012 року відповідачем надано не було, а також не доведено того факту, що виявлена після розмитнення першої партії товарів помилка при класифікації імпортованого товару була наслідком саме протиправних дій позивача.
Оскільки митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень про донарахування позивачу сум податкових зобов'язань із ввізного мита та податку на додану вартість у зв'язку з виявленням методологічної помилки стосовно класифікації товару.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 04 листопада 2014 року у справі № 21-479а14.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до правильного висновку про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 11 червня 2013 року № 72 та № 73 винесені Дніпропетровською митницею Міндоходів на підставі Акта № Н12/13/110000000/32944149 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Завод ТехноНіколь» законодавства України з питань митної справи, скасування рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 07 серпня 2013 року № 8416/6/99-99-10-01-06-15.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційні скарги Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України та Державної фіскальної служби України відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: