17 березня 2016 року м. Київ К/800/24202/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В жовтні 2013 року ОСОБА_5 пред'явила позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо реєстрації повідомлень та декларації; зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21 серпня 2012 року № ОД 06212146319, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 листопада 2012 року № ОД 07212230960, декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ОД 1421223741К від 04 грудня 2012 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21 серпня 2012 року № ОД 06212146319, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 листопада 2012 року № ОД 07212230960, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 1421223741К від 04 грудня 2012 року скасовано.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню із огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_5 проживає у приватному будинку АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності.
ОСОБА_9 продав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0310 га по АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16 липня 2012 року.
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 16 липня 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 встановлено порядок користування вищезазначеною земельною ділянкою.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 липня 2012 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_7 придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 24,3 м2, розташований на земельній ділянці розміром 310 кв. м.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці АДРЕСА_2 було подано від імені ОСОБА_9 та зареєстровано відповідачем 21 серпня 2012 року за № ОД 06212146319.
27 листопада 2012 року ОСОБА_6 подано на ім'я начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 21 серпня 2012 року за № ОД06212146319, зі зміною власника земельної ділянки. Вказане повідомлення підписане ОСОБА_9 та ОСОБА_6 і зареєстроване відповідачем за № ОД 07212230960 27.11.2012р.
04 грудня 2012 року ОСОБА_6 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яку зареєстровано за № ОД 1421223741К. За вказаною декларацією заявник ОСОБА_6 закінчила будівництво житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 187 кв. м.; дата початку будівництва - серпень 2012р., дата закінчення будівництва - листопад 2012р.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях відповідача відсутні ознаки неправомірності. На час подання позову та вирішення адміністративної справи в суді відсутні обставини, що є передумовою для захисту прав ОСОБА_5 у спірних правовідносинах, оскільки реєстрацією Інспекцією ДАБК в Одеській області оскаржуваних повідомлень та декларації права та охоронюваний законом інтерес позивачки не порушується.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21 серпня 2012 року № ОД 06212146319, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 листопада 2012 року № ОД 07212230960, декларація про готовність об'єкта до експлуатації за № ОД 1421223741К від 04 грудня 2012 року містять недостовірні дані.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що будівництво об'єкту, який прийнято в експлуатацію, здійснено з порушенням будівельних норм та стандартів, а тому реєстрація вищезазначених документів підлягає скасуванню на підставі частини 3 пункту 29 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:
направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;
видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок № 461).
Пунктом 1 Порядку № 461 визначено, що прийняття в експлуатацію та процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається виключно цим нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що відносяться до І-ІІІ категорії складності, здійснюється шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно пункту 18 Порядку № 461 замовник (або його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення відповідачу два примірники декларації за затвердженою формою.
Пункт 19 Порядку № 461 покладає на замовника відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
З системного аналізу вказаних норм слідує, що при реєстрації декларації не передбачається перевірка достовірності зазначених у ній даних, а підлягає перевірці виключно повнота заповнення декларації.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 461 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Таким чином, перевіривши повідомлення про початок виконання будівельних робіт, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, відповідач, не виявивши неповноти їх заповнення по формі, не мав права прийняти рішення про відмову у їх реєстрації.
Однак, відповідно до договору купівлі-продажу від 16 липня 2012 року ОСОБА_9 продав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0, 0310 га АДРЕСА_2.
Власником спірного житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 24, 2 кв.м. стала ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 16 липня 2012 року.
Відповідно до заяви від 16 липня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановила порядок користування зазначеною земельною ділянкою. Згідно цієї заяви та договору купілі-продажу будинку від 16 липня 2012 року житловий будинок загальною площею 24, 3 кв.м., що відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт підлягав реконструкції, належить ОСОБА_7, однак повідомлення про початок виконання будівельних робіт було подано 21 серпня 2012 року від імені ОСОБА_9, в той час коли він вже не був власником спірного домоволодіння.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок будівельних робіт відповідачу надано до реєстрації 21 листопада 2012 року від імені ОСОБА_6, яка не була власником спірного будинку, що підлягав реконструкції.
Декларація про готовність об'єкта до експлуатації подана від імені ОСОБА_6, яка не була власником зазначеної земельної ділянки та домоволодіння, що підтверджується договором купівлі-продажу та заявою про встановлення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 від 16 липня 2012 року.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно вимог до забудови у будівельному паспорті індивідуального житлового будинку АДРЕСА_2, виданого 23 липня 2012 року, мінімально допустимі відстані від об'єкту, який проектується, до існуючих будинків і споруд згідно з пунктом 3.13 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень - не менше 3-х метрів.
Як вбачається з листа Головного управління ДСНС України в Одеській області від 17 червня 2013 року відстань від житлового будинку АДРЕСА_1 до поряд розташованого двохповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 становить 2 м. 15 см., що є порушенням ДБН ДБН 360-92**Планування і забудови міських та сільських поселень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановили обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до правильного висновку про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21 серпня 2012 року № ОД 06212146319, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 27 листопада 2012 року № ОД 07212230960 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 1421223741К від 04 грудня 2012 року, з тих підстав, що дані документи містять недостовірні дані, а також будівництво об'єкту, який прийнято в експлуатацію, здійснено з порушенням будівельних норм та стандартів.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: