03 серпня 2010 року 5830/10/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ,бул. ОСОБА_1,26 ,зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови : 16 год. 40хв.
Київський окружний адміністративний суду у складі: головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М..
за участю представників сторін представник позивача: ОСОБА_2
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської
області
до Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробної компанії
«Віскар»
про стягнення заборгованості в сумі 1 357 грн. 70 коп.
Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробної компанії «Віскар» фінансової санкції та нарахованої пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у сумі 1 357,70 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач має перед УПФ України у Сквирському районі Київської області заборгованість по фінансової санкції та нарахованої пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, за приховування (заниження) сум заробітної плати у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яка підтверджується Рішеннями № 132, 133, 134 від 23.04.2010 р., за період з січня 2009 року по березень 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Судом встановленою, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058 - IV.
Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України №
1058-1V, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі - Інструкція) встановлено, що обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. пункту 4 Інструкції та відповідно до ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»: 33,2 відсотки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Згідно частин 6, 12 статті 20 Закону України №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058- IV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Судом встановлено, що позивачем було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства, щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 07.12.2005 р. до 01.03.2010 р. За результатами якої було винесено Рішення 132 від 23.04.2010 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунків сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначенні законодавством в сумі 1249,88 грн., Рішення № 133 від 23.04.2010 р. про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в сумі 85,30 грн., Рішення № 134 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 22,52 грн.
Загальна сума заборгованості становить 1 357 грн 70 коп. Відповідачем було отримано дані Рішення, але кошти на рахунок УПФУ у встановлений термін, а саме 10 днів не перераховані.
Згідно ст. 106 Закону України № 1058- IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. З статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стосуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частин 13 та 14 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-
IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 зазначеної статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Згідно абз. 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058-IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
На час розгляду справи та винисення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті осбтавини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення , крім випадків, встановлено статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11-14, 49-51, 69-71, 79, 86, 94, 143, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробної компанії «Віскар» про стягнення заборгованості в сумі 1 357грн. 70 коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробної компанії «Віскар» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Богачевського, 9, ідентифікаційний код 33689610,) на користь Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) грн.70 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судоинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Леонтович А.М.