22 вересня 2010 року 7303/10/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. ОСОБА_1. 26 . зал судових засідань № 1018 час прийняття постанови : 11 год. 48 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_2
від відповідача : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України у Бориспільському районі Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна»
про стягнення заборгованості в сумі 20 608 грн. 09 коп.
Позивач - Управління Пенсійного Фонду України у Бориспільському районі Київської області звернулось з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна» заборгованості в сумі 20 608 грн. 09 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків, але не сплачено їх у повному обсязі у визначений законом строк. Внаслідок цього у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка) за цими обов'язковими платежами.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Ухвалою від 30.08.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання з розгляду справи призначено на 22.09.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному
обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна» було зареєстроване, як юридична особа 19.07.2007 року, номер запису про державну реєстрацію 1 330 102 0000 001277. що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 75951 1 (а.с. 13)
Відповідно до Рішення № 164-2 від 14.07.10 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ТОВ «АНТ Україна» було застосовано стягення суми штрафу в розмірі 1 729 гри. 89 коп. та нарахування пені в розмірі 380 грн. 57 коп.
Заборгованість ТОВ «АНТ Україна» підтверджується картками особового рахунку на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 20-23).
Так , ТОВ «АНТ Україна» - боржник самостійно не сплатило заборгованість. Управлінням Пенсійного фонду України у Бориспільському районі було направлено до боржника вимогу про сплату боргу від 03.08.2010 NIO - 331. але відповідь на неї від ТОВ «АНТ Україна» не надійшла, що є підтвердження відмови відповідача від сплати заборгованості.
Згідно Розрахунку заборгованості до Управління ПФУ у Бориспільському районі Київської області по ТОВ «АНТ Україна» станом на 12.08.2010 року загальна сума заборгованості складає 20 608 грн. 09 коп.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страхувальники, до яких також належить і відповідач, зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах З і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8. 13. 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.
Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33.2 % від фонду оплати праці підприємства, та здійснювати відрахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за фізичних осіб, які працюють на підприємстві страхувальника за трудовим договором в розмірах, установлених цим Законом (від 1 до 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб).
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем до Пенсійного фонду, витягом з картки особового рахунку страхувальника, а також розрахунками, наданими позивачем.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному
обсязі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є огрунтованими та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 112, 122, 136, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна» про стягнення заборгованості в сумі 20 608 грн. 09 коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ Україна» ( ідентифікаційний код 35271985. 08363, Київська область, Бориспільський район, с. Сошників, вул. Іванова, буд. 3) на користь Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області заборгованість в сумі 20 608 (двадцять тисяч шістсот вісім) грн. 09 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Леонтович А.М.