17 березня 2016 року м. Київ К/800/41543/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 21 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2015 року ОСОБА_4. пред'явила позов до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (далі - управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА) про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА виплатити їй грошову компенсацію за домоволодіння по АДРЕСА_1.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 21 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржила їх.
У касаційній скарзі ОСОБА_4., посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про стягнення коштів з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА в сумі 66451,51 грн. за втрачене домоволодіння; стягнути судові витрати на її користь в сумі 95 грн.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4. володіла на праві власності домоволодінням АДРЕСА_1, яке, відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, відноситься до зони радіоактивного забруднення.
Дане домоволодіння позивач здала на баланс Бондарівської сільської ради.
З лютого 2008 року позивач перебуває у черзі для отримання грошової компенсації за здане, відповідно до статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", домоволодіння, номер її черги 202 (з врахуванням 3 громадян, яких було поновлено в черзі згідно рішення суду для отримання компенсації (індексації) в повному обсязі).
Вказані обставини підтверджуються копією постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2007 року у справі № 2а-388/06, копією постанови цього ж суду від 23 листопада 2007 року у справі №2а-3179/07, копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №5979015.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 03 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_4. до управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА про зобов'язання збільшити розмір компенсації за втрачене домоволодіння, позов задоволено частково. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА здійснити перерахунок позивачу компенсації вартості втраченого домоволодіння з урахуванням коефіцієнтів інфляції житлового фонду 1.18 та 1.34.
Як вбачається з листа в.о. начальника управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА від 06 липня 2015 року №07-04/7219 станом на 06 липня 2015 року номер черги позивача 202 (з врахуванням 3 громадян, яких було поновлено в черзі згідно рішення суду для отримання компенсації (індексації) в повному обсязі). Без врахування поновлених громадян черга 199. Відповідачем цим листом повідомлено позивача, що перерахування компенсації за втрачене майно буде здійснено на її особистий рахунок у порядку черги при надходженні коштів на ці цілі.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 7 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року за №755, грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.
Аналогічна норма щодо виплати грошової компенсації передбачена і в пункті 5 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, а саме: сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).
Таким чином, питання щодо виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території законодавчо урегульовано. Виплата даної компенсації не обмежена будь-яким терміном чи періодом.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та залишив постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 21 липня 2015 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.
Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини 1 цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, яке діяло до 28 листопада 2009 року, переселенець для отримання компенсації повинен подати до райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) за місцем відселення: копію ордера на житлове приміщення, яке надається (надано) у зв'язку з переселенням (незалежно від того, на кого з членів сім'ї виписано ордер), або копію договору купівлі-продажу, який підтверджує факт придбання переселенцем житлового будинку (квартири), або копію акта введення в експлуатацію житлового будинку у разі індивідуального будівництва, або копію рішення обласної або районної державної адміністрації про передачу переселенцю будинку садибного типу, незавершеного будівництвом, передачу якого у власність здійснено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 637 "Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу", або копію свідоцтва про право власності на житло, яке переселенець отримав після переселення у спадщину або шляхом дарування, або інші документи, які підтверджують забезпеченість переселенця житлом у місці переселення; свідоцтво про право власності на майно у місці відселення та документи про оцінку вартості, визначену згідно з пунктом 2 цього Положення; довідку про передачу майна відповідному органу місцевого самоврядування (сільській, селищній, міській раді, або їх виконавчим органам) місця відселення; довідку про склад сім'ї і прописку з місця переселення.
Переселенець на підставі зазначених документів за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) отримує грошову компенсацію, яка перераховується відповідним відділенням Державного казначейства місця відселення на його особистий рахунок, відкритий ним у будь-якому банку України.
Відповідно до пункту 7 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, яке діяло до 28 листопада 2009 року, грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року № 1243 «Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території» (набрала чинності 28 листопада 2009 року) визнана такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" та затверджено Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території.
Згідно з пунктом 1 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009року № 1243, цей Порядок визначає механізм виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсації за майно, втрачене у зв'язку з їх відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Пунктом 4 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, передбачено, що для отримання компенсації переселенець подає до райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення) за місцезнаходженням втраченого нерухомого майна: заяву; копію ордера на житлове приміщення, виданого у зв'язку з переселенням (незалежно від того, на кого з членів сім'ї виписано ордер), або копію договору купівлі-продажу, що підтверджує факт придбання переселенцем у місці переселення житлового будинку садибного типу (квартири), або копію акта введення в експлуатацію у місці переселення житлового будинку садибного типу у разі індивідуального будівництва, або копію акта введення в експлуатацію будинку садибного типу, переданого переселенцю у приватну власність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 637 "Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу" або копію свідоцтва про право власності на житло, яке громадянин отримав після переселення у власність на підставах, не заборонених законом; довідку про передачу втраченого нерухомого майна органу місцевого самоврядування місця відселення (сільській, селищній, міській раді); довідку про склад сім'ї та постійну реєстрацію у місці переселення; копію паспорта громадянина України.
Згідно з пунктом 5 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).
Згідно з пунктом 7 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, виплата компенсації проводиться один раз.
З огляду на зазначені норми колегія суддів вважає, що компенсація за втрачене майно має бути виплачена позивачу управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької РДА шляхом перерахування на його особистий рахунок у порядку черговості, як це і передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території."
Враховуючи те, що ОСОБА_4. перебуває у черзі для отримання грошової компенсації за здане, відповідно до статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", домоволодіння з лютого 2008 року під № 202 (з урахуванням 3-х громадян, яких було поновлено в черзі згідно рішення суду для отримання компенсації (індексації) в повному обсязі); особи, які перебувають у зазначеній черзі перед позивачем не отримали грошову компенсацію (індексацію) за втрачене майно, тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 21 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244-2 КАС України.
Судді: