27 липня 2010 року 5117/10/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ. бул. ОСОБА_1, 26 , зал судових засідань №1018 час прийняття постанови : 18 год. 10 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4А (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Вишгородської міської ради
до Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої
служби Головного управління юстиції у Київській області
про скасування постанови про накладання штрафу та вимог про виконання
виконавчого листа. -
Вишгородська міська рада (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - відповідач), про скасування постанови про накладання штрафу та вимог про виконання виконавчого листа.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач не погоджується з рішенням та діями відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо стягнення штрафу за не виконання у встановлений державним виконавцем строк постанови Вишгородського районного суду Київської області від 10.07.2006 року, так як Вишгородською міською на адресу Вишгородського районного суду Київської області направлено заяву про відстрочення виконання судового рішення від 10.07.2006 року за вих. №2-28/1619 від 24.12.2008 року та повідомлено про це підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області .
Представник відповідач в судовому засіданні ОСОБА_4 проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 14.11.2008 року № 10068830 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду № 2-а-800 від 29.10.2008 року про зобов'язання Вишгородської міської ради надати ОСОБА_5 та членам його сім'ї з дотриманням норм жилої площі на одну особу при наявності вільної благоустроєної квартири.
В зв'язку з невиконання рішення суду вимогою державного виконавця від 01.12.2008 №334/5 року зобов'язано Позивача у 10-денний строк виконати рішення суду в повному обсязі, за невиконання якої було накладено штраф у розмірі 340 грн. 00 коп.
Вимогою державного виконавця від 18.11.2009 року повторно зобов'язано Відповідача виконати рішення суду в повному обсязі та прийнято постанову № 10068830 від 18.11.2009 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що Вишгородським районним судом винесено рішення від 24.12.2008 року про відстрочення виконання рішення Вишгородського районного суду від 10.07.2006 року №1/2-А-800-2006 про надання житла ОСОБА_5 - відстрочити до 31 грудня 2009 року.
Таким чином, держаним виконавцем були накладені штрафні санкції в період відстрочки виконання рішення Вишгородського районного суду, а тому постанова державного виконавця підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з Законом України «Про державну виконавчу службу». Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб) покладене на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Положення статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначають, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, у порядку, передбаченому законом. Таким чином, від імені державної виконавчої служби суб'єктом примусового виконання судового рішення виступає державний виконавець.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на державного виконавця обов'язок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, у зв'язку з чим при здійсненні виконавчого провадження він має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України:
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині скасування постанови старшого державного виконавця від
18.11.2009 року про накладання штрафу, в задоволені решти позовних вимог відмовити.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 72, 86, 118, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Вишгородської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладання штрафу та вимог про виконання виконавчого листа, - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - ОСОБА_6 від 18.11.2009 року про накладання штрафу у розмірі 680 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 липня 2010 р.