Провадження № 22-ц/774/2622/16 Справа № 175/1293/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Повєткін В.В.
Категорія 39
01 березня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.
при секретарі: Назаренко А.С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на рішення Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Чаладзе Гія Отарійовича про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа: ОСОБА_3, -
У квітні 2015 року ПАТ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до Приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Чаладзе Гія Отарійовича про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпрорпетровської області від 27.08.2013 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили 09.09.2010 року. За вищевказаним рішенням банку надано право продажу садового будинку № АДРЕСА_1, для задоволення вимог за кредитним договором № DNU0GK08661410 від 26.07.2007 року. Банк є іпотекодержателем зазначеного предмету іпотеки. Власником будинку є ОСОБА_3 Для продажу будинку банку необхідний правовстановлюючий документ, а саме: договір купівлі-продажу від 26.07.2007 року за реєстровим № 1999, за яким покупцем є ОСОБА_3, що посвідчений 26.07.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського місь-кого нотаріального округу Чаладзе Г.О. Враховуючи, що банк не був стороною зазначеного договору купівлі-продажу, даний документ у нього відсутній, однак без наявності цього документу банк не може укласти договір купівлі-продажу, оскільки відповідно до положень ч.1 ст.55 Закону України «Про нотаріат» угоди про відчуження, що підлягають реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. Банк звернувся до відповідача з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу від 26.07.2007 року за реєстровим № 1999. Відповідач відмовив у вчиненні цієї нотаріальної дії, аргументувавши це тим, що банк не є особою, від імені або в інтересах якої, вчинялися названі вище нотаріальні дії та він не є стороною відповідного правочину. Банк не погоджується з відмовою відповідача видати дублікат правовстановлюючого документу, оскільки на сьогодні існує акт застосування законодавства, яким є судове рішення від 27.08.2013 року, відповідно до якого банку надані усі права, що необхідні для продажу будинку, який перебуває в іпотеці. Якщо у банку немає правовстановлюючого документу на це майно з причини його втрати іпотекодавцем, то у банку виникає право на отримання дублікату такого документу. Позивач просив суд рішення, яким визнати незаконною відмову приватного нотаруса Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. у вчиненні нотаріальної дії; зобов'язати приватного нотаруса Дніпро-петровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат договору купівлі-продажу від 26.07.2007 року за реєстровим № 1999, що посвідчений 26.07.2007 року приватним нотарусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. (а.с.3-4).
Рішенням Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено (а.с.41-45).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.08.2015 року рішення суду першої інстанції скасоване, позовні вимоги банку задовоелні (а.с.73-77).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.12.2015 року рішення апеляційного суду скасоване, справу передано на новий апеляційний розгляд (а.с.109-111).
В апеляційній скарзі (а.с.49-52) ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки;
- суд не надав належної оцінки тому, що позивачу надано право на отримання дублікату договору купівлі-продажу згідно рішення Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 27 серпня 2013 року;
- на спірні правовідносини не поширюються положення ст.53 Закону України «Про нотаріат»;
- відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій з підстав, зазначених нотаріусом в листі, не передбачена Законом України «Про нотаріат».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що рішенням суду позивачу у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором надано право звернуть стягнення на майно третьої особи, для реалізації якого позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу дублікату правовстановлючого документу, видачу якого банку з підстав, зазначених в позовній заяві, діючим законодавством не передбачено.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
В той же час відсутні підстави для скасування судового рішення.
Скасовуючи рішення апеляційного суду від 26.08.2015 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 16.12.2015 року встановив, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову банку (а.с.109-111).
Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови у письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження, про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус виносить відповідну постанову.
Отже підставою для оскарження дій нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії є лише постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України та ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В запереченнях на позовну заяву нотаріус зазначає, що банк не звертався до нотаріуса з заявою про отримання дублікату, а лише надав запит (а.с.27-28).
Як вбачається зі справи, листом нотаріуса на запит банку письмово роз'яснено порядок звернення з заявою про видачу дублікату нотаріально посвідченого документу (а.с.114).
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких відомостей, які б свідчили про звернення банку до нотаріуса з заявою про вчинення нотаріальної дії та про відмову нотаріуса у вчиненні зазначеної нотаріальної дії, банком суду не надано.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що нотарісом порушені права, свободи чи інтереси банку з приводу вчинення нотаріальної дії.
Неправильне обгрунтування судом першої інстанції відмови у задоволенні позову не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині обгрунтування відмови у задоволенні позову.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,309,314,316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Рішення Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року змінити в частині обгрунтування відмови у задоволенні позову.
В решті рішення Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 03 липня 2015 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: