Справа № 601/1314/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Зембра Є.Й.
Провадження № 22-ц/789/237/16 Доповідач - Кузьма Р.М.
Категорія - 19
11 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Кузьми Р.М.
суддів - Жолудько Л. Д., Сташків Б. І.,
без участі сторін
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» на рішення Кременецького районного суду від 21 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» до ОСОБА_1, третя особа Кременецьке управління з постачання та реалізації газу про стягнення заборгованості,
В червні 2015 року ПАТ «Тернопільгаз» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання за період з 01.04.2013 року по 30.06.2015 року включно в розмірі 2733,84 грн.
В липні 2015 року позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача заборгованость за надані послуги з газопостачання в розмірі 2963,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з квітня 2013 року по червень 2015 року включно, ПАТ «Тернопільгаз» було єдиним постачальником природного газу для населення за регульованим тарифом на території Кременецького району, що підтверджується ліцензією. Надання послуг для потреб відповідача регулювалось у відповідності до «Правил надання населенню послуг з газопостачання» згідно фактичного споживання та показників лічильника газу. За період з квітня 2013 року по червень 2015 року, включно, відповідачем спожито 2643,0 куб.м. природного газу на загальну суму 2963 гривні 86 копійок.
Рішенням Кременецького районного суду від 21 грудня 2015 року у задоволенні позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Тернопільгаз» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги те, що фактичну заборгованість відповідача за спожитий об'єм газу у 634 куб.м. ОСОБА_1 готовий оплатити, хоча пояснював у суді першої інстанції, що кількість спожитого газу сформовано не по факту споживання, а приблизним розрахунковим методом. Фактичні обсяги спожитого газу відповідачем становлять не 634 м.куб., як про це вказано в рішенні, а 617 м.куб. Такі обсяги ПАТ «Тернопільгаз» готове було визнати за умови проведення належних розрахунків вартості вказаних обсягів, при цьому, що вони були спожиті протягом квітня 2013 року по червень 2015 року, при зміні цін на газ та підтвердження такого розрахунку письмовим доказом.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день слухання справи, що підтверджується повідомленням про врученням повістки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних мотивів.
У відповідності до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що обґрунтування позивачем своїх позовних вимог не здійснено належними і допустимими доказами, а представлений розрахунок заборгованості зі слів представника позивача є приблизним, а на думку суду неправильним.
З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить діючому законодавству, зроблений на неповно з'ясованих судом обставинах, які мають значення для справи, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. ст. 213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що згідно акту приймання-передачі бази даних абонентів Кременецького ВПРГ від 30 травня 2013 року ПАТ «Тернопільгаз» прийняв базу даних абонентів Кременецького ВПРГ, в якій відображені показники лічильників абонентів.
Згідно бази даних абонентів Кременецького ВПРГ станом на 01.03.2013 року показник лічильника ОСОБА_1 становить 3338 куб.м.
Згідно технічного паспорту на квартиру власником якої є ОСОБА_1, а також типового договору про надання населенню послуг з газопостачання від 01.07.2015 року опалювальна площа квартири відповідача становить 48 кв.м., газовий котел у квартирі відсутній, однак у довідці про стан розрахунків за надані послуги з газопостачання надана представником позивача опалювальна площа квартири в якій проживає відповідач становить 80 кв.м., а також вказано, що наявний газовий котел, що не знаходить свого підтвердження в суді першої інстанції. Позивач вивів борг по шляху нарахування за завищеною опалювальною площею квартири, а також врахував газовий котел, який у квартирі відсутній, а тому надані розрахунки не відповідають дійсності і їх суд не може покласти в основу рішення.
Як вбачається з акту приймання-передачі бази даних абонентів (населення) Кременецького УЕГГ ПАТ «Тернопільгаз» від 05 червня 2015 року ДП «Кременецьке УПРГ» прийняло базу даних абонентів Кременецького УЕГГ станом на 01 травня 2015 року.
Згідно реєстру показників наданого позивачем газового лічильника станом на 01.07.2015 року показник лічильника ОСОБА_1 становить 5979 куб.м. і як встановлено в судовому засіданні, цей показник є не фактичним, а розрахунковим з неправильно відображеними даними, щодо розміру квартири відповідача та з невірно перерахованим газовим обладнанням, що є в помешканні.
Як вбачається з відомості обходів показників лічильників від 01 серпня 2015 року Акт №18 показник 3977 куб.м. за серпень місяць 2015 року показник 3981 куб.м., за жовтень 2015 року показник 4010 куб.м., що підтверджується підписами відповідача у справі і відповідає фактичним показникам.
З типового договору про надання населенню послуг з газопостачання від 01 липня 2015 року видно, що ОСОБА_1 показник лічильника на момент укладання договору становить 3972 куб.м.
В суді першої інстанції встановлено, що заборгованість за надані послуги з газопостачання ОСОБА_1 за 2013 рік становить 3338 куб.м., а згідно типового договору про надання населенню послуг з газопостачання від 01 липня 2015 року показник на момент укладання договору становить 3972 куб.м., а тому відповідач погоджується з заборгованістю за спожитий об'єм газу у 634 куб.м. і готовий її погасити. В той же час представник позивача в судовому засіданні не погодився змінити позовні вимоги, та укласти мирову угоду продовжуючи наполягати на своїх позовних вимогах, пояснюючи в судовому засіданні, що кількість спожитого газу в позовній вимозі сформовано не по факту споживання відповідачем газу, а встановлено приблизним розрахунковим методом.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково стягнувши з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» 708,44 грн. заборгованості за надані послуги з газопостачання, оскільки дана сума підтверджується матеріалами справи і не оспорюється відповідачем.
В решті позовних вимог рішення суду слід залишити без змін, оскільки їх неправильність не спростовується доводами апеляційної скарги.
Що стосується вимог апеляційної скарги про визнання права вимоги ПАТ «Тернопільгаз» до ДП «Кременецьке УПРГ» про стягнення вартості 2007 м. куб газу на суму 2241,04 грн., то колегія суддів вважає, що вказані вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції, оскільки не відображені в позовній заяві та не підлягають розгляду загальними судами так як сторонами є юридичні особи.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги частково підставні і знаходять своє підтвердження в матеріалах справи, а тому рішення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідача в користь позивача ПАТ «Тернопільгаз» в розмірі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» - задовольнити частково.
Рішення Кременецького районного суду від 21 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» 708,44 грн. заборгованості за надані послуги з газопостачання та 551 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Кузьма Р.М.
Судді : Жолудько Л.Д.
Сташків Б.І.