29 лютого 2016 року м. Київ К/800/29808/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2013
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013
у справі №822/12/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехенергокомплект»
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 11.08.2011 № 0004612301/2195 та № 0004622301/2194.
ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 44.1 ст. 44, п. 58.4 ст. 58, п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України, п. 32 ст. 70, ст.ст. 9, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС відповідно до вимог п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі постанови слідчого від 06.05.2011 у кримінальній справі № 41/0257, провела документальну позапланову виїзну перевірку щодо взаємовідносин позивача з ПП «Поділля Агропром», ПП «Мастер Продаж», ПП «Розквіття», ПП «Сервіс Укр Теж» та ПП ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за результатами якої склала акт від 22.07.2011 № 5176/23-5/35940017.
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем:
- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що слугувало підставою для збільшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 11.08.2011 № 0004612301/2195 грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 347010 грн., в т.ч.: 277608 грн. за основним платежем та 69402 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що слугувало підставою для збільшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 11.08.2011 № 0004622301/2194 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 277603 грн., в т.ч.: 222082 грн. за основним платежем та 55521 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі у контролюючого органу були відсутні правові підстави для складання оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 20.1.4 та п.п. 75.1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - ПК України) органам державної податкової служби надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 78 ПК України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Згідно з п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Таким чином, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення до винесення судових рішень у кримінальній справі № 41/0257, порушеній за фактом вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун