ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
25.03.2016Справа № 910/5240/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Квант-1», м. Іллічівськ
до Приватного акціонерного товариства «Банк Київська Русь», м. Київ
про зобов'язання банк виконати умови договору банківського рахунку,
Позивач, Житлово-будівельний кооператив «Квант-1», 23.03.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 27.02.2016 року до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Банк Київська Русь» про зобов'язання банк виконати умови договору банківського рахунку.
Подана Житлово-будівельним кооперативом «Квант-1» позовна заява б/н від 27.02.2016 року про зобов'язати банк виконати умови договору банківського рахунку, не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378,00 грн.
Як визначено нормами Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.)
Одночасно, відповідно до п. 2.2.1 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» позовні заяви про зобов'язання перерахувати грошові кошти відповідно до договору банківського рахунку належать до заяв майнового характеру і оплачуються судовим збором відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 3-24гс15 від 25.03.2015 року, посилаючись на положення Цивільного кодексу України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і «Про банки і банківську діяльність», і зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з двома майновими вимогами, а саме: про зобов'язання відповідача повернути помилково перераховані кошти в сумі 84 610,45 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позивача, а також з вимогою про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором банківського рахунку, а саме: здійснити грошовий переказ позивачу згідно платіжного доручення на суму 84 610,45 грн.
В якості доказу сплати судового збору Житлово-будівельним кооперативом «Квант-1» до позовної заяви додано платіжне доручення № 238 від 19.02.2016 року на суму 1378,00 грн., тобто як за одну майнову вимогу.
Беручи до уваги дві заявлені позовні вимоги, відповідач мав сплатити судовий збір за дві майнові позовні вимоги в розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) за кожну майнову вимогу, а саме 2756,00 грн. (1378,00 грн*2).
Отже, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством, що зумовлює повернення позовної заяви в порядку п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, суд звертає увагу, що пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 визначено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Додатками 2, 8 зазначеної інструкції визначено, що для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Натомість, як встановлено судом, на доданому до позовної заяви платіжному доручені № 238 від 19.02.2016 року відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка заявника, тобто вказані реквізити не заповнені, як того вимагає вищезазначена Інструкція.
З огляду на викладене, платіжне доручення № 238 від 19.02.2016 року на суму 1378,00 грн., не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви, що є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 56, 57, п. 4 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву б/н від 27.02.2016 року Житлово-будівельного кооперативу «Квант-1» до Приватного акціонерного товариства «Банк Київська Русь» про зобов'язання банк виконати умови договору банківського рахунку з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити Житлово-будівельному кооперативу «Квант-1», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.С. Комарова