ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.03.2016Справа №910/1131/16
За позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс"
про стягнення 23 940,00 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Гапченко С.А. (довіреність № 350/119/1/124/пс від 10.02.2016)
від відповідача: Литвинов А.А. (директор)
Германенко О.П. (довіреність № 10-03/2016 від 10.03.2016)
Військова частина НОМЕР_1 (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" (відповідач) суми штрафу за порушення зобов'язання щодо якості товарів в розмірі 23940,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем порушені зобов'язання за договором №62 про закупівлю запобіжників типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ від 07.11.2014 щодо якості поставленого товару, у зв'язку із чим, позивачем на підставі п. 5.3. договору здійснено нарахування штрафу у розмірі 23940,00 грн.
В позовній заяві Військовою частиною НОМЕР_1 заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/1131/16 та призначено її до розгляду на 16.02.2016. Вказаною ухвалою було відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
В судове засідання 16.02.2016 з'явився представник позивача, надав суду письмові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 розгляд справи №910/1131/16 відкладено на 10.03.2016.
29.02.2016 через відділ діловодства від відповідача надійшли документи по справі та відзив на позов.
Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги про стягнення штрафу у розмір 20% від вартості поставленого неякісного товару з наступних підстав:
- сторонами було у повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару та розрахунків за даним договором. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №4 від 20.11.2014, товарно-транспортною накладною №Р4 від 20.11.2014 та Актом прийому-передачі від 20.11. 2014.
- згідно із Актом прийому-передачі від 20.11. 2014, внаслідок проведення перевірки якості та кількості товару, встановлено його відповідність креслярським номерам на вироби та відповідність вимогам технічних умов підприємства-виробника;
- позивачем не надано доказів на підтвердження доводів, що виявлені під час проведення внутрішнього аудиту запобіжники, які були виготовлені до 2012 року, є тими самими запобіжниками, які поставив відповідач за договором №62 від 07.11.2014;
- претензії №3 (вих. №350/119/1/421/пс від 04.06.2015) та №4 (вих. №№350/119/1/566/пс від 10.07.2015) відповідач не отримував;
- факт здійснення ТОВ "Трейдекс" заміни запобіжників, їх якості, типу та кількості позивачем не підтверджений.
В судовому засіданні 10.03.2016 представник позивача надав суду довідку від 10.03.2016 вих. №350/119/1/248/пс, в якій зазначено, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" в серпні 2015 року на добровільних умовах, запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, які були виготовлені до 2012 року були замінені на запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, які були виготовлені після 2012 року.
В судовому засіданні 10.03.2016 оголошено перерву до 22.03.2016.
15.03.2016 через відділ діловодства від відповідача надійшли заперечення щодо довідки Військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2016 вих. №350/119/1/248/пс та пояснення позивача.
Представник позивача в судовому засіданні 22.03.2016 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 22.03.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
07.11.2014 між Військовою частиною НОМЕР_1 як покупцем (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" як продавцем (відповідачем) було укладено договір №62 про закупівлю запобіжників типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю запобіжники типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ, зазначені у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1), а покупець зобов'язується прийняти запобіжники типу ПМ та оплатити їх на умовах даного договору. Найменування запобіжників типу ПМ згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-10 код 27.12.21-30.00 "запобіжники плавкі напругою не більше ніж 1000 В і силу струму не більше 10А".
Специфікацією (додаток №1) визначено, що постачальник здійснює поставку покупцю запобіжників ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць; дата виготовлення після 2012 року; термін поставки: протягом 30 календарних днів з дня підписання договору, але не пізніше 25.12.2014.; загальна сума 119700,00 грн., в тому числі ПДВ 19950,00 грн.
Відповідно до п. 2.1. договору, постачання товару, оплата якого проводиться за загальним фондом державного бюджету України КПКВ 2101710, КЕКВ 2260, стаття 3602, здійснюється протягом 30 (тридцяти) днів з дня підписання цього договору.
Одержувачем товару є Військова частина НОМЕР_1 (п. 2.2. договору).
Згідно із п. 2.3. договору, товар поставляється продавцем, власним транспортом до складу покупця, за умов його якісних та кількісних показників у відповідності технічним умовам (ТУ), що підтверджується етикеткою.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що якість товару повинна відповідати технічним умовам підприємства-виробника. Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: накладну та рахунок.
Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на складі авіаційного технічного майна в присутності представника покупця (п. 3.2. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що загальна вартість товару (сума договору) за ціною, визначеною у Специфікації, становить 119 700,00 грн. (в тому числі ПДВ - 19950,00 грн.). В вартість включено послуги по транспортуванню товару до складу покупця.
Ціна на товар залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого та належним чином прийнятого товару протягом 5-ти календарних днів після надання продавцем покупцю в установленому порядку наступних документів: рахунку-фактури; видаткової накладної; акту прийому-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 5 від 17.11.2014 на суму 119700,00 грн.
Згідно із видатковою накладною №4 від 20.11.2014 відповідач поставив, а позивач прийняв товар (запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць) на суму 119700,00 грн. Також, між сторонами підписано товарно-транспортну накладну №Р4 від 20.11.2014 про прийняття позивачем вантажу (запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць) на суду 119700,00 грн.
24.11.2014 позивачем перераховано відповідачу 119700,00 грн. за поставлений товар згідно із накладною №4 від 20.11.2014, що підтверджується платіжним дорученням №81 від 24.11.2014.
Якість товару, що постачається, засвідчується відповідними відмітками відділу технічного контролю підприємства-виробника. Гарантійний термін (враховуючи експлуатацію і зберігання) - 2 роки з моменту виготовлення (п. 3.4. договору).
Відповідно до п. 3.5. договору, у разі виявлення недоліків щодо якості товару, товар, який не відповідає технічним умовам підприємства - виробника, повинен бути замінений на якісний в межах строку постачання, зазначеного в Специфікації.
Згідно із п. 3.7. договору, претензії покупця щодо якості поставленого товару, продавець приймає до закінчення гарантійних термінів. В цьому випадку продавець проводить заміну неякісного товару в термін 30 (тридцяти) діб від дати отримання від покупця претензій (рекламації) щодо якості товару.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що за порушення умов зобов'язань щодо якості поставленого товару постачальник сплачує штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару.
Позивач вказує, що аудиторською групою Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансово контролю Міністерства оборони України проведено змішаний аудит (фінансового та відповідності) Військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2012 по 01.12.2014, за результатами якого було складено Аудиторський звіт №234/3/7/А від 20.02.2015.
Згідно із Аудиторським звітом №234/3/7/А від 20.02.2015 під час дослідження було встановлено, що відповідно до п. 3.4., п. 3.5. договору №62 про закупівлю запобіжників типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ від 07.11.2014 та Специфікації до договору, рік виготовлення запобіжників повинен бути не раніше 2012 року, але на запобіжниках нанесене маркування, що відповідає 2008 року виготовлення. У відповідності до технічних вимог 8Ю0.481.000ТУ в редакції 1988, які застосовуються при маркуванні електротехнічних виробів, перші дві цифри зазначають місяць виготовлення, дві другі цифри - рік виготовлення, третя пара цифр - номер партії виготовлення. Таким чином, всі закуплені запобіжники виготовлені ще у 2008 році. Також, в Аудиторському звіті №234/3/7/А від 20.02.2015 вказано, що номери партій, вказаних на етикетках, не співпадають з номерами партій в маркуванні запобіжників, а саме: на етикетці запобіжників ПМ-2 вказано № партії 051301, проте на запобіжниках нанесено маркування з № партій 050801 та 040806. На етикетці запобіжників ПМ-5 № партії 031305, хоча на самих запобіжниках - 060802, 030802, 050801, 060801, на етикетці запобіжників ПМ-10 № партії 031302, на запобіжниках - 030805, 050802.
З огляду на висновки, наведені в Аудиторському звіті №234/3/7/А від 20.02.2015, Військова частина НОМЕР_1 стверджує, що запобіжники (ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць), які поставлені відповідачем за договором були виготовлені ще у 2008 році, а тому ТОВ "Трейдекс" поставив неякісний товар, що свідчить про порушення відповідачем умов договору та є підставою для нарахування на підставі пункту 5.3. договору штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного товару.
Позивачем надано претензію №3 (вих. №350/119/1/421/пс від 04.06.2015) адресовану відповідачу (направлення вказаної претензії підтверджено квитанціями про оплату поштових послуг, наданими для огляду в судовому засіданні), в якій Військова частина НОМЕР_1 вимагала від ТОВ "Трейдекс" усунути недоліки щодо якості товару.
В претензії №4 (вих. №№350/119/1/566/пс від 10.07.2015) позивач зазначив, що ТОВ "Трейдекс" було проведено заміну запобіжників, що підтверджує поставку відповідачем неякісного товару, а тому у зв'язку із порушенням умов договору, позивач вимагав від ТОВ "Трейдекс" сплати штрафу у розмірі 23940,00 грн. (направлення вказаної претензії підтверджено квитанціями про оплату поштових послуг, наданими для огляду в судовому засіданні).
В судовому засіданні 10.03.2016 представником позивача надано довідку від 10.03.2016 вих. №350/119/1/248/пс, в якій зазначено, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" в серпні 2015 року на добровільних умовах, запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, які були виготовлені до 2012 року були замінені на запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, які були виготовлені після 2012 року.
За розрахунком позивача розмір штрафу, нарахованого на підставі п. 5.3. договору, за поставку неякісного товару становить 23940,00 грн. (119700,00 х 20%).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, між сторонами було укладено договір №62 про закупівлю запобіжників типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ від 07.11.2014, згідно із яким відповідач зобов'язується поставити позивачу запобіжники типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ, зазначені у Специфікації, а саме: запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, дата виготовлення яких після 2012 року, загальна вартість товару 119700,00 грн.
Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як підтверджено матеріалами справи відповідно до видаткової накладної №4 від 20.11.2014 та товарно-транспортної накладної №Р4 від 20.11.2014 відповідач поставив, а позивач прийняв товар (запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць) на суму 119700,00 грн.
В свою чергу, позивач сплатив вартість поставленого товару на суму 119700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №81 від 24.11.2014.
Спір у даній справі виник внаслідок того, що як стверджує позивач, відповідачем було порушено зобов'язання за договором №62 про закупівлю запобіжників типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ від 07.11.2014 щодо якості товару, а саме, здійснено поставку запобіжників, які виготовлені до 2012 року, що згідно із п. 5.3. договору є підставою для нарахування штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 5.3. договору за порушення умов зобов'язань щодо якості поставленого товару постачальник сплачує штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару.
За розрахунком позивача розмір штрафу складає 23940,00 грн. (119700,00 х 20%).
В силу приписів ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідність товару вимогам законодавства, згідно із ст. 674 Цивільного кодексу України, підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
З наведеного випливає, що у договорі якість товару визначається шляхом вказівки на нормативні документи із стандартизації або показників якості товару; умови з якості товару можуть викладатись у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до умов договору (п. 3.4.) та Специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили, що якість товару, що постачається, засвідчується відповідними відмітками відділу технічного контролю підприємства-виробника та дата виготовлення товару має бути після 2012 року.
Обґрунтовуючи обставини поставки товару неналежної якості, позивач посилається на Аудиторський звіт №234/3/7/А від 20.02.2015, згідно із яким, під час дослідження було встановлено, що на етикетці запобіжників ПМ-2 вказано № партії 051301, проте на запобіжниках нанесено маркування з № партій 050801 та 040806. На етикетці запобіжників ПМ-5 № партії 031305, хоча на самих запобіжниках - 060802, 030802, 050801, НОМЕР_2 , на етикетці запобіжників ПМ-10 № партії 031302, на запобіжниках - 030805, 050802, що у відповідності до технічних вимог 8Ю0.481.000ТУ в редакції 1988 свідчить про те, що запобіжники виготовлені ще у 2008 році.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 687 Цивільного кодексу України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Судом встановлено, що пунктами 3.2., 3.3. договору сторони передбачили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на складі авіаційного технічного майна в присутності представника покупця. Приймання товару оформляється видатковою накладною та актом прийому-передачі, який підписується представниками покупця та продавця при прийманні товару та затверджується командиром Військової частини НОМЕР_1 . Належним чином оформлений акт прийому-передачі є підтвердженням приймання товару.
20.11.2014 між позивачем та відповідачем складено, підписано та скріплено печатками Акт прийому-передачі згідно договору №62 від 07.11.2014.
Акт прийому-передачі від 20.11.2014 складено комісією Військової частини НОМЕР_1 у складі голови комісії Могуран С.О., трьох членів комісії і представником ТОВ "Трейдекс", та у відповідності до п. 3.3. договору, затверджено командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Так, в Акті прийому-передачі від 20.11.2014 представниками сторін було зазначено, що ТОВ "Трейдекс" поставило товар (запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць) на загальну суму 119700,00 грн.
За висновком комісії Військової частини НОМЕР_1 та представника ТОВ "Трейдекс" в Акті наведено висновок, що в результаті проведеної перевірки якості та кількості поставленого товару встановлено його відповідність креслярським номерам на вироби та відповідність вимогам технічних умов підприємства-виробника.
Акт прийому-передачі від 20.11.2014 складено та підписано комісією Військової частини НОМЕР_1 у складі голови комісії Могуран С.О., трьох членів комісії і представником ТОВ "Трейдекс", затверджено командиром Військової частини НОМЕР_1 і скріплено печатками ТОВ "Трейдекс" та Військової частини НОМЕР_1 . Жодних заперечень до вказаного акту Військовою частиною НОМЕР_1 надано не було.
Отже, наявними в матеріалах справи видатковою накладною №4 від 20.11.2014 та Актом прийому-передачі від 20.11.2014 підтверджено факт прийняття позивачем запобіжників: ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, якість та кількість яких відповідала креслярським номерам на вироби та вимогам технічних умов підприємства-виробника, про що зазначено в Акті прийому-передачі від 20.11.2014.
Також, судом встановлено, що комісією Військової частини НОМЕР_1 у складі голови комісії Могуран С.О., двох членів комісії, начальником ОО АО ВЕ Військової частини НОМЕР_1 було складено та підписано Акт прийому №2/474. Вказаний Акт затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із Актом прийому №2/474 авіаційно-технічного майна, затвердженого 20.11.2014 командиром Військової частини НОМЕР_1 , у розділі 1. "Кількість та якість стану при фактичному прийомі" визначено наступне:
номер партії запобіжників ПМ-2 в кількості 95 одиниць - 051301, дата виготовлення - 06.05.13;
номер партії запобіжників ПМ-5 в кількості 95 одиниць - 031305, дата виготовлення - 27.03.13;
номер партії запобіжників ПМ-10 в кількості 95 одиниць - 031302, дата виготовлення - 13.03.13.
Відповідно до розділу 5 Акту прийому №2/474, при перевірці якісного стану встановлено, що якісний стан відповідає паспортним даним.
Згідно із Актом прийому №2/474 авіаційно-технічного майна позивачу поставлено запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, дата виготовлення яких після 2012 року, а саме, поставлені запобіжники виготовлені 13.03.2013, 27.03.2013, 06.05.2013.
За висновками суду вищевказані Акт прийому-передачі від 20.11.2014 та Акт прийому №2/474 підтверджують прийняття позивачем товару (запобіжників ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць), виготовленого після 2012 року та якісний стан якого (товару) відповідав паспортним даним.
Оскільки, умовами договору сторонами не було визначено порядку приймання товару за якістю, то суд вважає за необхідне застосувати положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничого-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при КМ СРСР від 25.04.1966 (далі - Інструкція).
Зазначена Інструкція підлягає застосуванню у відповідності з постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", якою передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
В роз'ясненнях Вищого арбітражного суду від 12.11.1993 № 01-6/1205 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" вказано, що при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектних, а також в неналежній тарі (упаковці), господарським судам необхідно керуватись положеннями Цивільного кодексу України, положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, інструкціями про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, а також договором.
Відповідно до п. 11. Інструкції, одночасно з прийманням продукції за якістю проводиться перевірка комплектності продукції, а також відповідності тари, упаковки, маркування вимогам стандартів, технічних умов, Особливих умов, інших обов'язкових для сторін правил чи договору, кресленням, зразкам (еталонам).
Пунктом 14 Інструкції визначено, що приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.
Відповідно до п. 16. Інструкції, у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції яка надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.
Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі. У договорах може бути передбачено випадки, коли явка представника іногороднього виробника (відправника) для участі у прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акта є обов'язковою. При поставці в межах одного міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості та комплектності продукції та складанні акта є обов'язковим.
Відповідно до п. 18 Інструкції, повідомлення про виклик представника виробника (вантажовідправника) повинне бути направлене йому не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упакування встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними й Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.
Таким чином, положеннями Інструкції визначено послідовність дій позивача як покупця при отриманні товару.
Враховуючи наведене, у разі поставки товару, що не відповідає умовам договору, відповідач повинен скласти акт про фактичну якість та комплектність продукції та викликати представника відповідача.
Однак, позивачем не надано відповідного акту про невідповідність якості поставленого товару вимогам технічних умов підприємства-виробника та паспортним даним. Виклик представників відповідача у строки, передбачені Інструкцією, не здійснювався, доказів повідомлення та виклику представника ТОВ "Трейдекс" для участі у прийманні товару за якістю суду не надано.
Позивачем не надано доказів його зауважень з приводу якості товару або виявлення неналежної якості товару на час його прийняття від відповідача.
Натомість, як встановлено судом вище, Актом прийому №2/474 підтверджено прийняття позивачем товару виготовленого після 2012 року (а саме 2013 року) та якісний стан якого відповідав паспортним даним.
Аудиторський звіт №234/3/7/А від 20.02.2015, не приймається судом як належний доказ продажу неякісної продукції, оскільки з його змісту не можливо встановити, що об'єктом досліджень був саме товар поставлений відповідачем.
При цьому, Аудиторський звіт №234/3/7/А від 20.02.2015 не є первинним документом, що підтверджує прийняття товару за якістю, а обставини, вказані в такому звіті повинні підтверджуватись належними доказами у відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України.
Надана в судовому засіданні 10.03.2016 представником позивача довідка від 10.03.2016 вих. №350/119/1/248/пс, що підписана командиром Військової частини НОМЕР_1 , заступником командира частини з інженерно-авіаційної служби - начальником інженерно-авіаційної служби, старшим інженером інженерно-авіаційної служби Військової частини НОМЕР_1 та начальником обслуги обслуговування авіаційного обладнання вертолітної ескадрильї не приймається судом як належний та допустимий доказ в підтвердження факту поставки неякісного товару, оскільки, вказана довідка є одностороннім документом складеним посадовими особами та працівниками позивача, що в силу приписів закону не підтверджує факту поставки неякісного товару та його заміни.
Також, згідно із довідкою уповноваженими особами позивача зазначено, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" в серпні 2015 року на добровільних умовах, запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, які були виготовлені до 2012 року були замінені на запобіжники ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, які були виготовлені після 2012 року.
В той же час, у претензії №4 (вих. №№350/119/1/566/пс), яка датована 10.07.2015 позивач зазначав про проведення ТОВ "Трейдекс" заміни запобіжників, тобто зі змісту претензії вбачається, що позивачем зазначалось про проведення заміни товару в липні 2015 року, а не в серпні 2015 року, як про це зазначено у довідці.
Відтак, наведені у довідці від 10.03.2016 вих. №350/119/1/248/пс відомості щодо періоду заміни поставлених запобіжників не відповідають відомостям, про які позивачем було зазначено претензії №4.
Будь-яких первинних документів, які б підтверджували доводи позивача про здійснення відповідачем заміни запобіжників ПМ-2 в кількості 95 одиниць, ПМ-5 в кількості 95 одиниць, ПМ-10 в кількості 95 одиниць, Військовою частиною НОМЕР_1 суду не надано.
При цьому, відповідачем заперечується факт проведення заміни запобіжників, що поставлені за договором, а також отримання вказаних претензій про заміну товару.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" запобіжників, дата виготовлення яких до 2012 року та наявності порушення відповідачем зобов'язання за договором №62 про закупівлю запобіжників типу ПМ для вертольотів Ми-8МТ від 07.11.2014 щодо якості поставленого товару, у зв'язку з чим, правові підстави для нарахування штрафу згідно із п. 5.3. договору, відсутні.
Враховуючи вищенаведене, оскільки, позивач не надав належних доказів на підтвердження поставки неякісного товару, викладені у позові обставини належними доказами не підтверджені, тому вимоги позивача щодо застосування штрафу, передбаченого пунктом 5.3. договору визнаються судом необґрунтованими, у зв'язку із чим, позовні вимоги про стягнення в розмірі 23940,00 грн. задоволенню не підлягають.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" про стягнення суми штрафу за порушення зобов'язання щодо якості товарів в розмірі 23940,00 грн.
З приводу розподілу судових витрат за розгляд даної справи, суд зазначає наступне.
В позовній заяві Військовою частиною НОМЕР_1 заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 судом було відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 роз'яснено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", роз'яснення наведені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, з огляду на майновий стан Військової частини НОМЕР_1 та обставини викладені у позові щодо звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, що згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір", складає 1378,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2016.
Суддя С.О. Турчин