ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
25.03.2016
Справа № 910/5178/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Северстальком», м. Київ
до відповідача-1 Київської міської ради, м. Київ
та відповідача-2 Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , м. Київ
про зобов'язати вчинити дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Северстальком», 23.03.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н, б/д до відповідачів, Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язати вчинити дії.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Северстальком» позовна заява б/н ,б/д про зобов'язання вчинити дії, не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
В якості доказу сплати судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «Северстальком» до позовної заяви додано в двох екземплярах ксерокопії одного і того ж платіжного доручення № 35 від 21.03.2016 року на суму 1378,00 грн.
З огляду на викладене, ксерокопія платіжного доручення № 35 від 21.03.2016 року на суму 1378,00 грн., не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви.
Окрім того, з тексту позовної заяви вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Северстальком» заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378,00 грн.
Як визначено нормами Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.)
За змістом п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Відтак, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 2756,00 грн. (2* 1378 грн.) Проте платіжним дорученням № 35 від 21.03.2016 року сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.
Зазначені вище обставини є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. В пункті 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
У відповідності з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Проте, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення Київській міській раді та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем додано ксерокопії фіскальних чеків № 6265, № 6264 від 23.03.2016 року та ксерокопії описів вкладення від 23.03.2016 року.
Отже, ксерокопії фіскальних чеків № 6265, № 6264 від 23.03.2016 року та описів вкладення від 23.03.2016 року не можуть вважатись належним доказом надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів, що є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 56, 57, п.п. 4, 6 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву б/н, б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Северстальком» до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Северстальком», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.С. Комарова