номер провадження справи 33/36/15-34/1/16
23.03.2016 Справа № 908/1140/15-г
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.
За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 4 від 05.01.2016р.; від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 06.11.2015р.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1140/15-г,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомосковський посуд” (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Сучкова, 115, скорочено ТОВ “Новомосковський посуд”)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/КіроваАДРЕСА_1, скорочено ТОВ “Авангард-Інвест”)
про стягнення суми.
Сутність спору:
ТОВ “Новомосковський посуд” заявлено позовні вимоги до ТОВ “Авангард-Інвест” про стягнення 57240 грн. заборгованості за договором № 07/14 від 29.01.2014 р. та штрафу в сумі 4230 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2016р. № 908/1140/15-г скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2015р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2015р. у справі № 908/1140/15-г, а справу направлено до господарського суду Запорізької області на новий розгляд.
28.01.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл та справу № 908/1140/15-г призначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1140/15-г присвоєно номер провадження 33/36/15-34/1/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.02.2016р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 24.02.2016р.
У судовому засіданні 24.02.2016р. оголошено перерву до 10.03.2016р.
Позовні вимоги, з урахуванням додаткових письмових пояснень (вих.№ 47 від 24.02.2016р.) мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 07/14 від 29.01.2014р., позивач перерахував відповідачу суму 82500,00грн. попередньої оплати за товар (11 тон глинозему). Однак відповідач, взяті на себе за договором зобов'язання виконав неналежним чином, поставив товар лише частково: 3,37 тони на суму 25260 грн., згідно видаткової накладної № 2636 від 16.10.2014р. та 2,82 тони на суму 21150 грн., згідно видаткової накладної № 2924 від 22.12.2014р. При цьому, під час приймання 2,82 тони глинозему, позивачем було виявлено, що товар не відповідає вимогам, які зазначені в сертифікаті якості № 271 від 07.11.2014р, що надавався відповідачем разом з продукцією, а також технічним умовам, зокрема ГОСТу 30558-98 “Глинозем металлургический. Технические условия” та умовам укладеного договору. Про даний факт свідчать результати аналізу лабораторії позивача від 24.12.2014р. (структура та колір не відповідають глинозему), акт результатів вхідного контролю № 7 від 24.12.2014р., результати аналізу лабораторії позивача від 13.01.2015р., акт про приймання продукції за якістю від 13.01.2015р., акт експертизи № М-06 від 13.01.2015р. Дніпропетровської торгово-промислової палати. Між тим, позивачем дотримано умови зберігання глинозему металургійного марки Г-00, що надійшов згідно видаткової накладної № 2924 від 22.12.2014р., що підтверджується актом і схороною запискою від 24.12.2014р. Після проведення повторного відбору проб глинозему та подальшого їх направлення в акредитовану лабораторію ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, за наслідками проведених лабораторних досліджень, отримано протокол № 37 від 19.02.2016р., у висновках якого значиться, що зразок, наданий на випробування не відповідає вимогам ГОСТ 30558-98 “Глинозем металлургический. Технические условия” (не є глиноземом). Тож, враховуючи, що товар, який надійшов згідно видаткової накладної № 2924 від 22.12.2014р. (2,82т) не був позивачем прийнятий, відповідачем не виконано зобов'язання щодо постачання глинозему металургійного марки Г-00 у кількості 7,63 тони. на суму 57240 грн., за постачання товару неналежної якості позивачем нараховано відповідачу штраф відповідно до п. 9.3 договору № 07/14 від 29.01.2014р. в сумі 4230 грн. Окрім цього, відповідачем порушені строки поставки встановлені договором, а також не доведено, що згідно видаткової накладної № 2924 від 22.12.2014р. поставлено товар українського виробництва. Крім того, позивач зазначив, що ТОВ “Новомосковський посуд” не уповноважував водія-експедитора ОСОБА_3 на отримання матеріальних цінностей у відповідача. На підставі ст.ст. 526, 530, 673, 693 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 265, 268, 269 ГК України, ст.ст. 1, 12, 15, 54-57 ГПК України та умов договору № 07/14 від 29.01.2014 р. просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві (вих.№12 від 14.04.2015р.), з урахуванням додаткових письмових пояснень (вих.№ 37,38 від 24.02.2016р.). Так, на виконання укладеного між сторонами договору № 07/14 від 29.01.2014р., позивачем було перераховано попередню оплату за товар - 11 тон глинозему, а відповідачем було здійснено поставку глинозему згідно видаткових накладних № 2636 від 16.10.2014р. у кількості 3,37тн. та № 2934 від 22.12.2014р. у кількості 7тн. Товар згідно видаткової накладної № 2934 від 22.12.2014р. було відвантажено уповноваженій особі покупця - ОСОБА_3, на підставі документів, які надійшли від позивача електронною поштою: листа вих.№ 1218/1 від 18.12.2014р. за підписом ведучого економіста по закупівлям ОСОБА_4 та копії довіреності на неї (№782 від 18.12.2014р.). Позивач, стверджуючи, що згідно вказаної накладної отримав 2,18 тн. глинозему, не склав комерційного акту про його нестачу та відпустив транспортний засіб. Будь-які відмітки в ТТН також відсутні. Оскільки у подальшому виникли проблеми з поставкою глинозему, оригінали документів, в тому числі лист вих.№ 1218/1 від 18.12.2014р., довіреність №782 від 18.12.2014р., видаткова накладна № 2924 від 22.12.2014р. та ТТН з підписами покупця, так і не було повернуто відповідачу. Посилання позивача на невідповідність поставленого товару технічним умовам ГОСТ 30558-98 “Глинозем металлургический. Технические условия” - є безпідставними, оскільки акти відбору зразків від 24.12.2014р. та від 13.01.2015р., не містять всіх необхідних даних, складені з порушенням норм чинного законодавства, не містять інформації як були упаковані відібрані зразки, не містять відмітки про здачу зразків на аналіз. Відбір проб здійснено іншими особами, які приймали участь у прийомці продукції по якості. В порушення п. 13, 16 Інструкції № П-7, відсутня інформація про створення позивачем необхідних умов для забезпечення збереження глинозему, запобігання його псування, змішання з іншою однорідною продукцією. Так, ані акт про зупинення приймання по якості глинозему від 24.12.2014р., ані акт відбору зразків від 24.12.2014р. не містить відомостей про місце зберігання товару до його остаточного приймання за якістю. Відповідач звертає увагу суду на те, що висновки про невідповідність якісним показникам глинозему зроблені позивачем на підставі результатів аналізу лабораторії ТОВ “Новомосковський посуд”. На думку відповідача, висновки власної лабораторії позивача, на підставі яких також було складено акт експертизи Дніпропетровської торгово-промислової палати № М-06 від 13.01.2016р., не можуть вважатися належним доказом неналежної якості продукції, оскільки вказана лабораторія не є незалежною в розумінні п. 20, п. 28 Інструкції № П-7. Вказує, що результати аналізу лабораторії від 24.12.2014р. та від 13.01.2015р. відрізняються. Щоб дійти висновку, що глинозем не відповідає технічним умовам та не може бути придатний для подальшого використання, необхідно провести його повний аналіз за хімічним складом (визначивши масову долю домішок), згідно п. 3.1 розділу 3 ГОСТ 30558-98. Відповідно до п. 5.2 розділу 5 ГОСТ 30558-98, для перевірки відповідності якості глинозему вимогам стандарту, проводять приймально-здавальні випробування кожної партії за наступними показниками: масова частка оксиду кремнію, оксиду заліза, оксиду фосфору, сума оксидів натрію і калію, втрати маси при прокалюванні, наявність сторонніх включень, кут природного відкосу, масова доля альфа-оксиду алюмінію, масова доля фракції менш 45 мкм, більш 125 мкм, питома поверхня. І ці показники є обов'язковими для перевірки якості глинозему. Відповідач вважає, що аналіз глинозему зроблений позивачем не у відповідності з нормативними документами та технічними умовами, а отже не може підтверджувати невідповідність товару, що поставлений відповідачем на адресу позивача, його якісним показникам. Наданий позивачем акт експертизи ТПП також не може бути належним доказом неналежної якості товару, оскільки ТПП зроблені висновки та наведені данні лабораторії позивача і окремо незалежна експертиза ТПП не проводилась. Отже, вважає, що позивачем недоведена неналежна якість отриманого ним глинозему та виникнення недоліків цього товару до його отримання останнім. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 23.03.2016р. представником відповідача заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування чи виконано підпис на видатковій накладній № 2924 від 22.12.2014р., на підтвердження відвантаження глинозему 2,82 т, директором підприємства відповідача ОСОБА_5 чи іншою особою. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що ані видаткову накладну № 2924 від 22.12.2014р. на поставку 2,82 т глинозему, ні ТТН, ні будь-якої іншої поштової кореспонденції ТОВ “Авангард-Інвест” на адресу “Новомосковський посуд” у період: з 01.01.2015р. по 15.01.2015р. будь-якими засобами поштового зв'язку не направляло, тому у відповідача є підстави вважати, що даний документ сфальсифікований, підпис директора виконаний іншою особою.
Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив, зазначив, що за відсутності на накладній підпису уповноваженої особи покупця про прийняття товару, вона у будь-якому разі не може свідчити про його постачання, вважає, що дії відповідача, у даному випадку, спрямовані на затягування судового розгляду спору.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, суд не вбачає підстав для його задоволення, з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.
Клопотання позивача за вих.№59 від 23.03.2016р. про повернення з матеріалів справи № 908/1140/15-г оригіналу фіскального чеку № 2339 від 20.07.2015р. судом задоволено.
За клопотанням відповідача, відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
29.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Новомосковський посуд” (покупцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (продавцем, відповідачем у справі) було укладено договір № 07/14 (далі - договір № 07/14), за умовами якого продавець зобов'язався поставити товар (коксовий дріб'язок українського виробництва), а покупець прийняти та оплатити його. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 договору № 07/14, в процесі його виконання за взаємною згодою сторін асортимент, кількість, ціна, строки та умови постачання товару можуть бути змінені. Такі зміни оформлюються у вигляді додатків до договору, підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору.
Згідно із п. 2.1 договору № 07/14, якість товару повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації та засвідчуватися сертифікатом якості виробника.
Товар, який поставляється по даному договору, супроводжується документами: сертифікат якості, рахунок-фактура, товарна накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна (п. 3.3 договору № 07/14).
Пунктом 5.1 договору № 07/14 передбачено, що покупець здійснює розрахунок за товар на підставі рахунків, виставлених продавцем, шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Валюта українська гривня. Строк оплати - протягом 45-ти календарних днів від дати поставки узгодженої партії товару.
Відповідно до п. 6.1 договору № 07/14 приймання товару по кількості здійснюється у відповідності з інструкцією “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості”, затвердженою постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965р. (з подальшими змінами); за якістю - у відповідності з інструкцією “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю”, затвердженою постановою Держарбітражу № П-7, від 25.04.1966р. (з подальшими змінами), а також усіма супровідними документами на товар, оформленими належним чином.
Згідно із п. 9.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей) у разі постачання товару неналежної якості продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару та зобов'язується: поставити за свій рахунок товар належної якості не пізніше 7-х календарних днів з дня встановлення факту невідповідності товару якості, передбаченому договором; при неможливості здійснити заміну повернути покупцю грошові кошти, перераховані у відповідності із розділом 5 договору, протягом 7-ти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця про повернення грошових коштів.
Договір № 07/14 набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.01.2015р. У випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі, строк дії договору продовжується до повного виконання зобов'язань.
Додатковою угодою від 13.10.2014р., що є додатком № 4 до договору № 07/14, сторони погодили умови щодо пос тачання глинозему українського виробництва металургійного марки Г-00 у кількості 11 тон на суму 82 500,00 грн. (п.2 додаткової угоди від 13.10.2014р.).
Так, товар поставляється узгодженими партіями автотранспортом покупця на умовах “EXW, склад продавця з відвантаженням” згідно правил Інкотермс у редакції 2010 року (п.5 додаткової угоди від 13.10.2014р.).
Відповідно до п. 3 додаткової угоди, якість товару засвідчується сертифікатом якості виробника.
Згідно з п. 10 додаткової угоди, покупець здійснює 100 % сплату вартості товару протягом 5-ти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунка на попередню оплату.
Якість товару засвідчується сертифікатом якості виробника (п. 3 додаткової угоди).
Строк дії договору № 07/14 сторонами продовжено до 31.12.2015р. (п. 1 додаткової угоди від 13.10.2014р.).
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Пунктом 6 додаткової угоди від 13.10.2014р. встановлений строк поставки товару (глинозему металургійного марки Г-00) - протягом 7-ми календарних днів від дати зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою поставки вважається дата, що вказана у товарній накладній.
На виконання умов договору № 07/14 та згідно з рахунком на оплату № 2641 від 07.10.2014р., ТОВ “Новомосковський посуд” здійснило попередню оплату у розмірі 82500,00 грн. за 11 тон глинозему металургійного марки Г-00, що підтверджується платіжним дорученням № 5772 від 10.10.2014р. Здійснення попередньої оплати у вказану дату також визнається відповідачем у відзиві.
Таким чином, враховуючи, п. 6 додаткової угоди від 13.10.2014р., граничним строком поставки продавцем покупцеві товару є 17.10.2014р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за видатковою накладною №2636 від 16.10.2014р. отримав від відповідача глинозем металургійний марки Г-00 у кількості 3,37 тон на суму 25 260 грн. 00 коп.
Даний факт не оспорюється відповідачем, а також позивачем.
Отже, в предмет доказування у даній справі входить факт поставки відповідачем товару в кількості 7,63 т в строк до 18.10.2014р.
Позивач вважає, що згідно видаткової накладної № 2924 від 22.12.2014р. ним отримано від продавця 2,82 т товару, при цьому неналежної якості.
Відповідач, в свою чергу вважає, що згідно видаткової накладної № 2924 від 22.12.2014р. ним поставлено покупцю 7 т якісного товару.
В матеріалах справи містяться копії двох видаткових накладних, що мають однаковий номер (2924) та дату (22.12.2014р.) і відрізняються лише кількістю товару, що поставляється: в одній значиться 7 тон, в іншій - 2,82 тони. Обидві накладні мають підпис директора ТОВ “Авангард-Інвест” (продавця) та скріплені печаткою товариства, підпис уповноваженої особи покупця на обох накладних відсутній. Оригінали вказаних накладних оглянуті в судовому засіданні.
Перш за все, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в будь-якому разі не виконані у повному обсязі зобов'язання, взяті на себе за договором № 07/14 від 29.01.2014р., з врахуванням додаткової угоди від 13.10.2014р. до нього. Товар (глинозем металургійний марки Г-00) у необхідній кількості (11т) та у визначений сторонами строк (по 17.10.2014р.), продавцем не поставлений.
Навіть враховуючи твердження відповідача, щодо поставки ним товару 22.12.2014р. у кількості 7 т, недопоставленими залишаються 0,63 т глинозему металургійний марки Г-00 (11т - 3,37т - 7т = 0,63т).
Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В матеріалах справи міститься копія претензійного листа-вимоги щодо кількості і якості поставленого товару та повернення грошових коштів за вих.№ 505, направлений позивачем на адресу відповідача 19.01.2015р. В якому ТОВ “Новомосковський посуд”, внаслідок неналежного виконання ТОВ “Авангард-Інвест” взятих на себе зобов'язань, відмовляється від постачання товару та договору № 07/14 від 29.01.2014р. і вимагає повернути сплачені у якості попередньої оплати грошові кошти в сумі 57240,00 грн. та забрати з території позивача глинозем у кількості 2,82 поставлений відповідачем 22.12.2014р.
З огляду на вказані обставини, ТОВ “Новомосковський посуд” правомірно вимагає повернення сплаченої вартості товару в сумі 57240,00 грн., оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо кількості постачаємого товару та строків його поставки, виконані неналежним чином, що підтверджується матеріалами справи та ТОВ “Авангард-Інвест” не спростовано.
Тож в цій частині позовні вимоги судом задовольняються.
Дослідивши ж дві видаткові накладні, з однаковим номером - 2924 та датою - 22.12.2014р., на різну кількість товару - 7 тон та 2,82 тони, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Жодна з наданих сторонами видаткових накладних (№2924 від 22.12.2014р. на поставку глинозему металургійного Г-00 в кількості 7т на суму 52500 грн. та №2924 від 22.12.2014р. на поставку глинозему металургійного Г-00 в кількості 2,82т на суму 21150 грн.) не може вважатися належним доказом постачання продавцем покупцеві товару, оскільки вони не містять підпису уповноваженої особи покупця про його прийняття.
Необхідно зазначити, що на видатковій накладній №2924 від 22.12.2014р. на поставку глинозему металургійного Г-00 в кількості 7т на суму 52500 грн. міститься відтиск штампу “Бюро перепусток” підприємства позивача та дані про зважування автомобіля.
Як зазначає у письмових поясненнях (Т.2;а.с.98) позивач, відтиск штампу “Бюро перепусток” проставляється виключно в службових цілях та містить лише відмітку про дату в'їзду на територію, при цьому, окремим локальним актом його використання чітко не регламентовано.
За таких обставин, призначення почеркознавчої експертизи щодо встановлення, ким саме з боку покупця виконано підпис у видатковій накладній № 2924 від 22.12.2014р. на постачання глинозему 2,82 т, директором підприємства відповідача ОСОБА_5 чи іншою особою, не є доцільним, оскільки, вказана накладна не підписана покупцем і не має доказової сили. Заявлене клопотання призводить до затягування розгляду справи, провадження у якій порушено ще 28.01.2016р., тож строк розгляду спору спливає 28.03.2016р.
Якщо відповідач вважає, що порушено його права внаслідок вчинення діяння, що має ознаки злочину, він не позбавлений можливості звернутися до правоохоронних органів в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Також в матеріалах справи містяться копії двох товарно-транспортних накладних, що мають однаковий номер (Р2924) та дату (22.12.2014р.) і відрізняються лише кількістю відвантаженого відповідачем товару: в одній значиться 7 тон, в іншій - 2,82 тони (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Згідно даних обох товарно-транспортних накладних, товар (глинозем металургійний Г-ОО) на складі продавця був прийнятий водієм-експедитором ОСОБА_3
Згідно пояснень відповідача, товар 22.12.2014р. було відвантажено уповноваженій особі покупця - ОСОБА_3, на підставі документів, які надійшли від позивача електронною поштою: листа вих.№ 1218/1 від 18.12.2014р. за підписом ведучого економіста по закупівлям ОСОБА_4 та копії довіреності на неї (№782 від 18.12.2014р.).
Оригінал вказаного листа відповідачем на вимогу суду не наданий, оскільки, згідно пояснень ТОВ “Авангард-Інвест” він у товариства відсутній.
Суд не вважає вказані документи належними доказами для підтвердження повноважень особи на отримання матеріальних цінностей, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Лист за вих.№ 1218/1 від 18.12.2014р., отриманий, за поясненнями відповідача, електронною поштою, не є документом, що підтверджує повноваження особи на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, наявна в матеріалах справи копія листа за вих.№ 1218/1 від 18.12.2014р. містить підпис провідного економіста по закупівлі ОСОБА_4, доказів уповноваження ОСОБА_4 на складання такого листа (фактично передоручення), зокрема, надання іншій особі дозволу на отримання матеріальних цінностей сторонами не надано. Наявність же у самої ОСОБА_4 довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №782 від 18.12.2014р. їй такого права не надає.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 4230 грн. за постачання товару неналежної якості відповідно до п. 9.3 договору № 07/14 від 29.01.2014р., суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно пояснень позивача, товар за видатковою накладною №2924 від 22.12.2014р. прибув на підприємство позивача 22.12.2014р. о 20-37, а його приймання відбувалось 24.12.2014р. та 13.01.2015р.
Так, 24 грудня 2014р. позивачем було зроблено відбір зразків для аналізу та складено ОСОБА_3 відбору зразків з порушеннями норм Інструкції № П-7.
Відповідно до п. 26 Інструкції № П-7 відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності з вимогами нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються чи опломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, що приймають участь у відборі.
Згідно п. 27 Інструкції № П-7, про відбір зразків складається акт, в якому повинно бути зазначено:
а) час і місце складання акту, найменування отримувача продукції;
б) найменування виготовлювача (відправника), від якого надійшла продукція;
в) номер та дата рахунку-фактури і транспортної накладної, по який надійшла продукція і дата надходження її на склад отримувача;
г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номера місць, з яких відбиралися зразки продукції;
д) зазначення про те, що зразки (проби) відібрані в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату;
е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять данні, передбачені стандартами чи технічними умовами;
ж) опечатані чи опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою чи пломбою;
З ОСОБА_3 відбору зразків від 24.12.2014р. та з результатів аналізу 24.12.2014р. вбачається, що позивачем проводився відбір зразків, однак наданий позивачем ОСОБА_6 не містить всіх необхідних даних, зазначених вище, та не може бути належним доказом по даній справі, оскільки складений з порушенням відповідних нормативних документів.
Судом встановлено, що акти відбору зразків від 13.01.15р., як і акт від 24.12.14р. не містять інформації як упаковані відібрані зразки, в порушення п.6.1.ГОСТ 27798-93 “Глинозем. Відбір і підготовка проб”, яким передбачено, що для визначення масової долі вологи відібрані зразки поміщають в сосуд, що щільно закривається та передають до лабораторії. Вмістимість сосуду повинна бути такою, щоб проба щільно заповняла його об'єм. Зберігаються проби в щільно закритих сосудах (п. б додатку до ГОСТ 27798-93).
Відповідно до п. 28 Інструкції № П-7, про здачу зразків (проб) на аналіз чи випробування робиться відповідна відмітка в акті відбору зразків (проб). Наданий позивачем ОСОБА_6 такої відмитки не містить.
Крім того, при прийомці продукції по якості, згідно ОСОБА_3 від 13.01.2015р., брали участь ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а відбір проб, складання та підписання акту відбору проб, здійснений за участю ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, отже взагалі іншими особами.
Позивачем не надано належних доказів створення необхідних умов для забезпечення збереження глинозему, запобігання його псування, змішання з іншою однорідною продукцією, акт від 24.12.2014р. та схоронна записка від 24.12.2014р., надані позивачем в матеріали справи 24.02.2016р., не можуть вважатися такими доказами, оскільки вказані документи складені одноособово представниками позивача, не надано доказів обліку таких документів на підприємстві позивача, тож неможливо встановити час коли вони складені, та, що дані відображені у них, відповідають дійсності.
Відповідно до ГОСТ 30558-98 “Глинозем металургійний. Технічні умови”, глинозем зберігають в закритих складських приміщеннях.
З матеріалів справи вбачається, що висновки про невідповідність якісним показникам Глинозему зроблені на підставі результатів аналізу лабораторії ТОВ “Новомосковський посуд”.
Висновки власної лабораторії позивача, на підставі яких також було складено ОСОБА_12 експертизи Дніпропетровської торгово-промислової палати № М-06 від 13.01.2016р., не можуть вважатися належним доказом неналежної якості продукції, оскільки вказана лабораторія не є незалежною в розумінні п. 20, п. 28 Інструкції № П-7.
Протокол випробування № 37 від 19.02.2016р., складений ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” на підставі проведеного повторного відбору проб (акт відбору зразків (проб) від 01.02.2016р. та акт відбору проб № М-104 від 29.01.2016р.), також не є належним доказом неякісності поставленого відповідачем товару, оскільки недоведені належні умови зберігання глинозему.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, ТОВ “Новомосковський посуд” не доведено суду поставку відповідачем товару неналежної якості, внаслідок недотримання порядку його прийняття за якістю та відбору зразків.
За таких обставин, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 4230 грн. за постачання товару неналежної якості відповідно до п. 9.3 договору № 07/14 від 29.01.2014р. судом відмовляється.
Щодо сертифікату якості від 07.11.2014р., згідно якого заводом-виготовлювачем глинозему, який був поставлений відповідачем, є ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, слід зазначити наступне.
В матеріалах справи міститься лист ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” за вих.№59/101-05-117-05 від 16.01.2015р., яким останній повідомив позивача, що сертифікат якості № 271 від 07.11.2014р. він не видавав.
Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві
В той же час, позивачем будь-які претензії щодо невідповідності сертифікату від 07.11.2014р., або вимоги про надання належних товаросупровідних документів на адресу відповідача надіслані не були, строк для їх передання позивачем не встановлювався.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 57240,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України, у зв'язку з порушенням постачальником умов договору щодо поставки 7,63 тон глинозему у строк по 17.10.2011р.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/КіроваАДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 32692239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новомосковський посуд” (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Сучкова, 115, ідентифікаційний код юридичної особи: 33905850) суму 57 240 (п'ятдесят сім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. попередньої оплати за товар, суму 1701 (одна тисяча сімсот одна) грн. 28 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 24.03.2016р.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.О. Науменко