23.03.16р. Справа № 904/1276/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
До відповідача: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
Про: стягнення заборгованості у розмірі 4 831,35 грн.
Суддя Крижний О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", в якому просить стягнути з відповідача вартість нестачі вантажу в розмірі 4 831,35 грн. та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевезення вантажу (брухт сталевий легковаговий) по залізничній накладній №46447041 від 21.08.2015 року від вантажовідправника - публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (вантажоодержувач ПАТ "Запоріжсталь") зі станції відправлення Інгулець, Придніпровська залізниця на станцію прибуття ОСОБА_1 Придніпровської залізниці було встановлено недостачу вантажу у вагоні №66787747-1720 кг., про що складено комерційний акт РА №010411/1782. З урахуванням норми недостачі 0,5%, вартість відповідальної вагової недостачі складає 4 831,35 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позову відмовити. Відповідач у відзиві на позов зазначає, що відповідно до Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, однак витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.
При зверненні з позовом до суду позивачем зазначено: Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в особі товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс", у той же час з матеріалів справи не вбачається порушення прав саме товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс". Згідно доданої до позову довіреності від 03.12.2015 року №14/12685 Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" уповноважує товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" виступати від свого імені представником, а отже йому надані права як уповноваженого представника, а не як позивача, з чого слідує що у позовній заяві помилково зазначено позивачем: Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в особі товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс".
У судовому засіданні 23.03.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
19 грудня 2014 року між публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (покупець) укладено договір №687/14-Ф, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим договором постачальник зобов'язується передати покупцю лом та відходи чорних металів (згідно ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні другорядні. Загальні технічні умови"), далі - металобрухт, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість.
Згідно з п.3.1 договору постачальник здійснює поставку металобрухту з відповідними супровідними документами на умовах:
- при поставці залізничним транспортом - FCA залізнична станція Інгулець, Придніпровської залізниці;
- при поставці автомобільним транспортом - FCA склади постачальника, зазначені у відповідних специфікаціях до цього договору.
Даний договір вступає в силу з 01.01.2015 року та діє до 31.12.2015 року включно.
19.12.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупець) укладено договір поставки №673/14/20/2014/2309, відповідно до п.1.1 в порядку та на умовах визначених цим договором постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця метали чорні другорядні по ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні другорядні. Загальні технічні умови" і умовам цього договору, далі - металобрухт, а покупець зобов'язується прийняти металобрухт та оплатити його вартість.
Даний договір набирає чинності з 01.01.2015 року та діє до 31.12.2015 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п.8.1 договору).
На виконання умов цих договорів зі станції відправлення Інгулець, Придніпровської залізниці публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" здійснено відправлення вагону №66787747, згідно накладної №46447041 від 21.08.2015 року на станцію ОСОБА_1 Придніпровської залізниці (одержувач - публічне акціонерне товариство "Запоріжсталь").
На станції призначення ОСОБА_1 Придніпровської залізниці було виявлено недостачу вантажу 1 720 кг, про що складено комерційний акт РА№010411/1782 від 28.08.2015 року.
У розділі "Д" комерційного акту РА№010411/1782 від 28.08.2015 року зазначено, що на підставі актів загальної форми №1992/ваги від 25.08.2015 року на станції Нижньодніпровськ Вузол, №10899 від27.08.2015 року станції ОСОБА_1 здійснена комісійна видача вантажу вантажоотримувачу, який прибув по відправленню, зазначеної на лицьовій стороні цього акту, з перевантаженням вагону на справних електронних вагонних вагах антажоотримувача №39/2Е, прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень за №088, що пройшли повірку 08.04.2015 року.
Згідно перевізного документу, у вагоні №66787748 зазначено вагу: тара 21700кг., нетто 32220кг. Фактично у вагоні №66787748 виявлено вагу: брутто 52200 кг,тара з документу 21 700кг., нетто 30500кг. що менше за вагу зазначену у перевізному документі на 1720кг.у комерційному відношенні завантаження у вагони нижче рівня бортів 50-100см. Вантаж накритий половинками труб у кількості 18 штук, не звареними, не зв'язаними між собою, марковані вапном. Порушене маркування, здвигнуте покриття, маються виїмки: над 3-4-5ми люками розміром 450х280х100 см., зліва над 6-7м люками розміром 300х150х100-150см. У графі №49 залізничної накладної є відмітка "Охрана залізниці", фактично вантаж прибув у супроводі охорони. У технічному відношенні вагон справний, без дверний, люки закриті, додатково обмотані проволкою діаметром 6 мм. При повторному зважуванні вантажу комісією у тому ж складі результат не змінився. Направлена телеграма.
Комісійне зважування проводили приймальник поїздів ОСОБА_2, прийомоздатчик заводу ОСОБА_3, у присутності заступника начальника залізниці ОСОБА_4, СК станції ОСОБА_1 стрілок ОСОБА_5, слідчого міліції Заводського РО ОСОБА_6
Отже, комерційним актом РА№010411/1782 від 28.08.2015 року встановлено, що недостача вантажу у вагоні №66787748 складає 1720 кг (32220кг.-30500кг.).
Позивач вважає, що недостача вантажу в спірних вагонах виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути вартість недостачі металобрухту у розмірі 4 831,35 грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 0,5% маси нетто вантажу), що і є причиною спору.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі -Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (статті 115 Статуту).
Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5082, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.
Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Відповідно до п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.
Надана позивачем до позовної заяви накладна №46447041 в розділі "найменування вантажу" містить найменування вантажу - лом чорних металів, не пойменований в алфавіті - навалом. Вид №501, згідно ДСТУ 4121-2002. Вантаж маркований білим розчином вапна по усій площі на піввагону.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, оскільки металобрухт відносить до категорії - "всі інші вантажі".
Комерційним актом РА№010411/1782 від 28.08.2015 року, при прийнятті вантажу загальна недостача склала 1720 кг.
Зважаючи на те, що металобрухт відноситься до категорії "всі інші вантажі", суд вважає правомірним застосування норми недостачі 0,5% маси вантажу.
Отже, сума природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у даному випадку складає 161,10 кг., із розрахунку 32 220 кг. х 0,5%. Як встановлено вище, загальна недостача складає 1720 кг., а отже, фактична недостача складає 1558,90 грн. (1720кг.-161,10кг.).
Відповідно до рахунку-фактури №90438843 від 21.08.2015 року виданого на підставі договору №687/14-ф від 19.12.2014 року вартість однієї тони металобрухту становить 3101,00 грн.
Таким чином, вартість втраченого вантажу у вагоні №66787748 складає 4 834,15 грн. (1558,90 кг. х 3 101,00 грн.). У той же час, позивач заявляє до стягнення 4 831,35 грн., що є меншою сумою та є його правом, а тому вимога про стягнення з відповідача вартості нестачі вантажу у розмірі 4 831,35 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1378,00 грн. покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд.108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства " Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47) вартість нестачі вантажу у розмірі 4831,35 грн. та судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.03.2016 року.
Суддя О.М. Крижний