23 березня 2016 р. Справа № 902/1436/15
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Банаська О.О., суддів Матвійчука В.В., Яремчука Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Українська залізниця", м.Київ
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця
про стягнення 26 170,80 грн заборгованості за договором поставки № 10/К/13 від 09.04.2013 р.
За участю секретаря судового засідання Віннік О.В.
За участю представника:
позивача: Цівінський Артем Володимирович, довіреність № 249 від 15.02.2016 р., довіреність №158 від 15.02.16 р., паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м.Києві 04.04.2000 р.
відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 12.06.2013 р., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області 04.11.2011 р.
Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26 170,80 грн за договором поставки № 10/К/13 від 09.04.2013 р., з яких: 15 153 грн 15 коп. - основного боргу, 10 050 грн 51 коп. - інфляційних втрат та 1 061 грн 14 коп. - 3 % річних.
Ухвалою суду від 28.10.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1436/15 та призначено її до розгляду.
12.11.2015 р. від відповідача надійшов відзив на позову заяву з підтверджуючими документами, яким він заперечує щодо заявленого позову з підстав його необґрунтованості та просить відмовити в його задоволенні.
30.11.2015 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо підстав заперечення проти заявленого позову з наданням підтверджуючих документів, які долучені до матеріалів справи.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою позивача та неподання ним витребуваних документів, востаннє розгляд справи відкладено до 17.12.2015 р.
Ухвалою суду від 17.12.2015 р. продовжено строк розгляду на 15 днів, замінено позивача Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Українська залізниця", задоволено клопотання позивача про витребування від ТОВ "Наталі", ТОВ фірма "Гранполіс-Плюс", ТОВ "Чернігівагрошляхбуд" документів на підтвердження господарських відносин з відповідачем та відкладено розгляд справи до 11.01.2016 р.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 11.01.2016 р. на підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 902/1436/15 створено колегію у складі трьох суддів - головуючого судді Банаська О.О., суддів Матвійчука В.В., Яремчука Ю.О.
Ухвалою суду від 12.01.2016 р. справу № 902/1436/15 прийнято судовою колегією до провадження та призначено до розгляду на 03.02.2016 р.
Ухвалою суду від 03.02.2016 р. розгляд справи відкладено до 02.03.2016 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання викликаного для дачі пояснень ФОП ОСОБА_1, неподанням сторонами витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів.
Ухвалою суду від 02.03.2016 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи до 23.03.2016 р.
23.03.2016 р. від представника позивача Ковтуна О.Г. на адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів, які отримали щебеневу продукцію згідно залізничних накладних позивача та про розгляд даного клопотання без участі останнього.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні для вирішення клопотання представника позивача Ковтуна О.Г. про залучення до участі у справі інших відповідачів судом оголошувалась перерва.
Розглянувши клопотання представника позивача Ковтуна О.Г. про залучення до участі у справі інших відповідачів, які отримали щебеневу продукцію згідно залізничних накладних позивача, заслухавши пояснення представників сторін щодо заявленої заяви, суд дійшов висновку про його відхилення виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Згідно з п. 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
У разі якщо заяви (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Стaття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. Проте відхилення такого клопотання і задоволення позову за рахунок неналежного відповідача можуть бути підставою для скасування рішення згідно з пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК.
Позивачем у своєму клопотанні чітко не вказано інших відповідачів, які підлягають залученню, а зазначено лише, що такими являються особи, які отримали щебеневу продукцію за залізничними накладними.
Разом з тим, під час розгляду справи судом з приводу одержувачів продукції отримано суперечливу інформацію.
При цьому суд зауважує, що в якості підстави позовних вимог позивач послався на укладений саме з відповідачем договір поставки № 10/к/13 від 09.04.2013 р. та поставлену йому згідно видаткових накладних продукцію.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відхилення поданого позивачем клопотання, що не позбавляє його права в подальшому подати позов до осіб, які одержували щебеневу продукцію в окремому порядку.
В судовому засіданні представником позивача в усному порядку заявлено клопотання про зупинення провадження для направлення матеріалів справи до правоохоронних органів.
Представник відповідача щодо вирішення клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з направленням матеріалів справи до правоохоронних органів поклався на розсуд суду.
Колегія суддів розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі у зв'язку з направленням матеріалів справи до правоохоронних органів дійшла висновку про його відхилення, виходячи з того, що наявний у справі обсяг доказів дає можливість надати повну та всебічну оцінку спірних правовідносин та прийняти рішення у справі.
Представник позивача в засіданні суду підтримав свої позовні вимоги в повній сумі посилаючись на докази додані до позовної заяви та додаткові пояснення подані на заперечення відповідача щодо заявленого позову.
Представник відповідача в засіданні суду проти позовних вимог позивача заперечує повністю, мотивуючи обставинами викладеними у відзиві на позову заяву та запереченнях на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Розглядаючи вказаний спір колегією суддів встановлено, що в якості підстави позову позивач вказав на наявність договору поставки щебеневої продукції № 10/к/13 від 19.04.2013 р. укладеного між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в особі директора відокремленого структурного підрозділу "Клесівське кар'єроуправління" Опришко П.В. та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
За твердженням позивача відповідачу було поставлено щебеневу продукцію (Товару) згідно з товарно-транспортними накладними № 0007/05 від 31.01.2013 р., № 0097/05 від 25.03.2013 р., № 0096/05 від 25.03.2013 р., № 0173/05 від 13.04.2013 р., № 0172/05 від 13.04.2013 р., № 02885/05 від 08.05.2013 р., № 284/05 від 08.05.2013 р., № 0321/05 від 19.05.2013 р., № 0320/05 від 19.05.2013 р., № 1089/05 від 26.10.2012 р. за яку останній не провів повного розрахунку.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення за поставлену згідно договору поставки № 10/К/13 від 09.04.2013 р. та вказаних товарно-транспортних накладних продукцію боргу в сумі 26 170,80 грн, з яких: 15 153 грн 15 коп. - основного боргу, 10 050 грн 51 коп. - інфляційних втрат та 1 061 грн 14 коп. - 3 % річних.
В якості нормативного обґрунтування заявленого позову позивач зазначив положення ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 691, 692 ЦК України
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.11.2015 р., додаткових поясненнях до відзиву від 30.11.2015 р. та усних поясненнях наданих в судовому засіданні 23.03.2016 р. позов не визнає в повному обсязі та просить в його задоволенні відмовити вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність у зв'язку з наступним:
- позивач в обгрунтування своїх позовних вимог додав до позовної заяви залізничні та податкові накладні від 26.10.2012 р., 31.01.2013 р. та від 25.03.2013 р. тоді як Договір куплі-продажу № 10/К/13 був укладений між позивачем та відповідачем 09.04.2013 р., а тому за твердженням відповідача дані накладні не мають ніякого відношення до даного договору;
- залізничні накладні на підтверджують факт отримання ним продукції за ними, оскільки в них не міститься зазначення одержувачем чи власником вантажу ФОП ОСОБА_1;
- всі накладні додані до позовної заяви без підпису ФОП ОСОБА_1, що підтверджує той факт, що позивач не надав доказів які б свідчили про наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 09.04.2013 р. між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в особі директора відокремленого структурного підрозділу "Клесівське кар'єроуправління" Опришко П.В. та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки № 10/к/13 від 19.04.2013 р. згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю щебеневу продукцію (Товар) (а.с. 8-11, т.1).
В п.2.1 Договору сторони встановили, що товар поставляється у розпорядження Покупця на умовах EXW з території Клесівського кар'єроуправління у відповідності з "Інкотермс" 2000 р.
Порядок розрахунків між Покупцем та Продавцем передбачений пунктом 4.6. Договору, відповідно до якого, Покупець проводить попередню оплату в розмірі 100% за кожну партію товару.
Відповідно до п. 5.1.4. Договору, Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар.
Кількість та ціна на товар вказуються в специфікації на поставку щебеневої продукції (Додаток №1 до даного договору), яка є невід'ємною частиною даного договору, відповідно до якої сторони визначили найменування товару - щебінь гранітний фр. 5х20, щебінь гранітний фр. 20х40, загальну суму товару - 999 954,56 грн з ПДВ (а.с.10, т.1).
За твердженням позивача ним було відвантажено покупцю товар на загальну суму 175 421,20 грн за період з 26.10.2012 р. по 19.05.2013 р. в підтвердження чого суду було надано видаткові накладні № 0007/05 від 31.01.2013 р. на суму 38 334, 02 (ПДВ 6 389,00), № 0097/05 від 25.03.2013 р. на суму 7 374,00 грн (ПДВ 1 229,00 грн), № 0096/05 від 25.03.2013 р. на суму 29 496, 00 грн (ПДВ 4 916,00 грн), № 0173/05 від 13.04.2013 р. на суму 8 039, 42 грн (ПДВ 1 339,90 грн), № 0172/05 від 13.04.2013 р. на суму 16 161,02 грн (ПДВ 2 693,50 грн), № 02885/05 від 08.05.2013 р. на суму 8 007,60 грн ПДВ 1334,60 грн ), № 284/05 від 08.05.2013 р. на суму 16 581,17 грн (ПДВ 2 763,50 грн ), № 0321/05 від 19.05.2013 р. на суму 16 016,20 грн (ПДВ 2 669,20), № 0320/05 від 19.05.2013 р. на суму 12 426,77 грн (ПДВ 2 071,13 грн), № 1089/05 від 26.10.2012 р. на суму 22 986,00 грн (ПДВ 3 831,00 грн).
Із матеріалів справи слідує, що відповідач за отриманий Товар до звернення позивача з даним позовом до суду провів частковий розрахунок на загальну суму 160 262,05 грн.
Таким чином заборгованість відповідача за твердженням позивача за отриманий товар склала 15 159,15 грн - основного боргу та 10 050 грн 51 коп. - інфляційних втрат за період з червня 2013 року по вересень 2015 року та 1 061 грн 14 коп. - 3 % річних за відсутність проведення платежів зі сторони відповідача.
Слід вказати, що вказаний вище розмір заборгованості зафіксований в акті звірки взаємних розрахунків станом на 17.11.20015 р. за підписом лише начальника ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" та його головного бухгалтера та категорично не визнається відповідачем (а.с.76, т.1).
При наявності заперечень зі сторони відповідача щодо отримання товару від позивача на вказану ним у позовній заяві суму, сторонами не заперечується загальна сума оплачених відповідачем грошових коштів.
З огляду на наявні заперечення відповідача до предмету доказування у даній справі входить з'ясування фактичної кількості та вартості переданого позивачем відповідачу товару.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Як вказувалось вище, в якості доказів передачі Товару відповідачу позивачем надано суду видаткові накладні надаючи юридичну оцінку яким суд приймає до уваги наступні положення чинного законодавства.
Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з пунктом 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо неможливо, безпосередньо після її завершення.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Такими доказами можуть бути, зокрема, видаткові накладні, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши надані позивачем видаткові накладні суд дійшов переконливого висновку про те, що останні не підтверджують завершення господарської операції шляхом реалізації товару відповідачу позаяк жодна із видаткових накладних в графі "Одержав" не містить ні підпису, ні печатки, ні зазначення будь-яких даних, які б дали змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої господарської операції, а тому не можуть засвідчувати обставини, які стали підставою для звернення з позовом у даній справі.
З огляду на те, що відповідач у своїх поясненнях підтвердив факт отримання товару за певними видатковими накладними, а також з огляду на те, що позивачем до позовної заяви було долучено в якості доказів передачі товару відповідачу залізничні накладні, які по кількості товару кореспондуються із показниками відображеними у видаткових накладних судом з метою повного та всебічного з'ясування обставин спору було вчинено ряд активних дій по витребуванню доказів від органів ДПС, Регіональних філій ПАТ "Укрзалізниця", інших підприємств за результатами чого судом встановлено наступне.
Згідно із залізничними накладними відправником товару значиться позивач, а одержувачем являлись Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталі", Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранполіс-Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд", Приватне підприємство "АВ-Сервіс".
При цьому в жодній із залізничних накладних відповідач не відображений ні власником вантажу, ні відправником, ні одержувачем.
Листами від 29.01.2016 р. № НЗ-1-10/239 та від від 26.02.2016 р. № НЗ-1-4/514 регіональні філії "Львівська залізниця" і "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" підтвердили факт отримання товару за залізничними накладними Товариством з обмеженою відповідальністю "Наталі", Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранполіс-Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд" та Приватним підприємством "АВ-Сервіс" (а.с.59-61, 199, т.2).
У відповіді на запит суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранполіс-Плюс" надало суду докази наявності правовідносин з відповідачем по поставці товару, який було отримано через нього від позивача за залізничними накладними (а.с.8-29, т.2).
В свою чергу листами від 28.12.2015 р. № 545, від 22.01.2016 р. № 219, від 15.03.2016 р. № 83 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд", а листами від 09.02.2016 р. № 5, від 16.03.2016 р. № 7 Приватне підприємство "АВ-Сервіс" вказали на відсутність будь-яких господарських правовідносин зі сторонами (позивачем та відповідачем) (а.с.195, т.1, а.с.37, 139, 216, 218, т.2).
Листами від 27.11.2015 р. № 34726110, від 16.02.2016 р. № 6995 Вінницьке відділення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області надало інформацію, якою підтвердило наявність в податковому обліку господарських операцій між позивачем та відповідачем за виключенням квітня 2013 року та наявність господарських операцій відповідача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Наталі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранполіс-Плюс", які співпадають по своїй сумі та періоді їх здійснення залізничним накладним, які в свою чергу по кількості товару кореспондують із даними відображеними у відповідних видаткових накладних (а.с.113-138, т.1, а.с.146-177, т.2).
Наведене вище приводить суд до висновку про те, що товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Наталі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранполіс-Плюс" за залізничними накладними № 35355701 36715951 від 31.01.2013 р., № 35355701 37262201 від 25.03.2013 р., № 35355701 37262219 від 25.03.2013 р., № 35355701 37780814 від 07.05.2013 р., № 35355701 37780806 від 07.05.2013 р., № 35355701 37890555 від 19.05.2013 р., № 35355701 37890563 від 19.05.2013 р., поставлявся останнім відповідачем.
Водночас із відповіді Вінницького відділення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області слідує, що в податковому обліку не відображено будь-яких господарських операцій відповідача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд" та Приватним підприємством "АВ-Сервіс".
Суд зазначає, що згідно залізничних накладних № 35355701 37491677 від 13.04.2013 р., № 35355701 37491669 від 13.04.2013 р., № 35355504 37493863 від 14.04.2013 р., № 35355701 35753441 від 26.10.2012 р. одержувачем товару являється Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд" та Приватне підприємство "АВ-Сервіс", а вартість товару за цими накладними становить 47 186,44 грн.
Надаючи оцінку встановленим обставинам в сукупності із нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних відноси суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в зв'язку з недоведеністю позивачем факту передачі відповідачу товару на суму 47 186,44 грн, що із врахуванням розміру вимог заявлених до стягнення, який є меншим від вказаної суми свідчить про відсутність в останнього зобов'язання по оплаті товару.
Відмовляючи в позові, суд з огляду на наявні у справі докази розслідування кримінального провадження № 12015180530000066 від 07.07.2015 р. зауважує, що у випадку доведення у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку факту вчинення злочину, що стосується факту поставки товару і визначення винної у скоєнні такого злочину особи у позивача є право, за визначених процесуальним законом обставин, ініціювати перегляд даного судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
В зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача відповідно до вимог ч.5 ст.49 ГПК України.
23.03.2016 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.значаються
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Головуючий суддя О.О. Банасько
Судді В.В. Матвійчук
Ю.О. Яремчук
Повне рішення складено 25 березня 2016 р.