Справа № 489/2791/15-а
Номер провадження 6-а/489/1/16
Постанова
Іменем України
24 березня 2016 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Недавній А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 (далі-заявник) про визнання рішення протиправним, накладення штрафу, зобов'язання відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив
В грудні 2015 заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова суду від 15.07.2015 виконана не повністю. Позивачу було перераховано та проіндексовано пенсію не з дати припинення її виплати, а з дати поновлення її виплати, тобто з 10.07.2013. Фактично не був проведений перерахунок і індексація пенсії за 10 попередніх років. Такі протиправні дії відповідача вчинені на виконання судового рішення порушують права позивача.
Заявник просив суд зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення від 15.07.2015 у справі 489/2791/15-а, накласти штраф на відповідача за неналежне виконання судового рішення, визнати незаконними дії відповідача щодо винесення рішення від 09.12.2015 №262-к-01 про перерахунок та індексацію пенсії як такі, що не відповідають вище зазначеній постанові суду та законодавству, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та індексацію пенсії за всі роки з моменту призупинення її виплати, тобто з 2003 року і по теперішній час і провести доплату пенсії невиплачених сум з 10.07.2013 і продовжити виплату пенсії відповідно до вимог законодавства України.
13.01.2016 до суду від представника відповідача надійшло заперечення. Зазначають, що судове рішення, винесене на користь заявника виконано управлінням у повному обсязі та чіткій відповідності з його резолютивною частиною.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву, просив про її задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечували.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
15.07.2015 Ленінським районним судом м. Миколаєва винесено постанову у справі провадження № 2а-489-181/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначеною постановою визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва щодо відмови в проведенні індексації та перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до діючого законодавства України та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 10 червня 2013 року відповідно до ст. ст. 2, 43, 46, ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 за № 795, Постанови Правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 за № 22-1 та провести індексацію пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва виплатити ОСОБА_2 різницю між перерахованою та проіндексованою пенсією та фактично виплаченою за період з 10 червня 2013 року та в подальшому проводити виплату пенсії в перерахованому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України - суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З листа Вищого адміністративного суду України від 09.01.2013 р. N 28/12/13-13 вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в резолютивній його частині має бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановлення нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви, оскільки, згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України - в подальшому, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, судовий контроль (у вигляді зобов'язання подати звіт та накладення штрафу) за виконанням судового рішення суд першої інстанції може встановити лише під час прийняття постанови у справі. В іншому випадку, матиме місце зміна судового рішення.
Як слідує з матеріалів справи судовий контроль у вигляді зобов'язання подати звіт суд першої інстанції під час прийняття постанови у справі не встановлював.
З огляду на наведене вище, у випадку якщо суд при вирішенні справи по суті в своїй постанові не зобов'язував подати звіт про виконання рішення суду, то він позбавлений права зобов'язувати надати звіт про виконання судового рішення, розглядати поданий звіт на виконання постанови суду першої інстанцій, встановлювати новий строк для подання звіту, якщо такий не подано.
Крім того, заявник в своїй заві просив суд накласти штраф на відповідача за неналежне виконання судового рішення. Проте суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки вона по своїй суті є наслідком застосування ч. 1 ст. 267 КАС України, тобто неналежного виконання обов'язку щодо подачі звіту.
Що стосується вимоги заявника про визнання протиправним рішення відповідача від 09.12.2015 №262-к-01 як такого, що не відповідає чинному законодавству, то суд виходить з такого.
Згідно з ч. 9 ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Таким чином, законодавець передбачив, що у випадку коли при виконанні постанови суб'єкт владних повноважень порушить права позивача у спорі, що вже був розглянутий судом, позивач може звернутись до суду з заявою та визнати такі дії, рішення, бездіяльність протиправними.
Положеннями статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачена індексація та перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.
Фактично законодавцем у вище зазначеній нормі визначено питання "осучаснення" пенсії та закріплено механізм здійснення перерахунку пенсії. При цьому, суд зазначає, що для реалізації такого механізму не передбачено законом обов'язок пенсіонера звертатися до УПФУ з заявами про перерахунок пенсії. Такий перерахунок має здійснювати самостійно (автоматично) УПФУ.
В матеріалах пенсійної справи, що була надана суду представником відповідача міститься довідка, з перерахунку пенсії позивача в т. ч. її "осучаснення".
На додаток до цього представник зазначила, що при перевірці Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області отримано відповідь, що постанова суду має виконуватись у чіткій відповідності з резолютивною частиною постанови, тобто застосовано тільки норми (статті), які вказані в резолютивній частині рішення суду.
Проте суд зазначає, що при виконання судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен застосовувати все чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини і не уникати цього, посилаючись лише на те, що необхідно діяти в чіткій відповідності з резолютивною частиною судового рішення (викладеними нормами законодавства). Резолютивна частина рішення суду не може містити перелік всіх статей, які підлягають застосуванню. Не можна також сприймати наявність судового рішення, яке ухвалене на користь позивача, як якусь виключну обставину, що виключає застосування до відповідача інших норм законодавства. УПФУ не повинно використовувати судове рішення для погіршення (звуження) прав людини, особливо коли в рішенні про це не йде мова.
За такого рішення УПФУ №262-к-01 від 09.12.2015 є таким, що не відповідає вимогам закону, а тому в цій частині вимоги заявника підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 162, 267 КАС України суд
постановив
Заяву ОСОБА_1 про визнання рішення протиправним, накладення штрафу, зобов'язання відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва №262-к-01 від 09.12.2015.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту її отримання.
Суддя В. В. Кокорєв