Справа № 1416/7509/12
Номер провадження 2/1416/3279/12
30 жовтня 2012 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Антоненко А. С.,
за участі позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2, посилаючись на те, що сім'я розпалася через те, що вони втратили взаємну повагу, розуміння, збереження шлюбу стало неможливими. На даний час шлюбні відносини між ними фактично припинені. Примирення з відповідачем за таких обставин неможливе.
В судовому засіданні позивач підтримала позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені нею в позовній заяві, наполягала на задоволенні позову.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував. Вказав, що розірвання шлюбу відповідає інтересам обох сторін.
Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії 1-ФП № 026642, 22 листопада 1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району міста Миколаєва зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що зроблено запис за № 859.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії 1-ФП № 033938 позивач і відповідач мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач, як на підставу позову послалася на обставини, які визнані в судовому засіданні відповідачем, а саме, що проживання однією сім'єю припинено два роки тому, через те, що в них різні погляди на життєво важливі питання, що спільне життя і збереження шлюбу не можливе.
Спору про місце проживання неповнолітньої дитини та про поділ майна, яке набуте подружжям спільно за час перебування у шлюбі, на час розгляду справи не має.
З'ясувавши обставини справи, враховуючи думку обох сторін, суд приходить до висновку про недоцільність застосування заходів, передбачених ст. 111 СК України, щодо примирення подружжя.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню так як судом встановлено, що сторони прийшли до спільної згоди розірвати шлюб, шлюбні стосунки фактично припинено подружжям, а їх поновлення та примирення сторін не можливе та подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох з подружжя.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 107,3 грн., що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 22 листопада 1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району міста Миколаєва, актовий запис в книзі № 859 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 107,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Кокорєв