Справа № 526/2543/15-ц
Провадження № 2/526/66/2016
22 березня 2016 року м. Гадяч
Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Прокоп'євої Ю.Б.,
за участю секретаря - Лопушняк Т.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача адвоката - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадячі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, суд, -
03.12.2015 року, позивач ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» матеріальну шкоду в розмірі 67608,69 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 25 березня 2013 року о 20 годині 00 хвилин в м. Києві у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху України скоїлась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1,який належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієна ОСОБА_6», поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1602128.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку №1477, виконаним на замовлення ПрАТ «УСК «Княжа Вієна ОСОБА_6» від 12.05.2014 року вартість відновлюваного ремонту, спричиненого автомобілю Хюндай Туксон, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 116608,69 грн., але відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1602128 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн, також вищевказаним Договором передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн. Тобто, власнику автомобіля Хюндай Туксон ОСОБА_5 страховою компанією було відшкодовано збиток у розмірі 49000,00 грн.
Таким чином різниця між реальною шкодою завданою автомобілю Хюндай Туксон, та відшкодованою ПрАТ «УСК «Княжа Вієна ОСОБА_6» становить 67608,69 грн.
Власник пошкодженого автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 звернулася до Дарницького районного суду з позовом до ПП «Автотранспортне підприємство Фаворит - Транстехсервіс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. 27 листопада 2014 року Дарницький районний суд виніс рішення стосовно цього позову, та задовольнив вимоги позивача частково, а саме вирішив стягнути з Відповідача ПП «Автотранспортне підприємство Фаворит-Транстехсервіс» матеріальну шкоду у розмірі 67608,69 грн, моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн, та судовий збір у розмірі 686,06 грн. Всього 69294,78 грн.
Приватне підприємство «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» відповідно до рішення Дарницького районного суду сплатило на користь ОСОБА_5 69294,78 грн, розрахунки повністю були здійснені 03.06.2015 року.
Відповідно, Приватне підприємство «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» повністю відшкодувавши шкоду, завдану з вини його працівника ОСОБА_2 при виконанні останнім своїх трудових обов'язків, має право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_2 в розмірі виплаченого відшкодування. ОСОБА_2, на підставі Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну ОСОБА_4 підприємству «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» внаслідок порушення ОСОБА_2 покладених на нього трудових обов'язків. Відповідач відшкодувати заподіяну шкоду у добровільному порядку відмовився, та взагалі зник і перестав відповідати навіть на телефонні дзвінки.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» матеріальну шкоду у порядку регресу в розмірі 67608,69 грн. на підставі ст. 1191 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання з'явився та надав пояснення відповідно вищевикладеному.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав та пояснив, що він дійсно перебував у трудових відносинах з позивачем ОСОБА_4 підприємством «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс». Та у зв'язку з тим, що він заподіяв шкоду позивачу під час виконання ним своїх трудових обов'язків, вважає, що на нього може бути покладена відповідальність лише у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_3, у судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечував та посилаючись на Постанову Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 року № 14 п. 8, ст. ст. 134, 135-1 КЗпП, пояснив, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 заподіяв шкоду позивачу під час виконання ним своїх трудових обов'язків, на нього може бути покладено відповідальність у розмірі лише середньомісячної заробітної плати, відповідно до ч. 1 ст. 132 КЗпП
Суд, вислухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. Так згідно зазначеної постанови 26.03.2014 р. о 20.00 в м. Києві сталося ДТП за участю автомобіля НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_4, що належав ОСОБА_5
Станом на 26.03.2014 р. автомобіль НОМЕР_5 був предметом лізингу та за договором фінансового лізингу №20/13 від 30.09.2013р. переданий ПП «Автотранспортне підприємство «Фаворит-Транстехсервіс».
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ПП «Автотранспортне підприємство «Фаворит-Транстехсервіс», третя особа ТОВ «Фінансовакомпанія «Інвест ОСОБА_7» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнив частково, та стягнуто з ПП «Автотранспортне підприємство Фаворит-Транстехсервіс» матеріальну шкоду у розмірі 67608,69 грн, моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн, та судовий збір у розмірі 686,06 грн. В іншій частині вимог відмовлено.
Судом встановлено, що в момент вчинення ДТП, а саме 26.03.2014 р. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПП «АТП «Фаворит-Транстехсервіс», що підтверджується копією трудового договору від 26.02.2014р. та не заперечується сторонами.
Відповідно до довідки № 21/03 від 21.03.2016 року, виданої директором ПП «АП «Фаворит-Транстехсервіс» ОСОБА_8, ОСОБА_2 працював у ПП АТП «Фаворит-транстехсервіс» на посаді водія. Посадовий оклад становив 5100 грн., та заробітна плата за останні відпрацьовані шість місяців (червень 2014 року по листопад 2014 року) склала 30600 грн.
26.02.2014 р. з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей які належать ПП «АТП «Фаворит-Транстехсервіс», між ПП «АП «Фаворит-Транстехсервіс» та ОСОБА_2 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (далі - Договір).
Згідно п.1 зазначеного Договору працівник ОСОБА_2, який займає посаду водія, безпосередньо пов'язану з перевезенням пасажирів та їх багажу по території України, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.
Згідно п.3 Договору у випадку незабезпечення з вини Працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитків, завданих підприємству та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» розглядаючи спори щодо відшкодування шкоди працівником, суд у кожному окремому випадку зобов'язаний дослідити обставини, від яких залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема з'ясувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, що забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Відповідно до платіжних доручень № 185,75943 від 30.04.2015 року, № 1835,75987 від 03.06.2015 року, № 211140 від 09.02.2015 року, № НОМЕР_6 від 10.03.2015 року, № 211111 від 19.01.2015 року, ОСОБА_4 підприємством «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» було сплачено на користь ОСОБА_5 суму завданої шкоди автомобіля на загальну суму 67608 грн. 69 коп.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність прямої дійсної шкоди та її розмір, яка була заподіяна з вини ОСОБА_2, враховуючи те, що позивач повністю відшкодував завдану ОСОБА_2 шкоду, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З урахуванням зазначеного, суд також стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1218 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» матеріальну шкоду в розмірі 67608 (шістдесят сім тисяч шістсот вісім) грн. 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підприємства «Автотранспортне підприємство “Фаворит-Транстехсервіс» судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - Ю. Б. Прокоп'єва