Справа № 368/489/16-ц
Провадження № 2-о/368/24/16
Рішення
іменем України
"24" березня 2016 р.
Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого - судді Шевченко І.І.
при секретарі Гребеневич А.І.
з участю представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Кагарлицька міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин, -
представник заявника просить суд встановити факт, що дійсно ОСОБА_3, яка померла 07 квітня 2015 року в м. Кагарлику Київської області, являлася заявнику рідною сестрою, посилаючись на те, що 07 квітня 2015 року померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про смерть, яка була її рідною сестрою.
Її дівоче прізвище та сестри було ОСОБА_4, але 30.08.1985 року вона вийшла заміж за ОСОБА_5 і прийняла його прізвище, що стверджується копією свідоцтва про одруження, а її сестра ОСОБА_3, 18.08.1970 року, вийшла заміж за ОСОБА_6 і прийняла його прізвище, що стверджується копією актового запису про укладання шлюбу за № 61 від 18.08.1970 року.
Після смерті її рідної сестри, відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку по провулку Маяковського 18 в м. Кагарлику та земельного паю, спадкоємців першої черги за законом в її сестри немає. Заповіту вона не складала.
Вона являється єдиним спадкоємцем за законом, у відповідності до ст. 1262 ЦК України друга черга спадкоємців, після смерті її рідної сестри ОСОБА_3.
На підставі рішення Кагарлицького районного суду від 05 лютого 2016 року вона звернулася до нотаріуса із заявою про вступ в спадщину і їй нотаріус видав витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи після смерті її сестри ОСОБА_3, що стверджується його копією.
Але оформити та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї рідної сестри вона не змогла, оскільки їй необхідно було надати нотаріусу безспірні підтвердження родинних відносин, тобто свідоцтва про їхні з сестрою народження, що стверджується відмовою нотаріуса від 14.03.2016 року.
Але вона не в змозі надати нотаріусу свідоцтва про їхнє народження, в зв'язку з їхньою відсутністю, що стверджується повідомленнями Головного територіального Управління юстиції у Київській області від 18.12.2015 року та від 21.12.2015 року .
В зв'язку з цим вона вимушена звернутися до суду.
Той факт, що померла ОСОБА_3 дійсно була її рідною сестрою стверджується копією її свідоцтва про одруження від 30.08.1985 року, копією актового запису про укладення шлюбу № 61 від 18.08.1970 року її сестри, копією рішення суду від 05.02.2016 року, крім цього даний факт можуть ствердити в суді свідки, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_7.
Представник заінтересованої особи в особі Кагарлицької міської ради в судове засідання, подавши до суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність представника ради. Заяву визнають в повному обсязі.
Суд, вислухавши представника заявника, свідків і вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне заяву задовольнити.
Суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
07 квітня 2015 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ОК № 335369 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області.
За життя ОСОБА_3 заповіт на все своє майно складений не був.
20 серпня 2015 року приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_8 було заведено спадкову справу № 29/2015 до майна померлої 07 квітня 2015 року ОСОБА_3
05 лютого 2016 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області заявнику ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст.. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.. ст.. 1261 - 1265 ЦК України передбачено черговість прийняття спадщини.
Згідно ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ст.. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Згідно ст.. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ст.. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Після смерті ОСОБА_3 спадкоємців першої черги не має.
Згідно ст.. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Заявник ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги.
Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_9 і заявник ОСОБА_2 є рідними сестрами. Він також є їм рідним братом. Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що вона добре знала як померлу, так і ОСОБА_2, оскільки вона є їхньою золицею.
Листами Головного територіального управління юстиції у Київській області № 64556-3.1-13 від 21.12.2015 року та № 64558-3.1-1 від 18.12.2015 року заявника ОСОБА_2 було повідомлено, що відсутні актовий запис про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_12.
На підставі вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд встановив, що встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не суперечить закону та направлене на захист інтересів та прав заявника у справі, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Тобто, суд вважає, що представник заявника довела та підтвердила належними доказами обставини викладені у заяві, за таких обставин, можливо встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: ОСОБА_3, яка померла 07 квітня 2015 року в м. Кагарлику Київської області, являється ОСОБА_2 рідною сестрою.
На підставі викладеного і керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 256 ч.1 п. 6, 274 -278 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: Кагарлицька міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що дійсно ОСОБА_3, яка померла 07 квітня 2015 року в м. Кагарлику Київської області, являється ОСОБА_2 рідною сестрою.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І.І. Шевченко