04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2016 р. Справа№ 910/26128/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Алданової С.О.
Зубець Л.П.
при секретарі Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача Рижий А.А.. - дов. № б/н від 28.09.2015 року
від відповідача Хававка Е.М. - дов. № 1-791 від 16.12.2015 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАІС»
на ухвалу господарського суду міста Києва
від 26.02.2016 року (суддя Привалов А.І.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю
«Столичний млин»
про розстрочку виконання рішення
у справі №910/26128/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАІС»
(далі - ТОВ «МАІС»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Столичний Млин» (далі - ТОВ «Столичний млин»)
про стягнення 1 214 717, 63 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2016 року у справі № 910/26128/15 задоволено заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2015р. з урахуванням зміни рішення постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. в частині стягнення пені та 3% річних; розстрочено виконання рішення за наступним графіком сплати ТОВ «Столичний Млин» заборгованості, пені, 3% річних та витрат по сплаті судового збору: до 26.03.2016р. - 360 017,14 грн.; до 26.04.2016р. - 360 017,14 грн.; до 26.05.2016р. - 360 017,14 грн.
Не погодившись із згаданою ухвалою місцевого суду, ТОВ «МАІС» оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні заяви ТОВ «Столичний млин» про розстрочення виконання рішення відмовити. В обґрунтування своїх вимог ТОВ «МАІС» посилалося на те, що задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення, місцевий суд врахував оборотно-сальдові відомості, надані відповідачем на обґрунтування своєї заяви про розстрочку виконання рішення, які не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують реального розміру дебіторської заборгованості відповідача. Крім цього, за твердженнями позивача відповідач не заперечував проти наявної заборгованості, однак з моменту звернення до суду та до дати розгляду даної заяви відповідачем було здійснено лише 2 платежі - на 10 000, 00 грн. в жовтні 2015 року та 100 000, 00 грн. 25 лютого 2016 року, що свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами. Розглядаючи заяву відповідача про розстрочення судового рішення, місцевим судом враховано лише фінансовий стан останнього та жодним чином не з»ясовано обставин, які б утруднювали виконання рішення тощо.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2016 року апеляційну скаргу ТОВ «МАІС» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П. та призначено до розгляду на 23.03.2016 року.
21.03.2016 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в яких останній просить оскаржену ухвалу суду як законну та обґрунтовану залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «МАІС» без задоволення.
Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нову, якою у задоволенні заяви ТОВ «Столичний млин» про розстрочення виконання рішення у справі № 910/26128/15 відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а оскаржену ухвалу місцевого суду як законну та обґрунтовану залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «Столичний Млин» на користь ТОВ «МАІС» 1 120 000 грн. 00 коп. основного боргу, 39 168 грн. 14 коп. пені, 6381 грн. 22 коп. 3% річних та 17 483 грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Київської апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015р. змінено в частині стягнення пені та 3% річних.
19.02.2016р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015р. та постанови Київської апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. видано відповідні накази.
12.02.2016 року на адресу Господарського суду міста Києва від ТОВ «Столичний Млин» надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду на три місяці рівними частинами. Заява відповідача мотивована тим, що виконання рішення від 26.11.2015 року у справі № 910/26128/15 вкрай ускладнене важким матеріальним становищем боржника, у якого наявна велика дебіторська заборгованість, зокрема, в розмірі 69 591 818,52 грн. При цьому відповідач просив суд звернути увагу, що ТОВ «Столичний млин» сплачує заборгованість ПАТ «Асвіо Банк» за договором про надання відзивної відновлювальної кредитної лінії № 03-201/15К від 24.02.2015 року та заборгованість по іншим договорам за рішеннями господарських судів, відтак одночасне виконання рішення суду від 26.11.2015 року у справі № 910/26128/15 унеможливить виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, в тому числі мирових угод та договорів про реструктуризацію тощо. Крім того, відповідачем 26.02.2016 року подано уточнення до заяви про розстрочку виконання рішення суду, згідно якого відповідач частково сплатив заборгованість перед позивачем в розмірі 100 000,00 грн. тощо.
Постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий суд посилався на постанову пленуму Вищого господарського суду №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зокрема п.7.2. про те, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Одночасно судом першої інстанції підставно враховано, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі в зв'язку із великою дебіторською заборгованістю в розмірі 69 591 818, 52 грн., одним з основних боржників ТОВ «Столичний млин» є ПАТ «Київхліб», яке відіграє стратегічне значення в забезпеченні міста Києва та Київської області хлібом і хлібобулочними виробами. Водночас, на даний час здійснюється державне регулювання відпускних цін на деякі види хліба та хлібобулочних виробів, що призводить до несвоєчасних розрахунків ПАТ «Київхліб» з ТОВ «Столичний млин». Крім цього, по відношенню до відповідача господарським судом прийнято декілька рішень, заходи по виконанню яких вчиняються відповідачем, і з деякими кредиторами було підписано мирові угоди, які також виконуються згідно затверджених графіків тощо.
Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.
Так, приписами ч.1 ст.121 ГПК України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Разом з тим, положеннями ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а також не міститься вимог до змісту заяви про розстрочку виконання рішення. Проте зі змісту ст.121 ГПК України видно, що заява повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення, а до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Докази на підтвердження зазначених обставин суд оцінює за правилами ст.43 ГПК України.
У відповідності до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, господарський суд не зобов'язаний задовольняти таку заяву, а має право на підставі ст.121 ГПК України за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою розстрочити виконання рішення.
Як вище згадувалось, п.7.2. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття передбачених статтею 121 ГПК заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причини, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений термін, є поважними, в зв'язку з чим задовольнив заяву та розстрочив виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року з урахуванням його зміни згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 року в частині стягнення пені та 3% річних на три місяці.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали не знаходить, тим більше, що відповідач на виконання оскарженої ухвали вніс перший платіж, зокрема, до 26.03.2016 року сплатив 360 017грн. 14 коп. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАІС» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 26.02.2016 року у справі № 910/26128/15 - без змін.
Матеріали справи № 910/26128/15 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді С.О. Алданова
Л.П. Зубець