Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" березня 2016 р.Справа № 922/339/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.
розглянувши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства “У.П.Е.К.”, 61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, код ЄДРПОУ 23001858;
до публічного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”, 61007, м. Харків, пр. Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295;
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 28.12.2015 р.);
відповідача - ОСОБА_2В.(довіреність №85/1244 від 25.12.2015 .)
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство “У.П.Е.К.” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” про стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми боргу в розмірі 175 330,46 грн. та інфляційних витрат в розмірі 281 741,71 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору поставки № 8/05/14 від 08.05.2014 р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2016 р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 17.02.2016 р.
Суд перейшов до розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.03.2016 р.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 6910 від 01.03.201 р.) та додаткових поясненнях до відзиву (вх. № 7082 від 02.03.2016 р.), а його повноважний представник в судовому засіданні 01.03.2016 р. проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях до відзиву, зокрема зазначивши, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних є необґрунтованими та помилково розрахованими, без врахування фактичних сум погашеної заборгованості, а також, що сума боргу відповідача перед позивачем є меншою, ніж заявлена в позові.
В судовому засіданні відповідач звернувся до суду з заявою (вх. № 9498 від 22.03.2016 р.) про затвердження мирової угоди по справі № 922/339/16, укладеної між позивачем та відповідачем.
До заяви було надано новий розрахунок суми позову, а також мирову угоду від 21.03.2016 р., відповідно до умов якої сторони погодили наступне:
1 Приватне акціонерне товариство “У.П.Е.К.” (скорочене найменування - АТ “У.П.Е.К.”), позивач у справі № 922/339/16, що перебуває в провадженні господарського уду Харківської області, в особі повноважного представника ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 28.12.2015 р., та
2 Публічне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” (скорочене найменування - АТ “ТХЗ”), відповідач у справі № 922/339/16, в особі повноважного представника ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 85/1269 від 09.03.2016 року,
надалі іменовані “Сторони”
3 уклали дану ОСОБА_2 угоду у справі № 922/339/16, позовні вимоги в якій АТ “У.П.Е.К.” до АТ “ХТЗ” з урахуванням судового збору складають 463 928,26 грн., про наступне
1. ОСОБА_3 угоди дійшли згоди про погодження визнаної суми позовних вимог в розмірі 421 170,13 грн., судового збору в розмірі 6 317,55 грн., загалом - 427 487,68 грн.
2. Приватне акціонерне товариство “У.П.Е.К.” відмовляється від позову в частині позовних вимог в розмірі 35 902,04 грн., судового збору в розмірі 538,54 грн., а загалом від стягнення 36 440,58 грн., що перевищують погоджену Сторонами визнану суму заборгованості 427 487,68 грн.
3. Публічне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” зобов'язується сплатити на користь Приватного акціонерного товариства “У.П.Е.К.” 427 488,02 грн. за наступним графіком: 85 497,54 - не пізніше 30 квітня 2016 року, 85 497,54 - не пізніше 31 травня 2016 року, 85 497,54 грн. - не пізніше 30 червня 2016 року, 85 497,54 - не пізніше 31 липня 2016 року, 85 497,54 - не пізніше 31 серпня 2016 року.
4. Дана мирова угода підлягає затвердженню господарським судом Харківської області.
5. Дана мирова угода складена в трьох екземплярах.
Підписи сторін.
Мирову угоду від 21.03.2016 р. по справі № 922/339/16 було підписано з боку позивача - ОСОБА_1 та з боку відповідача - ОСОБА_2
Разом з тим, представник позивача звернувся до суду з заявою (вх. № 9492 від 22.03.2016 р.) про відмову позовних вимог в частині 35 902,04 грн. у зв'язку з укладенням між сторонами по справі мирової угоди та просив суд в частині зазначених вимог припинити провадження по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2015 р. по справі № 922/995/15 позов задоволено частково, стягнуто з товариства з публічного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” на користь приватного акціонерного товариства “У.П.Е.К.” заборговансість за договором постачання № 8/05/14 від 08.05.2014 р. у розмірі 10 062 204,00 грн., пеню у розмірі 1 265 228,11 грн., 3% річних у розмірі 112 970,06 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 316 193,83 грн. При цьому рішеннями суду встановлено наступні факти:
08.05.2014 р. між приватним акціонерним товариством “У.П.Е.К.” та публічним акціонерним товариством “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” було укладено договір постачання № 8/05/14, згідно якого позивач зобов'язався надати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити на умовах, визначених даним договором запасні частини, що призначені для комплектування тракторів типа ХТЗ-17221, ХТЗ-17222, ХТЗ-16131, ХТЗ-150К-09, Т-156Б-09, Т-150-05-09.
Згідно до специфікації № 1 від 15 вересня 2014 року Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." було поставлено Публічному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" товар на суму 8900136,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1483356,00 грн., а саме: по видатковій накладній № У0000000180 від 29 вересня 2014 року на суму 497692,80 грн.; по видатковій накладній № У0000000179 від 29 вересня 2014 року на суму 497692,80 грн.; по видатковій накладній № У0000000178 від 29 вересня 2014 року на суму 829488,00 грн.; по видатковій накладній № У0000000177 від 29 вересня 2014 року на суму 663590,40 грн.; по видатковій накладній № У0000000176 від 29 вересня 2014 року на суму 829488,00 грн.; по видатковій накладній № У0000000175 від 29 вересня 2014 року на суму 430423,20 грн.; по видатковій накладній № У0000000174 від 29 вересня 2014 року на суму 765196,80 грн.; по видатковій накладній № У0000000199 від 30 вересня 2014 року на суму 539167,20 грн.; по видатковій накладній № У0000000198 від 30 вересня 2014 року на суму 746539,20 грн.; по видатковій накладній № У0000000197 від 30 вересня 2014 року на суму 290320,80 грн.; по видатковій накладній № У0000000200 від 30 вересня 2014 року на суму 746539,20 грн.; по видатковій накладній № У0000000201 від 30 вересня 2014 року на суму 746539,20 грн.; по видатковій накладній № У0000000202 від 30 вересня 2014 року на суму 239124,00 грн.; по видатковій накладній № У0000000203 від 30 вересня 2014 року на суму 124423,20 грн.; по видатковій накладній № У0000000204 від 30 вересня 2014 року на суму 622116,00 грн.; по видатковій накладній № У0000000205 від 30 вересня 2014 року на суму 331795,20 грн. та по видатковій накладній № У0000000180 від 29 вересня 2014 року на суму 497692,80 грн.;
Відповідно до специфікації № 2 від 18 вересня 2014 року Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." було поставлено Публічному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" товар на суму 1162068,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 193678,00 грн., а саме: по видатковій накладній № У0000000212 від 21 жовтня 2014 року на суму 238812,00 грн.; по видатковій накладній № У0000000213 від 21 жовтня 2014 року на суму 15000,00 грн.; по видатковій накладній № У0000000218 від 27 жовтня 2014 року на суму 244665,60 грн. та по видатковій накладній № У0000000219 від 27 жовтня 2014 року на суму 663590,40 грн.;
Однак, публічним акціонерним товариством “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” умови договору були порушені, розрахунок за отриману продукцію у 30-денний строк з моменту відвантаження товару не здійснено в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 10062204,00 грн. у тому числі ПДВ - 1677034,00 грн.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує, що сума основного боргу станом на 11.02.2016 р. за договором № 8/05/14 від 08.05.2014 р. не змінилась і складає 10 062 204,00 грн., у зв'язку з чим позивачем заявлено даний позов про стягнення з відповідача: 175 330,46 грн. 3% річних за період з 14.07.2015 р. по 10.02.2016 р. та 281 741,71 грн. інфляційних витрат за період з 14.07.2015 р. по 10.02.2016 р.
Приписами п. 1 статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з вимогами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011№ 11/109).
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому суд вважає правомірними заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості за договором № 8/05/14 від 08.05.2014 р. встановлену рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2015 р. по справі № 922/995/15.
Позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 175 330,46 грн. та інфляційних витрат в розмірі 281 741,71 грн., разом 457 072,17 грн.
Водночас, представник позивача звернувся до суду з заявою (вх. № 9492 від 22.03.2016 р.), в якому відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 35 902,04 грн.
Відповідно до ч.1 п.4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги, що позивач відмовився від заявлених позовних вимог в частині стягнення 35 902,04 грн., дана відмова подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, не порушує чиї - не будь права та охоронювані законом інтереси і не суперечить чинному законодавству України, при цьому наслідки такої процесуальної дії відомі заявнику, про що зазначено ним в відповідній заяві, а тому приймається судом і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.
З наданого суду нового розрахунку суми позову позивачем зазначений розмір 3 % річних у сумі 166 269,59 грн. та розмір інфляційних витрат у сумі 254 900,54 грн., разом - 421170,13 грн.
Водночас, відповідач звернувся до суду із заявою про затвердження мирової угоди від 21.03.2016 р. у справі № 922/339/16, яку підписано зі сторони позивача - ОСОБА_1 (на підставі довіреності від 28.12.2015 р.) та зі сторони відповідача ОСОБА_2 (на підставі довіреності № 85/1269 від 09.03.2016 р.), з якої (п. 1, 3) вбачається, що сторони дійшли згоди про погодження суми позовних вимог в розмірі 421 170,13 грн., яка складається з 3 % річних за період з 14.07.2015 р. по 10.02.2016 р. та інфляційних витрат за період з 14.07.2015 р. по 10.02.2016 р. у розмірі 254 900,54 грн., та відповідач зобов'язується сплатити зазначену суму коштів на користь позивача.
До затвердження мирової угоди господарським судом за приписом ст. 78 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснено наслідки вчинення відповідних процесуальних дій, перевірено повноваження представників сторін на вчинення цих дій.
За приписом п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України укладення сторонами мирової угоди, яка затверджена судом, є підставою для припинення провадження по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, враховуючи часткову відмову позивача від позову, приймаючи до уваги подану мирову угоду по даній справі господарський суд Харківської області затверджує в частині позовних вимог про стягнення 427 487,68., як таку, що відповідає матеріалам справи, чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, роз'яснивши при цьому наслідки такої процесуальної дії та перевіривши повноваження щодо її укладання у відповідності зі ст. 78 ГПК України.
Враховуючи зазначені обставини, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п.7 ст.80 ГПК України.
За змістом п.4.5. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду, однак, чинним законодавством не передбачена можливість стягнення судового збору за даним процесуальним документом. Разом з тим, оскільки позивач відмовився від позову в частині стягнення 35 902,04 грн., то і судовий збір за вказані вимоги не нараховується. В іншій же частині сторони дійшли згоди стосовно судових витрат у справі та відповідач зобов'язався відшкодувати витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 317,55 грн. позивачу (п. 1 мирової угоди від 21.03.2016 р.).
На підставі наведеного, керуючись статей 22, 32, 33, 43, 49, 78, п.4, п.7 ст. 80, ст. 86 ГПК України,
1. Прийняти часткову відмову позивача від позову.
2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 35 902,04 грн. інфляційних витрат, 3 % річних, а також 538,54 грн. судового збору припинити.
3. Затвердити мирову угоду у справі №922/339/16 укладену 21.03.2016 року такого змісту:
1 Приватне акціонерне товариство “У.П.Е.К.” (скорочене найменування - АТ “У.П.Е.К.”), позивач у справі № 922/339/16, що перебуває в провадженні господарського уду Харківської області, в особі повноважного представника ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 28.12.2015 р., та
2 Публічне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” (скорочене найменування - АТ “ТХЗ”), відповідач у справі № 922/339/16, в особі повноважного представника ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 85/1269 від 09.03.2016 року,
надалі іменовані “Сторони”
3 уклали дану ОСОБА_2 угоду у справі № 922/339/16, позовні вимоги в якій АТ “У.П.Е.К.” до АТ “ХТЗ” з урахуванням судового збору складають 463 928,26 грн., про наступне
1. ОСОБА_3 угоди дійшли згоди про погодження визнаної суми позовних вимог в розмірі 421 170,13 грн., судового збору в розмірі 6 317,55 грн., загалом - 427 487,68 грн.
2. Приватне акціонерне товариство “У.П.Е.К.” відмовляється від позову в частині позовних вимог в розмірі 35 902,04 грн., судового збору в розмірі 538,54 грн., а загалом від стягнення 36 440,58 грн., що перевищують погоджену Сторонами визнану суму заборгованості 427 487,68 грн.
3. Публічне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” зобов'язується сплатити на користь Приватного акціонерного товариства “У.П.Е.К.” 427 488,02 грн. за наступним графіком: 85 497,54 - не пізніше 30 квітня 2016 року, 85 497,54 - не пізніше 31 травня 2016 року, 85 497,54 грн. - не пізніше 30 червня 2016 року, 85 497,54 - не пізніше 31 липня 2016 року, 85 497,54 - не пізніше 31 серпня 2016 року.
4. Дана мирова угода підлягає затвердженню господарським судом Харківської області.
5. Дана мирова угода складена в трьох екземплярах.
4. Дана ухвала відповідно до норм Закону України „Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 22.03.2016 року, та може бути пред'явлена до виконання протягом року, тобто до 23.03.2017 року.
Стягувачем за цією ухвалою є - Приватне акціонерне товариство “У.П.Е.К.” (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, код ЄДРПОУ 23001858);
боржником - Публічне акціонерне товариство “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” (61007, м. Харків, пр. Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295).
5. Провадження у справі №922/339/16 припинити.
Наслідки припинення провадження по справі, передбачені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, сторонам відомі.
Суддя ОСОБА_4