04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2016 р. Справа№ 911/5215/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.;
від позивача (прокуратура): Попельнюк В.В. - посвідчення № 031858 від 02.02.2015;
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: Бойчук Д.В. - представник за довіреністю б/н від 29.12.2015;
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2016
у справі № 911/5215/15 (головуючий суддя - Конюх О.В.)
за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області
до 1. Погребської сільської ради Броварського району Київської області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідроекоресурс"
про визнання інвестиційного договору недійсним,
До Господарського суду Київської області звернувся Броварський міжрайонний прокурор Київської області (надалі - позивач) з позовом до Погребської сільської ради Броварського району (надалі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідроекоресурс" (надалі - відповідач 2) про визнання інвестиційного договору недійсним.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2016 позов Броварського міжрайонного прокурора Київської області у справі № 911/5215/15 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач 22.02.2016 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2016 у справі № 911/5215/15 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права, в неповному обсязі з'ясував обставини справи, зокрема, на думку апелянта, дійшов неправомірного висновку про залишення позову без розгляду через відсутність доказів сплати судового збору, оскільки прокуратурі ухвалою від 09.12.2015 було відстрочено сплату судового збору, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, а тому вважає, що судовий збір мав бути стягнутий за результатами розгляду справи судом першої інстанції. При цьому до поданої апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору. Однак, до винесення ухвали про прийняття апеляційної скарги платіжне доручення № 257 від 01.03.2016 було дослане прокуратурою до суду апеляційної інстанції з клопотанням про його долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2016 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження в наступному складі суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В. (згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.03.2016), розгляд справи призначено на 22.03.2016.
В судовому засіданні 22.03.2016 представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду від 15.02.2016 у даній справі скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Також зазначив, що поза увагою місцевого господарського суду залишились доводи позивача про неможливість сплатити суму судового збору, оскільки згідно довідки відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Київської області на 2016 рік заплановано надходження з Генеральної прокуратури України коштів для сплати судового збору у розмірі 972 527 грн. На даний час на розрахунковий рахунок прокуратури області надійшла лише частина із вказаної суми, яка використана в повному обсязі. А тому позивач просив стягнути несплачену суму судового збору судовим рішенням за результатами розгляду даної справи судом першої інстанції.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення ухвали від 12.03.2016.
В судовому засіданні 22.03.2016 представник відповідача 2 надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, який підтримав в судовому засіданні, просив апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 15.02.2016 повернути. Зазначив, що однією із засад здійснення правосуддя є рівність учасників судового процесу, чинним законодавством визначено, що платниками судового збору - є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. А тому вважає, що відстрочка сплати судового збору порушує рівність учасників судового процесу. Тоді як місцевий господарський суд правомірно залишив позов без розгляду через несплату судового збору. Окрім цього, просив суд надати можливість для ознайомлення з матеріалами справи, в результаті чого у судовому засіданні 22.03.2016 було оголошено перерву (про що зазначено в протоколі судового засідання).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, наданих сторонами, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2015 у даній справі прокурору відстрочено в порядку ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сплату судового збору, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, порушено провадження у справі № 911/5215/15, справу призначено до розгляду на 11.01.2016.
Розгляд справи місцевим господарським судом неодноразово відкладався, зокрема, у зв'язку із необхідністю з'ясування додаткових обставин, витребування додаткових доказів у справі.
08.02.2016р. прокуратурою були подані витребувані судом документи, в тому числі копія робочого проекту «Покращення санітарно-екологічного стану водоймища «Погребський старик» (водовідвідний канал в заплаві р. Десна) на території Погребської сільської ради Броварського району, 1-а черга» в чотирьох томах, на реалізацію якого був спрямований оспорюваний договір, який включає в тому числі оцінку впливу на навколишнє середовище, робочі креслення, кошторисну документацію.
В оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду зазначається, що судом у порядку частини третьої ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 08.02.2016 оголошено перерву до 15.02.2016 у зв'язку із необхідністю витребування додатково поданих документів, про що присутні представники сторін були повідомлені особисто під розпис. Однак, в повідомленні від 08.02.2016 зазначено, що перерву у даній справі оголошено у зв'язку з необхідністю вивчення додатково поданих документів. При цьому з протоколу судового засідання від 08.02.2016 (т. 2 а.с. 223) вбачається, що в судовому засіданні судом було лише повідомлено прокурора про необхідність сплати судового збору.
В ухвалі суду першої інстанції від 15.02.2016 місцевий господарський суд також зазначив, що станом на дату проведення судового засідання 15.02.2016 передбачений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору сплинув, однак прокуратурою доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не подано, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про залишення позову прокурора у справі № 911/5215/15 без розгляду в порядку пункту 5 частини першої ст. 81 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, що обґрунтовується наступним.
Згідно зі ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
За приписами ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
При цьому, наділення державою органів прокуратури повноваженнями, що реалізуються через процесуальні права та обов'язки, в тому числі обов'язок сплати судового збору за звернення до суду, який покладено на органи прокуратури Законом України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 01.09.2015), поряд з невизначенням механізму реалізації права на звернення до суду, в тому числі на апеляційне оскарження судового рішення, за відсутності в Державному бюджеті України на 2015 рік коштів на видатки органів прокуратури по сплаті судового збору, до моменту фактичного виділення і надходження цільових коштів на спеціальні рахунки органу прокуратури, не може вважатись перешкодою для реалізації цих прав, адже, норма ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлює право суду, враховуючи майновий стан сторони, на відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою від 09.12.2015 місцевим господарським судом прокуратурі було відстрочено сплату судового збору, але не довше, ніж до ухвалення рішення у даній справі.
Так, подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення). (Аналогічна позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 15.03.2016 у справі № 920/1043/15).
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ГПК України строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.
Враховуючи вищевикладене, оскільки рішення місцевим господарським судом ухвалено не було, а тому висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою відстроченого судового збору у даній справі, є передчасним.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що місцевий господарський суд не був позбавлений права стягнути одночасно з прокуратури (у разі відмови в задоволенні позову) не сплачену у встановленому порядку та розмірі суму судового збору, або із інших сторін апеляційного провадження (у разі задоволення позову).
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд, залишаючи позов без розгляду, дослідив матеріали справи, встановив фактичні обставини, зробив висновок щодо підставності розірвання договору, відшкодування збитків, в тому числі, завданих навколишньому природному середовищу; винесення окремих ухвал в порядку ст. 90 ГПК України (т. 2 а.с. 229-230), отже, практично вирішив спір без ухвалення судового рішення в розумінні п. 1-3 ч. 1 ст. 84 ГПК України.
Відповідно до частини 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин матеріали справи слід направити на розгляд по суті до Господарського суду Київської області.
Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Таким чином, розподіл суми судового збору у розмірі 1378,00 грн., що була сплачена прокуратурою за розгляд цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі в порядку ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 99, 101, 103, ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2016 у справі № 911/5215/15 - скасувати.
3. Матеріали справи № 911/5212/15 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім