"21" березня 2016 р. Справа № 918/136/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок"
про визнання частково недійсним прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" від 25.02.2013р. по питанню 3 - в частині виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства,
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_2 (договір-доручення № 07/037-70/15 від 24.02.2016 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 01-03/1 від 01.03.2016 р.).
Суть спору:
25 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників вказаного товариства по четвертому питанню порядку денного, оформленого протоколом від 25.02.2013 року № 21.
Ухвалою суду від 26.02.2016 року порушено провадження по справі № 918/136/16, розгляд якої призначено на 09.03.2016 року.
Ухвалою суду від 09.03.2016 року розгляд справи відкладено на 21.03.2016 року.
21.03.2016 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про відвід судді, яка обґрунтована тим, що суддею Войтюк В.Р. прийнято рішення у справі № 918/747/13 за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" про визнання частково недійсним рішення загальних зборів, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказане судове рішення, при його перегляді в апеляційному порядку залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Судом касаційної інстанції постанову Рівненського апеляційного господарського суду 11.09.2013 року та рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2013 року у справі № 918/747/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
. Отже, на думку заявника, суддя Войтюк В.Р. вже розглядав спір про той же предмет та з тих самих підстав, що й в цій справі, прийняв рішення, яке було скасоване, що викликає сумніви у його неупередженості та об'єктивності, а відтак заявляє відвід.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на ст. 20 ГПК України.
Суд, розглянувши заяву відповідача про відвід судді, встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" по третьому питанню порядку денного, оформленого протоколом від 25.02.2013 року № 21.
У свою чергу, у провадженні судді Войтюк В.Р. перебувала справа № 918/747/13 за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 25.02.2013 року по питаннях третьому та четвертому денного зборів.
Тобто у цій справі та у справі № 918/747/13 тотожними є відповідач у справі, підстави та предмет позовних вимог. Відмінним є позивач - різні учасники товариства.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч. 3 ст. 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості і понад усе, якщо йдеться про кримінальне провадження, - в обвинуваченого (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48). Суд не завжди послідовно дотримувався позиції щодо того, чия думка є вирішальною при оцінці ступеня об'єктивної безсторонності судових органів. Так, у справі «Декюббер проти Бельгії» Суд встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя «міг в очах обвинуваченого» здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).
Водночас у справі «Хаузшільдт проти Данії» Суд дещо відкоригував свою позицію, відтворивши її у деяких рішеннях: «Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка обвинуваченого може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об'єктивно виправданими» (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, яка визначає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, загроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, що забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.
Водночас, господарський суд відзначає, що подання стороною заяви про відвід судді від розгляду справи № 918/136/16, свідчать про те, що прийняття рішення у справі № 918/747/13 та його подальше скасування, не створить достатніх гарантій для усунення підстав (навіть потенційної можливості) побоюватися, що суддя, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім, а відтак продовження судового розгляду та прийняття суддею Войтюк В.Р. судового рішення за наслідками розгляду цієї справи по суті, може призвести до невиправданих очікувань, напруги з боку сторін у справі, упередженого ставлення, виявлення недовіри до судді, подання відповідачем нових скарг на дії судді, що негативного відобразиться на судовому процесі.
З метою уникнення будь-яких можливих сумнівів сторін щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду вказаної справи, суд вважає за необхідне заявити самовідвід судді Войтюк В.Р. від розгляду справи № 918/136/16.
У разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 21 цього Кодексу (ч. 6 ст. 20 ГПК України).
Згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015 року, у разі задоволення відводу або самовідводу судді (судді-доповідача або всього складу суду, якщо судова справа розглядається колегією суддів), якому розподілено судову справу для розгляду, судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу без урахування цього судді (суддів).
З огляду на викладене, справа № 918/136/16 підлягає передачі уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду міста Рівненської області, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись. ст.ст. 20, 86 ГПК України, суд -
1. Задовольнити самовідвід судді Войтюк В.Р. від розгляду справи № 918/136/16.
2. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Войтюк В.Р. від розгляду справи № 918/136/16 відмовити.
3. Передати справу № 918/136/13 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" про визнання частково недійсним прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" від 25.02.2013 року по питанню 3 - в частині виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства, уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Волинська, буд. 31);
3 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 106/1);
4 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Сагайдачного, 3).