про повернення позовної заяви
"24" березня 2016 р. № 916/660/16
Суддя Мостепаненко Ю.І., отримавши зареєстровану 21.03.2016р. за вх. № 708/16
позовну заяву керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області
до відповідача - комунального підприємства „Джерело Білолісся”
про стягнення 10 000 грн., -
встановила:
Керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області з позовною заявою до відповідача комунального підприємства „Джерело Білолісся” про стягнення 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до вироку Татарбунарського районного суду Одеської області від 17.06.2015р., встановлено, що 01.06.2010р. ОСОБА_1, будучи посадовою особою - головою Білоліської сільської ради, за попередньою змовою з ОСОБА_2, який був відповідно до розпорядження голови Білоліської сільської ради № 53 від 28.10.2009р. призначений на посаду директора КП „Джерело Білолісся”, з метою привласнення та розтрати грошових коштів, достовірно знаючи наперед, що роботи по поточному ремонту щебеневої основи дороги по вул. Миру в с. Білолісся Татарбунарського району не будуть виконуватись, було укладено договір підряду №1 з директором КП „Джерело Білолісся” ОСОБА_2 на виконання робіт по об'єкту «Поточний ремонт щебеневої основи дороги по вул. Миру с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області» на суму 10 000 грн., за умовами якого зазначені в договорі ремонтні роботи повинні були бути виконані до 18.06.2010р.
Також, в позовній заяві зазначено, що 18.06.2010р. ОСОБА_1 підписала, як голова Білоліської сільської ради, завідомо фіктивні офіційні документи, в які були внесені неправдиві дані про виконання підрядчиком КП „Джерело Білолісся” ремонтних робіт щебеневої основи дороги по вул. Миру с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області, а саме акт №3 приймання-здачі виконаних робіт від 18.06.2010р. до договору підряду № 1 від 01.06.2010р., на підставі якого голова Білоліської сільської ради ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №1 від 18.06.2010 перерахувала на розрахунковий рахунок КП „Джерело Білолісся” бюджетні кошти в сумі 10 000 грн.
Як зазначає у позові керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, вищезазначені факти знайшли своє відображення під час перевірки, проведеної Білгород-Дністровською ОДФІ в Одеській області (про що складено відповідний акт № 840-16/7 від 02.04.2014р.), а також розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Таким чином, на думку керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури посадовою особою - головою Білоліської сільської ради ОСОБА_1, було незаконно перераховано, тим самим розтрачено, за невиконані КП „Джерело Білолісся” роботи, а начальником зазначеного підприємства - ОСОБА_2 привласнено грошові кошти, виділені з місцевого бюджету в сумі 10 000 грн. В результаті неправомірних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2, КП „Джерело Білолісся” безпідставно набуло кошти в сумі 10 000 грн., а державі в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району було спричинено шкоду у вказаному розмірі.
Безпідставно отримані КП „Джерело Білолісся” кошти згідно акту приймання-здачі виконаних робіт №3 від 18.06.2010р. і стали підставою для звернення керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області з позовною заявою до відповідача комунального підприємства „Джерело Білолісся” про стягнення 10 000 грн. - на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Як встановлено судом зі змісту позовної заяви керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, предметом даного позову є стягнення з КП „Джерело Білолісся” безпідставно отриманих коштів в сумі 10 000 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, а не відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, як помилково зазначає заявник.
З огляду на зазначене, посилання керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури на положення ст. 5 Закону України „Про судовий збір”, як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення є недоречним.
Згідно п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України „Про судовий збір” передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ.
Як зазначено в п. 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповн.), статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно зі ст.8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2016рік” розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016р. становив 1 378 грн.
Таким чином, сума судового збору за розгляд позовної вимоги про стягнення 10 000 грн. має складати 1 378 грн.
При цьому, до позовної заяви доказів сплати судового збору за її подання не додано.
За таких обставин, позовна заява керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду, згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суддя ухвалила:
1. Позовну заяву керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява на 3 (трьох) аркушах з додатками до неї на 19 (дев'ятнадцяти) аркушах + конверт.
Суддя Ю.І. Мостепаненко