"25" березня 2016 р.Справа № 921/167/16-г/17
про повернення позовної заяви
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали без номеру від 21.03.2016р. (вх.№179 від 22.03.2016р.) Релігійної громади "Парафія святої праведної Анни" села Кути Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, с.Кути Шумського району Тернопільської області, до Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області, м.Шумськ Тернопільської області, Васьковецької сільської ради, с.Васьківці Шумського району Тернопільської області, Релігійної громади "Святої праведної Анни" села Кути Шумського району Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, с.Кути Шумського району, комунального підприємства "Шумське бюро технічної інвентаризації", м.Шумськ Тернопільської області, про:
- визнання незаконним та скасування пункту 6 розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації №90 від 02.04.1997р. "Про оформлення права особистої власності на житлові будинки/домоволодіння/";
- визнання незаконним та скасування розпорядження Васьковецького сільського голови №9 від 13.03.1997р. "Про визначення права власності на церковну споруду";
- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 10.04.1997р., видане Шумською районною державною адміністрацією;
- визнання незаконним та скасування реєстраційного напису на документі про право особистої власності від 16.04.1997р., виданий Шумським бюро технічної інвентаризації, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає матеріали без розгляду, оскільки:
• Не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору для позовів немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1378грн.
У разі, якщо в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (ч.2 п.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Як вбачається з позовних матеріалів, заявником у позовній заяві сформульовано та визначено чотири вимоги немайнового характеру: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації; 2) визнання незаконним та скасування розпорядження Васьковецького сільського голови; 3) визнання незаконними та скасування свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння; 4) визнання незаконним та скасування реєстраційного напису на документі про право особистої власності вчиненого Шумським районним бюро технічної інвентаризації 16.04.1997р. на домоволодіння №17 по вул.Гагаріна в с.Кути за Церковною громадою Української Православної Церкви святої Праведної Анни.
Таким чином, при зверненні до господарського суду з даним позовом підлягає до сплати судовий збір в розмірі 5512грн (за 4 немайнових вимоги).
Згідно приписів п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, звертаючись до господарського суду з позовною заявою, на позивача покладено обов'язок долучити до позовних матеріалів документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Проте, всупереч положень Закону України "Про судовий збір" та статті 57 ГПК України, заявником долучено до позовних матеріалів докази сплати судового збору в меншому, ніж необхідно, розмірі - 1378грн, проти необхідних 5512грн.
• Не подано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, тобто при зверненні до господарського суду з даним позовом заявником не дотримано вимог статей 56, 57 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України за №270 від 05.03.2009р., підпункту 3.2.1.2 пункту 3.2.1 розділу 3.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №211 від 12.05.2006р., у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення заповнюється у двох примірниках бланк опису за формою 107. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Отже, доказом виконання заявником вимог статті 56 ГПК України є відповідний опис вкладення у цінний лист.
Утім, в порушення наведених приписів господарського процесуального законодавства, в доданих документах відсутній опис вкладення в цінний лист, що є порушенням вимог ст.56 ГПК України при поданні позову.
Із поданих фіскальних чеків від 21.03.2016р. вбачається, що заявником надіслано рекомендовану поштову кореспонденцію відповідачам у справі (графа вид відправлення "ЛИСТ РЕКОМ."), що не є тотожним з цінною поштовою кореспонденцією, відтак не свідчить про направзлення на адресу даних юридичних осіб позовних матеріалів.
• Не дотримано вимог щодо форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування юридичних осіб сторін спору та їх адреси, а при поданні позову до кількох відповідачів, - позивач повинен визначити зміст позовних вимог до кожного з них.
Однак, в порушення наведеної норми процесуального законодавства, заявником не вказано ідентифікаційних кодів, як позивача, так і відповідачів у справі, а також, виходячи із тексту позовної заяви та її прохальної частини, - не сформульовано позовні вимоги до кожного з відповідачів.
Слід зауважити, що Господарським процесуальним кодексом України суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення обсягу позовних вимог до кожного з відповідачів, виходячи з сукупного аналізу викладених позивачем обставин та прохальної частини позовної заяви.
Крім того, слід звернути увагу, що за правилами статті 36 ГПК України докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях. При цьому, відповідно до п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55 відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Однак, долучені до позовних матеріалів документи не засвідчені взагалі, а тому не мають доказової сили.
За таких обставин справи, допущені порушення при оформленні позовної заяви підлягають виправленню, а позовна заява та долучені до неї документи повертаються без розгляду згідно п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України.
Крім того, в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір" та зважаючи на клопотання заявника, судовий збір в розмірі 1378грн, сплачений згідно квитанції №11 від 22.03.2016р., підлягає поверненню з Державного бюджету України у зв'язку з поверненням позовних матеріалів.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст.42, 33, 36, 54, 56, 57, 61, п.п.4, 6 ч.1 ст.63, 86 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" суддя, -
1. Повернути позовну заяву без номеру від 21.03.2016р. (вх.№179 від 22.03.2016р.) до Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області, м.Шумськ Тернопільської області, Васьковецької сільської ради, с.Васьківці Шумського району Тернопільської області, Релігійної громади "Святої праведної Анни" села Кути Шумського району Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, с.Кути Шумського району, комунального підприємства "Шумське бюро технічної інвентаризації", м.Шумськ Тернопільської області, про визнання незаконними та скасування: розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації №90 від 02.04.1997р. "Про оформлення права особистої власності на житлові будинки/домоволодіння/"; розпорядження Васьковецького сільського голови №9 від 13.03.1997р. "Про визначення права власності на церковну споруду"; свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 10.04.1997р.; реєстраційного напису на документі про право особистої власності від 16.04.1997р., разом з доданими до неї документами (всього на 35арк.) Релігійній громаді "Парафія святої праведної Анни" села Кути Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, с.Кути Шумського району Тернопільської області, без розгляду.
2. Повернути Релігійній громаді "Парафія святої праведної Анни" села Кути Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (с.Кути Шумського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 40124558) з Державного бюджету України 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім)грн 00коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №11 від 22.03.2016р.
Після усунення допущених порушень, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися з ними до господарського суду у загальному порядку.
Суддя Н.О. Андрусик