22 березня 2016 року Справа № 908/2914/15
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України
на постановувід 13.10.2015
Донецького апеляційного господарського суду
у справі Господарського суду Запорізької області № 908/2914/15
за позовомЗаступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
доПублічного акціонерного товариства "Мотор Січ"
простягнення 3056721,10грн штрафних санкцій,
за участю представників: позивача - Півторак Т.О.
відповідача - Генпрокуратури -не з'явились Коркішко В.М.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.07.2015 у справі №908/2914/15 (суддя Попова І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Татенко В.М.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (далі-відповідач) про стягнення 3056721,10грн штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання договору про закупівлю послуг за державні кошти №294/14/112 від 15.12.2014.
Міністерство оборони України з рішенням та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст. ст. 11, 509, 530, 611, 612, 626, 628, 629, 837, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України.
Скаржник вважає, що послуги з капітального ремонту авіаційних двигунів були надані відповідачем з порушенням строків, визначених договором №294/14/112 від 15.12.2014, у зв'язку з чим зазначає про відсутність у попередніх судових інстанцій підстав для відмови в позові. Крім того, скаржник також вказує, що судами попередніх інстанцій невірно визначено правову природу укладеного між сторонами договору, внаслідок чого до спірних правовідносин були застосовані приписи законодавства, які не підлягають застосуванню.
Представник відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явився, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи, посилаюсь на неможливість подання ґрунтовного відзиву на касаційну скаргу у стислі строки, втім, оскільки відповідач не наводить будь-яких поважних причин для відкладення розгляду справи, а також, враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 явка повноважних представників сторін не визнавалась обов'язковою і сторони були попереджені, що їх неявка не перешкоджає розглядові касаційної скарги, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача та Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 15.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Мотор Січ" (виконавець) та Міністерством оборони України (замовник) укладено договір №294/14/112 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого виконавець зобов'язується надати послуги у терміни відповідно до специфікації послуг (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п.1.1 договору); найменування послуг: послуги щодо капітального ремонтування та переобладнання повітряних літальних апаратів і авіаційних двигунів, код 30.30.6 - згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-2010, а саме: капітальний ремонт авіаційних двигунів ТВ3-117, що належать на праві власності МО України. Кількісні характеристики послуг, що надаються за договором: у відповідності до специфікації послуг (додаток 1) (п. 1.2 договору); військове представництво (621 Головне військове представництво Міністерства оборони України) контролює своєчасність надання послуг (виконання робіт), проводить аналіз собівартості та трудомісткості виконання робіт, розгляд розрахунково-калькуляційних матеріалів (РКМ) з визначенням договірної ціни, за результатами розгляду надає замовнику висновок про рівень цін разом з аналізом елементів витрат щодо фактичних витрат виконавця під час виконання договору (п.2.6 договору); ціна цього договору становить 35967272,76грн з ПДВ (п.3.1 договору); розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних та прийнятих послуг протягом 30 банківських днів після отримання замовником документів на оплату згідно п. 4.2 договору (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України ) (п. 3.5 договору); замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця через відповідні реєстраційні рахунки замовника, що зазначені у п.13.1 Розділу XIII договору. За письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення Міністра оборони України, замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі 50 відсотків від суми договору терміном до двох місяців згідно абзацу 3 підпункту 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (зі змінами). Виконавець у термін до 25.12.2014 повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг, або повернути невикористані кошти на рахунок замовника. Якщо в термін до 25.12.2014 послуги не виконані, то виконавець несе відповідальність відповідно до п. 7.2 договору, а попередня оплата повертається замовнику, термін повернення - 25.12.2014 (п. 4.1 договору); термін надання послуг: включно до 25.12.2014, згідно зі специфікацією (додаток 1) після письмового повідомлення замовника, передбаченого п.1.4 договору, в обсязі послуг, зазначених у письмовому повідомленні (п.5.1 договору); надання виконавцем послуг замовнику здійснюється на підприємстві виконавця (п.5.2 договору); приймання виробів здійснюється представниками військової частини НОМЕР_1 або НОМЕР_2 або ДП "Авіакон" у присутності представників виконавця у термін, який зазначений у специфікації надання послуг, з обов'язковим оформленням виконавцем або представником виконавця акту технічного стану та спільно з представниками військової частини НОМЕР_3 або військової частини НОМЕР_2 або ДП "Авіакон" - акту приймання. Акт технічного стану та акт приймання оформляються виконавцем протягом 3 робочих днів із дати завершення капітального ремонту виробу, але не пізніше дня передачі виробу представникам військової частини або ДП "Авіакон" (п. 5.11 договору); після надання послуг оформляється акт приймання послуг (додаток 4), що затверджується виконавцем та замовником (п.5.13 договору); датою надання послуг виконавцем за цим договором є остання дата затвердження акту приймання послуг (додаток 4) замовником. Замовник затверджує акт приймання послуг (додаток 4) при наявності висновку Військового представництва щодо витрат із надання послуг на отримання посвідчення Військового представництва, яким підтверджується відповідність наданих послуг вимогам, зазначеним у договорі (щодо якості наданих послуг) (п. 5.14 договору); виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором у відповідності до специфікації (додаток 1) (п.6.3.1 договору); у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми невикористаних коштів (п.7.2 договору); договір набирає чинності з моменту підписання сторонами (п.10.1 договору); договір діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків, гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.2 договору).
Крім того, сторонами узгоджено специфікацію послуг до договору (додаток 1), в якій зазначено найменування виробів, що підлягають ремонту - авіаційний двигун, найменування послуги - капітальний ремонт авіаційного двигуна та капітальний ремонт авіаційного двигуна з перепрофілюванням в модифікацію "ВМА", кількість - 14 одиниць, ціна послуги за одиницю та загальна вартість послуг (з ПДВ) - 35967272,76грн, а також термін виконання - включно до 25.12.2014 після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору.
Листом від 15.12.2014 № 794/5193 позивач повідомив відповідача про готовність замовника на закупівлю послуг з капітального ремонту авіаційних двигунів ТВ3-117 на загальну суму 35967272,76грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №0283364 від 25.12.2014 та товарно-транспортною накладною №00150 від 25.12.2014 відповідач передав військовій частині НОМЕР_3 авіадвигун ТВ3-117ВМА у кількості 1 шт. Відповідно до накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей №0288558 від 25.12.2014 та товарно-транспортної накладної від 25.12.2014 б/н відповідач передав військовій частині НОМЕР_2 авіадвигун ТВ3-117ВМА у кількості 1 шт. За накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №0288559 від 25.12.2014 та товарно-транспортною накладною №1425 від 25.12.2014 відповідач передав ДП "Авіакон" двигуни ТВ3-117ВМА у кількості 12 шт.
Після фактичної передачі відповідачем авіаційних двигунів військовим частинам та ДП "Авіакон" посадовими особами останніх, 25.12.2014, затверджені акти приймання авіаційно-технічного майна та підписані акти технічного стану по кожній прийнятій одиниці майна.
Крім того, 25.12.2014 комісіями військових частин та ДП "Авіакон" за результатами перевірки обсягу та якості проведених ремонтів авіаційних двигунів підписані акти приймання послуг за договором №294/14/112 від 15.12.2014. Зазначені акти затверджені замовником 10.03.2015.
Вважаючи, що роботи з ремонту авіаційних двигунів виконані відповідачем з порушенням строків, визначених умовами договору (включно до 25.12.2014), оскільки акти приймання послуг затверджені замовником лише 10.03.2015, Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" 3056721,10грн штрафних санкцій, а саме: пені в сумі 1581062,51грн, нарахованої за 57 днів прострочення на підставі пункту 7.2 договору, а також 7% штрафу в розмірі 1475658,59грн, нарахованого на підставі ст. 231 Господарського кодексу України. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 611 Цивільного кодексу України.
Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №294/14/112 від 15.12.2014 є договором підряду, оскільки його предметом є кінцевий результат - предмет матеріального світу, а не послуга, що споживається в процесі її надання, в зв'язку з чим відповідачем вчасно виконані роботи з капітального ремонту, а належним доказом фактичного (реального) виконання зобов'язання відповідачем є акти технічного стану, акти приймання, акти надання послуг, в яких сторонами підтверджено і засвідчено здачу виконавцем робіт з капітального ремонту авіаційних двигунів та їх приймання представниками позивача 25.12.2014, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.
Приписами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З аналізу норм ст. 901 ЦК України та ст. 837 ЦК України вбачається, що предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми шляхом, зокрема, відновлення, переробки речей, втім в договорі надання послуг результат роботи не має подібного речового відтворення.
Отже, враховуючи, що за умовами договору №294/14/112 від 15.12.2014 відповідач здійснював капітальний ремонт та переобладнання авіаційних двигунів і після виконання цієї роботи передав позивачеві двигуни відремонтованими і переробленими, тобто у вигляді певного матеріалізованого результату своєї праці, суди попередніх інстанцій правомірно визначили правовідносини сторін за договором №294/14/112 від 15.12.2014 як за договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За узгодженими сторонами умовами пункту 4.1 договору №294/14/112 від 15.12.2014 виконавець у термін до 25.12.2014 повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг, або повернути невикористані кошти на рахунок замовника, а якщо в термін до 25.12.2014 послуги не виконані, то виконавець несе відповідальність відповідно до п. 7.2 договору, а попередня оплата повертається замовнику у цей же термін. Відповідно до п. 7.2 договору у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми невикористаних коштів.
Виходячи із положень вказаних вище норм та умов договору, застосування до особи відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій здійснюється виключно в разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Умовами пункту 5.1 договору сторони визначили строк виконання відповідачем зобов'язань - до 25.12.2014 включно.
Попередніми судовими інстанціями на підставі поданих сторонами доказів встановлено, що зобов'язання по ремонту і переробці двигунів фактично виконано відповідачем належним чином у встановлений договором термін - 25.12.2014, про що свідчать акти технічного стану, акти приймання, акти надання послуг від 25.12.2014, підписані замовником в особі представників військових частин і ДП "Авіакон" без будь-яких зауважень.
Відтак, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій факту належного виконання відповідачем умов договору №294/14/112 від 15.12.2014 щодо строку його виконання, висновки про безпідставність стягнення з останнього штрафних санкцій, визначених законодавчими приписами та умовами договору, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.
Доводи скаржника про те, що зобов'язання відповідача можуть вважатися виконаними виключно з дати затвердження замовником актів приймання послуг, а не фактичного їх прийняття, колегією суддів відхиляються, оскільки як за змістом законодавчих приписів, що регулюють спірні правовідносини, так і за умовами укладеного між сторонами договору, зобов'язанням виконавця (підрядника) є проведення робіт в узгоджених сторонами обсягах, належної якості та у визначені строки, що й було здійснено відповідачем та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, тоді як приймання вказаних робіт та їх оплата є зобов'язаннями замовника, яким, за обставин відсутності зауважень до обсягу та якості виконаних робіт, кореспондує відповідне право виконавця на винагороду. При цьому, недотримання процедури реалізації вказаного права внаслідок несвоєчасного (10.03.2015) затвердження акту приймання послуг саме замовником, який, з посиланням на умови п. 5.14 договору, здійснює таке затвердження при наявності висновку Військового представництва щодо витрат з надання послуг, не є підставою для стягнення з відповідача як з виконавця робіт штрафних санкцій за несвоєчасне їх виконання, адже, як вже зазначалось вище, така відповідальність застосовується виключно за порушення зобов'язання, втім умови договору не містять зобов'язань відповідача з отримання такого висновку, який замовник передбачив саме для себе умовами п. 5.14 договору.
Отже, дата надання замовнику Військовим представництвом відповідного висновку щодо витрат як і дата затвердження замовником актів приймання послуг, які вже фактично були прийняті представниками замовника у встановлений строк без будь-яких зауважень, і цей факт встановлений судами та засвідчений належними і допустимими доказами, не впливає на результат вирішення даного спору, оскільки встановлення вказаних обставин має значення для визначення моменту виникнення зустрічних зобов'язань замовника - з оплати виконаних робіт.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність порушення відповідачем строку виконання його зобов'язання зі здійснення капітального ремонту та переробки авіадвигунів, дійшли законного і ґрунтовного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до необхідності переоцінки встановлених судами обставин справи і доказів, що відповідно до норм ст. ст. 1115, 1117 не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі Господарського суду Запорізької області №908/2914/15 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.І. Поляк