22.03.16р. Справа № 904/9720/15
За позовом ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема", 49034, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького,98, код ЄДРПОУ 00218911
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку
Головуючий колегії Примак С.А., судді: Владимиренко І.В., Єременко А.В.
Представники:
позивач: представник ОСОБА_3 (дов. № 190 від 23.02.15 р.);
відповідач: Олейнік О.М. (дов. № 315 від 11.12.15р.);
Пятигорец О.І. (дов. № 128 від 12.05.15 р.);
Голова правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" - Басанський І.Ф. (наказ № 14/к від 11.03.15 р.)
05.11.15 р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до ПАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
09.11.15 р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.
30.11.15 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
01.12.15 р. ухвалою господарського суду відкладено судове засідання на 22.12.15 р. Зобов'язано позивача та відповідача надати до суду оригінал контракту від 12.03.13 р.
У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи.
22.12.15р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкладено судове засідання на 14.01.16 р. на 13:00. Продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 20.01.16 р. Зобов'язано відповідача надати до суду: довідку про розмір заробітної плати голови правління з 23.10.14р. по 05.11.15р.; положення про Наглядову Раду ПАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема"; положення про Правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема"; форму П-2 щодо ОСОБА_1 (оригінал для огляду у судовому засіданні та копію для долучення до матеріалів справи); витяг з ЄДРПОУ стосовно ПАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема" станом на 22.10.14р. та станом на 01.11.15р.
14.01.16 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з хворобою судді.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 року у зв'язку із складністю справи суд ухвалив призначити колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2016 року № 44 у справі № 904/9720/15 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено наступний склад колегії: головуючий колегії (суддя-доповідач) Примак С.А., судді - Владимиренко І.В., Єременко А.В.
22.01.16 р. ухвалою господарського суду прийнято справу № 904/9720/15 до розгляду колегіально у складі трьох суддів. Справу призначено до розгляду в засіданні на 16.02.16 р.
16.02.16 р. ухвалою господарського суду відкладено судове засідання на 15.03.16 р. на 12:00. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема" надати до 15.03.16 р. до суду: витяг про включення ПАТ "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема" до ЄДРПОУ за період з 01.07.14 р. по 16.02.16 р. (оригінал і належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи); довідку про нарахування ОСОБА_1 заробітну плату та кількість відпрацьованих робочих днів за період червень-липень 2014 р.; оригінал наказу № 132/к від 22.10.14 р. для огляду; рішення Наглядової ради ПАТ "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема" про призначення ОСОБА_1 головою правління ПАТ "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема", а саме Протокол засідання Наглядової ради ПАТ "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема" №4 від 11.03.13 р. (оригінал і належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи).
Судове засідання 15.03.16 р. не відбулося у зв'язку з хворобою судді Примака С.А.
Розгляд справи було перенесено на 22.03.16 р. на 14:30.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 22.03.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні, господарський суд,
21.10.11 р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника голови правління з персоналу та соціального розвитку ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема".
12.03.13 р. ОСОБА_1 був призначений на посаду Голови правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема".
Також 12.03.13 р. між ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" в особі голови Спостережної ради ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було укладено контракт.
У п. 7.1. вказаного контракту зазначено, що вказаний контракт діє з 12.03.13 р. по 31.12.13 р.
31.12.13 р. між ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" в особі голови Спостережної ради ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до контракту.
У п. 1 вказаної додаткової угоди зазначено, що сторони дійшли згоди п.7.1. контракту викласти в наступній редакції: "Продовжити контракт з головою правління ОСОБА_1 на перше півріччя 2014 року".
22.10.14 р. ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд:
- визнати незаконним наказ № 134/к від 22.10.14 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку трудового договору (контракту) та скасувати його;
- поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема";
- стягнути з ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.10.14 по день ухвалення судового рішення, який станом на 05.11.15 р. становить 323 811,54 грн.;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на користь ОСОБА_1 місячного середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 10 905,54 грн.;
- стягнути з ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 63 336,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні, господарський суд зазначає наступне.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).
У частині першій ст. 23 КЗпП України дається класифікація трудових договорів за критерієм строків, на які вони укладаються. Пункт 2 частини 1 ст. 23 КЗпП України виокремлює трудові договори, що укладаються на строк, визначений за погодженням сторін.
У даному випадку, між позивачем та відповідачем було укладено строковий трудовий контракт, строк дії якого скінчився 30.06.14 р.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме листків непрацездатності (а.с. 35 - 40), у період з 24.06.14 р. по 21.10.14 р. ОСОБА_1 знаходився на лікарняному.
Тобто у цей проміжок часу ОСОБА_1 був відсутній на робочому місті та не виконував свої трудові обов'язки.
30.06.14 р. (у день закінчення строку дії контракту, укладеного між відповідачем та позивачем) на засіданні Наглядової ради ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" (протокол № 6 від 30.06.14 р.) було вирішено:
- не продовжувати контракт, укладений з головою правління ОСОБА_1 від 12.03.13р. та додаткову угоду від 31.12.13 р.;
- звільнити ОСОБА_1 з посади голови правління на підставі п. 2 с. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору (контракту);
- підготувати наказ про звільнення ОСОБА_1 з видачею трудової книжки;
- призначити заступника Голови правління ОСОБА_9 виконуючим обов'язки Голови правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" з 01.07.14 р.
На час розгляду справи, протокол № 6 від 30.06.14 р. не скасовано, тобто він є чинним.
01.07.14 р. в.о. Голови правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш" ОСОБА_9 видав наказ, в якому зазначається, що він приступає до виконання обов'язків в.о. Голови правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" з 01.07.14 р.
22.10.14 р. ОСОБА_1 вийшов на роботу, але, як зазначив представник відповідача, до виконання своїх трудових обов'язків не приступив.
На підтвердження вказаного факту також свідчить та обставина, що 22.10.14 р. ОСОБА_1 не видав наказ, що він приступає до виконання обов'язків Голови правління.
Нормами п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Крім того, у п. 6.2. Контракту від 12.03.13 р. зазначено, що даний контракт припиняється після закінчення строку дії контракту.
Пунктом 6.6. Контракту передбачено, що за два місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за згодою сторін продовжений чи підписаний на новий строк.
Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку строк дії договору скінчився 30.06.14 р. Цього ж дня на засіданні Наглядової ради було прийнято рішення не продовжувати контракт, укладений з ОСОБА_1
З наведеного вбачається, що трудові відносини після 30.06.14 р. не тривали, а ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" поставило вимогу про їх припинення.
З огляду на приведене, відповідач законно звільнив ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 323 811,54 грн., господарський суд зазначає наступне.
У позовній заяві, у якості обгрунтування вказаної вимоги, позивач посилається на ст. 235 КЗпП України.
Нормами ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Враховуючи той факт, що у даному випадку відсутні законні підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 323 811,54 грн., а відповідно і у задоволенні позову в частині негайного виконання рішення суду в частині стягнення місячного середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 10 905, 54 грн.
Стосовно стягнення суми моральної шкоди у розмірі 63 336,00 грн., господарський суд зазначає наступне.
Позивач вважає, що незаконними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода. Позивач вказує на те, що знаходиться у стресовому стані, відчуває себе приниженим, позбавився сну, в нього істотно підвисився артеріальний тиск.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі ст.1167 Цивільного кодксу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного або психічного стану, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. № 4 (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на те, що відповідачем не були порушені норми законодавства при звільненні позивача, та те, що позивач не довів спричинення йому моральної шкоди, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 21, 23, 36, 235 Кодексу законів про працю України, ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24.03.16 р.
Головуючий колегії Суддя Суддя С.А. Примак І.В. Владимиренко А.В. Єременко