про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/374/16
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації, -
23 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області № 231/П/16-31-13-01-26 від 14 березня 2016 року.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу положень статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 грн.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 551,20 грн.
Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Разом з тим, надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Клопотання обґрунтовано тим, що середньомісячний розмір доходу позивача складає 6099 грн, на підтвердження чого ним додано копію декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2015 рік з моменту реєстрації за період листопад - грудень 2015 року. Однак, позивач звертається з позовом як фізична особа, а не фізична особа-підприємець, відомості про доходи якого можуть бути підтверджені довідкою Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про доходи фізичної особи. Крім того, позивач звертається з позовом в 2016 році, на підтвердження доходів протягом якого суду не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема, але не обмежуючись, відомості з контролюючих органів щодо доходів станом на дату звернення до суду.
Доказів на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору також до суду не надано.
У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд звертає увагу, що у даній статті Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено про урахування майнового стану позивача, що повинно в свою чергу підтверджуватись у сукупності з іншими належними та допустимими доказами, в тому числі із урахуванням інформації про отриманні доходи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Разом з тим, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку саме станом на дату звернення до суду, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”. У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.
З огляду на викладене, обґрунтування причин несплати судового збору є безпідставними.
Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах позовної заяви належних та допустимих доказів, які підтверджують майновий стан позивача, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про відстрочення сплати судового збору, і як наслідок, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позов не містить доказів про сплату судового збору, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації залишити без руху.
Позивачу у надати строк для усунення недоліків до 11 квітня 2016 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Суддя І.Г. Ясиновський