23 березня 2016 року м. Київ К/800/14112/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.
за участю представників сторін: від позивача - Фрейдун О.М., Цвігун Н.Ф.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р.
у справі № 1570/5565/2012
за позовом дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У вересні 2012 року дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП «Одеський облавтодор») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), в якому просило суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 р. № 0000491502, № 0000501502.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р., адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000501502 від 15.05.2012 р. в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 46 036,11 грн.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, просив залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2012 р. посадовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було проведено перевірку ДП «Одеський облавтодор» на предмет порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 14.05.2012 р. № 709/15-212/32018511 та встановлено факт несвоєчасного подання позивачем платіжного доручення до банківської установи на сплату податку на додану вартість, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість та по узгодженим податковим повідомленням-рішенням з податку на додану вартість.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 15.05.2012 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000491502, відповідно до якого, за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 4 792 420,50 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 958 484,10 грн.; № 0000501502, відповідно до якого, за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 709 895,19 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 70 989,52 грн.
За результатами оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, ДПС в Одеській області рішенням від 31.08.2012 р. № 23531/10/10-2007 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення № 0000491502 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення № 0000501502 - скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7 105,70 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
При цьому, статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Згідно з наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій (додаток 1 до акту перевірки) штрафні санкції у сумі 46 037,11 грн. застосовані по позивача за затримку на 10 днів сплати узгодженого грошового зобов'язання по податку на додану вартість згідно декларації № 67961 від 20.05.2011 р., за якою позивач повинен був сплатити грошове зобов'язання у сумі 46 0371,10 грн. до 30.05.2011 р., а сплатив 09.06.2011 р., тобто податкове порушення мало місце у І півріччі 2011 року, та, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України повинна бути застосована штрафна санкція у сумі 1 грн.
За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, постанова окружного суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р. у справі № 1570/5565/2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенко